"29" березня 2011 р.Справа № 17/10/5022-250/2011
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль
до відповідача Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області
про стягнення 2570,00 грн. завданої шкоди
За участю представників сторін:
позивача: Мазур Т.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 1-1/3228 від 22.12.09р.;
відповідача: Бальон А.С., сільський голова, рішення сесії №2 від 16.11.2010р.;
В розпочатому судовому засіданні сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль звернулася до господарського суду Тернопільської області 16.02.2011р. (згідно штампу на поштовому конверті) з позовом про стягнення з Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області, 2570,00 грн. шкоди, заподіяної державі в результаті незаконного знищення зелених нсаджень.
Позов обґрунтовується копією акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2008р.; копією пояснень сільського голови с. Колиндяни від 16.02.2008р.; копією претензії №1-1/1281 від 10.06.2008р.; копією протоколу №002714 від 16.02.2008р. про адміністративне правопорушення; копією постанови №002714 від 16.02.2008р. про накладення адміністративного стягнення; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 24.02.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.03.2011р. В судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку ст. 77 ГПК України до 10:00 год. 29.03.2011р. для надання можливості сторонам подати додаткові документи на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені в позовній заяві. Просив стягнути завдану шкоду в заявленому розмірі.
Відповідач в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов №72 від 10.03.2011р. позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що рішення зрізати дерева було прийнято колишнім головою Колиндянської сільської ради ОСОБА_1, якого як посадову особу, притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол №002714 від 16.02.2008р. про адміністративне правопорушення та постанова №002714 від 16.02.2008р. про накладення адміністративного стягнення знаходяться в матеріалах справи). Вважає, що саме громадянин ОСОБА_1 повинен відшкодувати заявлену до стягнення Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області суму заподіяної державі шкоди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
- 16 лютого 2008 року працівником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_2, в присутності голови Колиндянської сільської ради ОСОБА_1 та двох понятих (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) проведено перевірку на предмет дотримання Колиндянською сільською радою вимог природоохоронного законодавства України, за результатами якої складено Акт перевірки.
За змістом акту, на території Колиндянської сільської ради біля пам'ятника загиблим воїнам виявлено порубку чотирьох дерев, а саме: липи (діаметром пня в шийці кореня 50 см.), двох ялин (діаметром пня в шийці кореня 20 см. кожна) та верби (діаметром пня в шийці кореня 50 см.), без наявності на те дозволу (ордера), внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 2570,00 грн.
Згідно припису державного інспектора Інспекції сільську раду зобов'язано припинити незаконну порубку дерев на території сільської ради та проводити знищення насаджень лише згідно акту знищення зелених насаджень, погодивши його в Держуправлінні навколишнього природного середовища Тернопільської області.
Даний акт підписаний сільським головою ОСОБА_1 без заперечень.
На підставі даного акту 16.02.2008 р. складено протокол № 002714 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про встановлення порушення вимог статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
16 лютого 2008 року державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_2 винесено постанову (котра є чинною) за № 002714 про притягнення сільського голову села Колиндяни Чортківського району ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 153, ст..ст. 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 70,00 грн.
Визначення розміру заподіяної шкоди позивачем здійснено в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (додаток № 1 до постанови КМУ № 1789 від 28.12.2001 року), і за розрахунками становить 2570 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 11.06.2008р. направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/1281 від 10.06.2008р. на суму 2570 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
Несплата цієї суми послугувала підставою для звернення з позовом про її стягнення в судовому порядку.
На підтвердження позовних вимог позивачем додатково долучено протокол огляду місцевості від 16.02.2008 року, пояснення сільського голови ОСОБА_1
Правове обґрунтування позову полягає в порушенні відповідачем вимог ст.ст. 25, 40 Закону України «Про рослинний світ», ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положень Порядку про видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 (далі -Порядок).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, виходячи з такого.
Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Згідно ст.66 Конституції України кожний повинен не наносити шкоду природі.
Збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу, в силу ст. 5 Закону України "Про рослинний світ" є однією з основних вимог, якої необхідно дотримуватися під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу.
Згідно ст.ст. 5, 25, 26, 27 Закону України „Про рослинний світ” підприємства, установи та організації зобов'язані здійснювати заходи щодо збереження об'єктів рослинного світу, запобігання їх протиправному знищенню.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" території загального користування належать до об'єктів благоустрою населених пунктів, а зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) , розміщені уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, прибудинкових територіях в населених пунктах, є елементами благоустрою (ч.1 ст.21 Закону України).
Пункт 2 ч.1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", серед іншого, встановлює заборону самовільного знищення на об'єктах благоустрою дерев, кущів тощо.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера, який видається не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню (п.п.3,5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 р. № 1045).
Статтями 15, 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на балансоутримувачів, а також підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів, покладено обов'язок, у тому числі утримувати в належному стані закріплені за ними об'єкти благоустрою (їх частини); а у разі завдання ними шкоди, внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, відшкодовувати збитки, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
Згідно ч.1 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, притягуються до відповідальності.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.42 цього Закону, притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.
В силу вимог статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(із наступними змінами і доповненнями) місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
За статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки, подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
Статтею 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, що полягають у тому числі у відшкодуванні в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на винних осіб покладено обов'язок нести відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Наведений перелік порушень не є вичерпним, а підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати заподіяну ними шкоду, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, відповідно до ст. 69 цього Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ч.4 ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Приписи статті 1166 ЦК України закріплюють принцип повного відшкодування збитків особою, винними діями якої заподіяно шкоду.
Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства спростовуються доводи відповідача з приводу того, що відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 2570 грн. повинен нести особисто громадянин ОСОБА_1, оскільки ним, як посадовою особою сільської ради прийнято рішення про незаконну порубку зелених насаджень.
Крім того, відповідно до п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону зелених насаджень підтверджується Актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 16.02.2008р. (підписаним сільським головою без заперечень); поясненням сільського голови від 16.02.2008р.; протоколом огляду місця скоєння правопорушення від 16.02.2008р.; протоколом №002714 від 16.02.2008р. про адміністративне правопорушення; постановою №002714 від 16.02.2008р. про накладення адміністративного стягнення на сільського голову ОСОБА_1
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 2570 грн. майнової шкоди є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду бюджету Колиндянської сільської ради відповідно до п. 35 ст. 4 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік" та п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, у відповідності до яких 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.
В судовому засіданні 29.03.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85,116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1 . Позов задовольнити.
2. Стягнути з Колиндянської сільської ради, с. Колиндяни Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04393775:
- 2570,00 грн. збитків в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Колиндянської сільської ради на р/р 33112331700569 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588160;
- 102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;
- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "____"___________2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик