"07" квітня 2011 р.Справа № 02-2/17/5022-171/2011
про повернення позовної заяви
Суддя Андрусик Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви № 126 від 01.04.2011р. Копичинецького міського центру культури і дозвілля, м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області, до Приватного підприємства «Брайт-плюс», м. Тернопіль, про відшкодування проведених зайвих виплат внаслідок завищеної вартості підрядних робіт шляхом повернення коштів в сумі 32098,65 грн., повертає позовну заяву без розгляду, виходячи з такого.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з вимогами статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Водночас, в силу приписів ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається із змісту позовної заяви Копичинецький міський центр культури і дозвілля обґрунтовує позов положеннями статей 118, 119 Цивільного процесуального кодексу України, а норми матеріального права взагалі не зазначено.
Виходячи з предмету позовних вимог, суб'єктного складу сторін, суддя вважає, що даний спір підвідомчий господарським судам України, однак, оскільки позов подано в порядку цивільного процесуального судочинства, тому його слід повернути для належного оформлення згідно господарського судочинства (Розділ VIII ГПК України).
· Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825 “ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1258”(набрала законної сили 13.08.2009р.).
Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви до суду.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.08.2009р. № 01-08/479 “Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258”, зазначено, що із позовних заяв, поданих після набрання Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 р. чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються у розмірі, визначеному згідно з цією Постановою.
При цьому, кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу для всіх позовних заяв, в тому числі для ініціюючого кредитора, сплачуються до Державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р №31210264700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач -Державний бюджет м. Тернополя.
Утім, з представленої заявником квитанції № 802.2.4 від 01.04.2011р. вбачається, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ОСОБА_1. сплачено за невірними реквізитами, а саме: на розрахунковий рахунок 31218259700116 Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, МФО 838012, ідент. код одержувача 23588131.
· Не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
У відповідності до вимог п.4.10.1 ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997р. №1153, яка відповідно до п.2 Постанови, є обов'язковою для здійснення діловодства на підприємствах, в установах та організаціях встановлено, що копія документа виготовляється рукописним, машинописним способами. Текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, і засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка „копія” зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова „Згідно”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту „Підпис”.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. Проте копії документів, котрі долучено заявником до позовної заяви, не можуть бути належними доказами, оскільки не засвідчені належним чином.
Крім того, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
Однак, в порушення наведених приписів закону заявником в позовній заяві не вказано ідентифікаційних кодів сторін у справі.
Таким чином, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п. п. 3, 10 ст. 63 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 41, 32, 34, 47, 54, 56, 57, 61, п.п. 3, 10 ст. 63, 86 ГПК України, суддя, -
1. Повернути позовну заяву № 126 від 01.04.2011р. (вх. № 0538 від 05.04.2011р.) до Приватного підприємства «Брайт-плюс», м. Тернопіль, про відшкодування зайво сплачених коштів в розмірі 32098,65 грн. внаслідок завищеної вартості підрядних робіт, разом з доданими до неї документами (всього на 35-ти аркушах), Копичинецькому міському центру культури і дозвілля, м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області, вул. Шевченка, 13, без розгляду.
2. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито в сумі 321,00 грн., перераховане ОСОБА_1 до Державного бюджету України на рахунок 31111095700002 ГУДКУ у Тернопільській області, МФО банку -838012, код 23588119, згідно квитанції №802.2.1 від 01.04.2011р. підлягає поверненню.
3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик