"28" березня 2011 р.Справа № 7/10/5022-134/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", вул. Артема,60 , м. Київ, в особі Тернопільської обласної дирекції філії "Західне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", вул. С. Стрільців,17, м. Тернопіль , 46000.
до відповідача: Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"", вул. Миру, 3а м. Тернопіль, 46003.
За участю представників від
позивача: Криницький А.П., довіреність б/н від 17.02.2011р.
відповідача: Башутський В.Я. довіреність б/н від 23.09.2010р.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі Тернопільської обласної дирекції філії "Західне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" 71043,20грн., із яких: 52850,00грн. заборгованість по кредиту, 12921,48грн. сума несплачених процентів за користування кредитом, та 5271,72грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків,в тому числі шляхом зверненням стягнення на заставне майно - екскаватор ТВЕКС -18-60.
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
Позивач 09.03.2011р. подав заяву про уточнення позовних вимог щодо способу стягнення , а саме просить суд стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" - 71043,20грн., із яких 52850,00грн. заборгованість по кредиту, 12921,48грн. сума несплачених процентів за користування кредитом, та 5271,72грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, коштами, яка прийнята судом до розгляду як така, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.
В судових засіданнях з 28.02.2011р. по 28.03.2011р., на підставі ст.77 ГПК України, оголошувалися перерви для надання можливості відповідачу подати докази на підтвердження причин невиконання грошового зобов'язання .
Відповідач не заперечує щодо заборгованості по тілу кредиту згідно кредитного договору № 235-01-08 від 04.09.2006р. в розмірі 52850,00грн. та заборгованості по відсотка ( з розрахунку 20% річних), а заперечує щодо нарахованої пені та просить суд не стягувати її, оскільки причиною порушення строків сплати тіла кредиту та відсотків стали наслідки фінансової кризи, які охопили всі сфери економіки, в тому числі і будівельну. При цьому зазначає, що з другого півріччя 2008р. економіка і фінансова системи України працює в умовах всесвітньої фінансової кризи, що підтверджується рядом нормативних актів, зокрема: Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи і про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008р., Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості" від 18.12.2008р., Закону України "Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.2008р. Крім того зазначає, що Додаткова угода щодо підвищення відсоткової ставки по вказаному кредитному договору є недійсною, так як суперечить нормам законодавства та ставить одну сторону у вкрай не вигідне становище, оскільки банк без будь-яких причин, порушуючи п.3.7 кредитного договору, збільшив відсоткову ставку по кредиту. На підтвердження важкого фінансового становища підприємства подав постанову першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 01.11.2010р. про арешт коштів ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" для забезпечення повного виконання судових рішень по яких відкрито виконавче провадження.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив:
- між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника відділення № 12 Філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Фінанси та Кредит" Кораль О.Д., яка діяла на підставі довіреності (далі Банк) та Приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник" в особі директора Щепановського В.В., який діяв на підставі Статуту (Позичальник) укладено 04.04.2008р. кредитний договір № 235-01-08 , відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання :
- Банк надає Позичальнику кредит в сумі 293 650,00грн. (на придбання екскаватора ТВЕКС-18-60), а Позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти до 03.04.2010р. та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 20 % річних за період з дня отримання кредиту до дати повернення , та 40% за користування кредитом у разі порушення строків його повернення, при цьому нарахування відсотків банк здійснює щомісяця, які Позичальник сплачує в термін з 1 по 10 число кожного місяця (п.п.1.1,2.2,3.1,3.4,4.1 договору);
- відповідно до п.п. 2.1,2.2 умов договору, видача кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового на поточний рахунок Позичальника. Погашення основної суми боргу за кредитом проводиться Позичальником згідно з графіком: з травня 2008р. по квітень 2010р., з щомісячною оплатою по 12 200,00грн., а в квітні 2010р. - 13050,00грн.;
Згідно п.3.4 договору у випадку зміни кон'юнктури фінансового ринку або облікової ставки НБУ, відсоткова ставка за користування кредитними коштами може бути змінена за вимогою Банку, попередньо попередивши про це письмово Позичальника не менш ніж за 5 календарних днів. У випадку незгоди Позичальника зі зміною величини відсоткової ставки, Позичальник зобов'язаний повідомити про це Банк протягом 3 робочих днів з моменту одержання повідомлення від Банку про зміну відсоткової ставки та повернути отриманий кредит, сплатити усі проценти за попередньою ставкою до настання терміну набуття чинності нової відсоткової ставки, зазначеної в повідомленні Банку.
Договір набуває чинності з моменту видачі кредиту та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.8.3 договору).
Між сторонами 01.10.2008р. укладено додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №235-01-80 від 04.04.2008р. , який є його невід'ємною частиною та яким внесено зміни в п.1.1, 3.1 кредитного договору, згідно якого сторони встановили процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 23% річних з 01.10.2008р. та 46 % річних за період з 04.04.2010р. до дня фактичного погашення основної заборгованості за кредитом.
Виконання зобов'язання по кредитному договору забезпечено згідно договору застави транспортного засобу від 18.04.2008р. та договору про внесення змін та доповнень до договору застави від 12.02.2009р. укладених між Банком (Заставодержатель) та Приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник" (Заставодавець), згідно якого передано в заставу -екскаватор самохідний пневмоколісний, гідравлічний одноківшовий марки ЕК -18-60, 2008 року випуску, двигун № Perkins1104TA №U441361S заводський № 3598, шасі (рама) -б/н, реєстраційний № ТЕ Т0888, належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію технологічного тз серії ТЕ № 000502, виданого і зареєстрованого територіальним управлінням Держгіпропромнагляду по Тернопільській області 16.04.2008р. Сторонами узгоджена вартість предмету застави, яка становить -587300,00грн., місцезнаходження предмету застави: с. Біла, вул. Мазепи,26, Тернопільського району, Тернопільської області;
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із наступного:
- порядок укладення та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України та іншими нормативними актами прийнятими на їх виконання ;
- відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором термін;
- відповідно до ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.
Як випливає з матеріалів справи, Банк на виконання умов кредитного договору, перерахував Позичальнику згідно платіжного доручення № 46 від 18.04.2008р. -293650,00грн. на придбання екскаватора ТВЕКС-18-60.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, позивачем 29.06.2010р. направлено відповідачу претензію-вимогу про погашення суми заборгованості та пені № 249 від 24.06.2010р., яка ним отримана 29.06.2010р. та залишена без розгляду та оплати.
Матеріалами справи доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Кредитному договору № 235-01-08, зокрема відповідач в порушення графіку погашення основної суми заборгованості, не здійснював своєчасно погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом та не повернув заборгованість в повному обсязі до 03.04.2010р. (кінцевий термін зазначений в договорі), у зв'язку з чим станом на день подачі позову прострочена кредитна заборгованість відповідача за даним кредитним договором складає 52850,00 грн. та 12921,48грн. прострочених відсотків, що підтверджується актом звірки розрахунків складеного сторонами станом 14.02.2011р. з урахуванням зауважень щодо відсотків, які сторонами в процесі розгляду справи узгоджені.
При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення 52850,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 12921,48грн. прострочених відсотків підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.
Відповідно до ст.ст. 610,611 ЦК України та ст.ст.230,231 ГК України, у разі порушення зобов'язання (невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 7.1 Договору за прострочення повернення кредитних коштів або сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Заявлені до стягнення 151,91 грн. пені нараховані за період з 03.04.2010р. по 03.10.2010р. за несвоєчасну сплату відсотків та 5119,81грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту за зазначений вище період , також підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірного збільшення банком відсотків, оскільки такі передбачені умовами договору та заявлена до стягнення їх сума ним не заперечується. Також, суд відхиляє клопотання щодо стягнення пені, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження причин невиконання грошового зобов'язання, а посилання на законодавство яким визнано світову фінансову кризу та її вплив на галузі економіки, в тому числі і будівельну галузь, не є беззаперечним доказом впливу на підприємницьку діяльність підприємства та його фінансової нестабільності. Також, не є таким доказом постанова державного виконавця про арешт коштів боржника, оскільки прийнята 01.11.2010р., тобто за межами строку виконання грошового зобов"язання відповідача .
Державне мито в сумі 710,43грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити .
2. Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909, на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Тернопільської обласної дирекції філії "Західне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", вул. С. Стрільців,17, м. Тернопіль ідентифікаційний код 22403603, - 52850,00 грн. суми кредиту, 12921,48грн. відсотків за користування кредитними коштами, 5271,72грн. пені, 710,43грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення (04.04.2011р.), через місцевий господарський суд.
Суддя М.С. Стадник