Справа № 2а-446/2011
28 березня 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г. А.
при секретарі Віник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденка Дмитра Георгійовича про визнання дій незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
18 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденка Д.Г. про визнання протиправним рішення інспектора та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВВ №413133 від 08 листопада 2011 року.
Ухвалою суду від 22 березня 2011 року ОСОБА_1 поновлено пропущений строк для звернення до адніністртивного суду для оскарження постанови серії ВВ №413133 від 08 листопада 2011 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 08 листопада 2010 року на автомобілі RENAULT KANGOO, державні номерні знаки НОМЕР_1, рухався в м. Красний Луч та був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він начебто рухався зі швидкістю 83 км/год., перевищивши встановлену швидкість на 23 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Беркут". За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, на нього постановою серії ВВ №413133 від 08.11.2010 року накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень. Вважає рішення інспектора про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним, протиправним і безпідставним, а накладене адміністративне стягнення таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що рухався з допустимою швидкістю, а саме 55 км/год. Ідентифікувати вказану швидкість не можливо, оскільки на приладі "Беркут" вказано лише час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості. Крім того поряд з ним рухалися й інші автомобілі, тому вказана швидкість може належати будь-якому іншому автомобілю, який рухався в попутному, або в протилежному напрямку. Просив суд визнати незаконними дії інспектора ДПС Біденка Д.Г. про притягнення його до адміністративної відповідальності та визнати не чинною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АІ1 №018367 від ВВ №413133 від 08.11.2010 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте на адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглянути без його участі.
В судове засідання інспектор ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденко Д.Г. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, що дає можливість на підставі ч.4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до такого.
В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №413133 від 08.11.2010 року ОСОБА_1 08 листопада 2010 року о 15 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем RENAULT KANGOO, державні номерні знаки НОМЕР_1, по вул. Луганське шосе в м. Красний Луч рухався зі швидкістю 83 км/год., перевищивши максимальне обмеження швидкості на 23 км/год., швидкість вимірювалась приладом "Беркут" №0801116, його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився та доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте в судовому засіданні встановлено, що свідки правопорушення не були ні запрошені, ні допитані.
Продемонстрований інспектором ДПС ОСОБА_1 фрагмент з приладу, що вимірює швидкість автомобіля, не може бути доказом скоєння правопорушення, оскільки за його допомогою, встановити який саме автомобіль рухався з перевищеною швидкістю неможливо.
Крім того інспектором ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденком Д.Г. також не надано доказів, що ОСОБА_1 перевищив максимальну швидкість на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості".
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати незаконними дії інспектора ДПС Біденка Д.Г. та визнати неспинною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 серії ВВ №413133 від 08.11.2010 року за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Дії інспектора ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденка Дмитра Георгійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України визнати незаконними.
Постанову інспектора ДПС Антрацитівської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області Біденка Дмитра Георгійовича в справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №413133 від 08 листопада 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255,00 гривень визнати не чинною та скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. l ст. 122 КпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова