Справа № 2-1002
2011 рік
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Камбулова Д.Г.
при секретарі - Рибаковій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи -ОСОБА_2, приватна фірма «Датчик»про визнання кредитного договору недійсним,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 21.05.2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»було укладено кредитний договір №CM-SME012/241/2008 згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 690 000,00 доларів США.
Відповідачка ОСОБА_1 в свою чергу, зобов»язалася прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідно платню за користування кредитом, в порядку м та на умовах, що зазначені в кредитному договорі.
Згідно умов кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється відповідачем рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.
Відповідачкою не було дотримано умов кредитного договору у зв»язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 07.10.2010 по кредиту складає 709 719,55 доларів США. Заборгованість по відсотках складає 67 939,83 долари США. З а несвоєчасне повернення кредиту за період з 05.03.2009 року по 29.03.2010 року пеня складає 36 808,28 грн.
В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором 21.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-SME012/241/2008 р згідно якого поручитель, прийняв на себе зобов»язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його зобов»язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов»язань.
21.05.2008 року між банком та Приватною фірмою «Датчик»було укладено договір поруки №SR-SME012/241/2008/1 згідно якого поручитель, прийняв на себе зобов»язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його зобов»язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов»язань.
Просить позов задовольнити стягнути з відповідачів заборгованість та судові витрати по справі.
Представник позивача за первісним позовом, який є одночасно представником відповідача ПАТ «ОТП Банк»за зустрічним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав в повному обсязі просив його задовольнити, стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість по кредитному договору та судові витрати по справі. Проти зустрічного позову ОСОБА_1 заперечив вважаючи його таким, що не грунтується на законі, просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник відповідача -ОСОБА_1 первісний позов не визнав. Звернувся до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи -ОСОБА_2, приватна фірма «Датчик»про визнання кредитного договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що кредитний договір укладено в порушення діючого законодавства України в іноземній валюті -доларах США, а не в національній валюті -гривні, за відсутності у відповідача індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. Крім того, вважає, що умови кредитного договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності створюють істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду позичальнику.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Представник третьої особи за зустрічним позовом приватної фірми «Датчик»в судове засідання не з»явився про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Ухвалою суду від 15.03.2011 року провадження в справі за первісним позовом в частині вимог до відповідача -приватної фірми «Датчик»було закрито у зв»язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Вислухавши пояснення представників сторін, та дослідивши всі докази по справі, суд вважає, що первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи -ОСОБА_2, приватна фірма «Датчик»про визнання кредитного договору недійсним не підлягає задоволенню у зв»язку з наступним.
Судом встановлено, що дійсно 21.05.2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником прав і обов»язків якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір №CM-SME012/241/2008 згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 690 000,00 доларів США (а.с.9-13)
Згідно з кредитним договором, а також на підставі кредитної заявки відповідача банк надав позичальнику кредит в сумі 690 000, 00 доларів США. ( а.с.30).
Відповідачка ОСОБА_1 в свою чергу, зобов»язалася прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідно платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що зазначені в кредитному договорі.
Згідно п 4 ч.1 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється відповідачем рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.
Відповідачкою не було дотримано умов кредитного договору. Позивачем на підставі п.1.9 договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачкою ОСОБА_1 її зобов»язань за кредитним договором в повному обсязі.
На адресу відповідачки 26.10.2009 року було направлено вимогу №22-2/217083 від 15.10.2009 року про погашення заборгованості за кредитним договором, чка була отримана відповідачкою ОСОБА_1 (а.с.32-35).
Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але вимога виконана не була.
Як вбачається з розрахунку заборгованості заборгованість відповідачки ОСОБА_1 станом на 07.10.2010 року по кредиту складає 709 719,55 доларів США,
Згідно п.1.4 частини 2 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов»язаний сплатити банку відповідну плату. У відповідності до п.3 ч 1 договору для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватися фіксований відсоток у розмірі 5,77 річних + FIDS -(процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDS може змінюватись банком в порядку передбаченому кредитним договором.
Заборгованість за відсотками станом на 07.10.2010 року складає 67 939,83 долари США, що підтверджується розрахунком.
Згідно п 4.1.1. кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов»язань за договором відповідачка зобов»язана сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов»язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня за період з 05.03.2009 року по 29.03.2010 року нарахована у розмірі 36 808,28 грн.
В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором 21.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-SME012/241/2008 р згідно якого поручитель, прийняв на себе зобов»язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_1 його зобов»язань перед позивачем за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов»язань. (а.с.38-42)
Частиною 1 ст.554 ЦК України, зазначено, що у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов"язку боржників, у відповідності до ч.1 ст.543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Солідарні боржники залишаються зобов"язаними доти, доки їхній обов"язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі п.2, ч.2 ст. 543 ЦК України.
Враховуючи те, що позичальник та його поручителі порушують вимоги умов кредитного договору та договори поруки, а саме не виконують належним чином, в обумовлені строки зобов"язання, щодо оплати кредиту і відсотків у сумі передбаченій кредитним договором, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
На підставі ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов"язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна», треті особи -ОСОБА_2, приватна фірма «Датчик»про визнання кредитного договору недійсним суд виходить з наступного.
Визначаючи правову природу правовідносин між сторонами по справі, суд виходить з положень чинного законодавства про кредит, зокрема Параграфу 2 глави 71 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», а також положень Закону України «Про захист прав споживачів», які регулюють правовідносини сторін у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У своїй діяльності банки керуються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Статтею 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що кредитними операціями є операції, серед іншого, зазначені в п. 3 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі операції, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Таким чином, операції з розміщення коштів є кредитними операціями, які можуть здійснюватись на підставі банківської ліцензії.
Статтею 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»також визначено, що під коштами розуміється: гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютними цінностями є валюта України, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в валюті України, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті, банківські метали.
Валютними операціями є, серед іншого, операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.
Таким чином, видача кредиту в іноземній валюті є одночасно кредитною та валютною операцією, оскільки пов'язана з переходом до позичальника права власності на іноземну валюту.
Відповідно до п. 2.1 Постанови правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, зокрема, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик.
Пунктом 2.3 Постанови правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій»передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки, серед іншого, мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Відповідно до п. 5.3 вказаної вище Постанови правління НБУ, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Суд вважає, що посилання позивача на п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»щодо обов'язкової наявності у Банка при здійсненні кредитування індивідуальної ліцензії НБУ не ґрунтується на Законі.
Так, ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що для здійснення валютних операцій Національний банк видає генеральні та індивідуальні ліцензії.
Відповідно до п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Проте, чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень щодо сум та термінів надання кредитів в іноземній валюті, таким чином, з урахуванням положень ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд вважає, що банки мають право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ, що відповідає вимогам законодавства України.
Судом встановлено, що 08.11.2006 року ЗАТ «ОТП Банк»отримано банківську ліцензію № 191 на здійснення операцій, визначених частиною 1 та пунктами 5-11 частини 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Судом встановлено, що 08.11.2006 року ЗАТ «ОТП Банк»отримано дозвіл НБУ № 191-1 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач має право на здійснення кредитних операцій в іноземній валюті.
Укладений згідно діючого законодавства договір, є обов'язковим для його виконання сторонами, що закріплено в ст.629 ЦК України.
Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, зазначені в ст. 203 ЦК України.
Порушення будь-якої із цих вимог при укладенні позивачем кредитних договорів, судом не встановлено.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову зустрічного позову відсутні, оскільки оспорюваний договір укладено у відповідності до вимоги діючого законодавства.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідачів солідарно необхідно стягнути на користь позивача за первісним позовом і судові витрати в сумі (1700 грн. судового збору + 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), а всього 1820 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 543, 554, 611, 629, 652, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. ст. 2, 47, 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п.п. 2.1, 2.3, 5.3 Постанови Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року «Про затвердження положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна »(ідентифікаційний код 36789421, рр 2600300133333, МФО 300528, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А) заборгованість за кредитним договором у розмірі 777 659, 38 (сімсот сімдесят сім тисяч шістсот п»ятдесят дев»ять) доларів США, 38 центів, що в еквіваленті становить 6 151 207, 93 (шість мільйонів сто п»ятдесят одну тисячу двісті сім) гривень 93 копійки, пеню у розмірі 36 808, 28 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот вісім) гривень 28 коп., судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а всього 6 189 836, 21 грн. (шість мільйонів сто вісімдесят дев»ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 21 копійку.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи -ОСОБА_2, приватна фірма «Датчик» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.Г.Камбулов