Справа № 22-ц-741/2011 Головуючий у I інстанції -Сапон А.В.
Категорія -цивільна Доповідач - Острянський В. І.
03 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіОстрянського В.І.,
суддів:Горобець Т.В.,Страшного М.М.,
при секретарі:Вареник О.М.,
за участю:представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Чернігівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,-
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що він є спадкоємцем ОСОБА_7, який є батьком позивача і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, отриманого у жовтні 2010 року, є власником земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, розміром 0,0430 га (а.с.19), на якій знаходиться житловий будинок з прибудовою, узаконеною на підставі рішення Деснянського райвиконкому від 24.03.2008 року № 71 (а.с.27) та допоміжні споруди згідно з технічним паспортом (а.с.26), інвентаризаційною вартістю згідно з довідкою Чернігівського КП „ЧМБТІ „ від 04.08.2008 року 91 тис. 075 грн. (а.с.28); що за життя батько не оформив правовстановлюючі документи на житловий будинок, хоча його готовність станом на 1974 рік становила 100 відсотків, просив суд ухвалити рішення, яким визнати його право власності на даний житловий будинок, оскільки в інший спосіб не може вирішити дане питання, додавши до позову постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.48).
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 24 січня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що згідно зі змістом ст.1218 ЦК України до спадкової маси можуть входити лише ті права та обов”язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах і що згідно з правилом п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” про те, що у разі якщо будівництво велось відповідно до закону, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов”язки як забудовника входять до складу спадщини.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування оскаржуваного ним рішення місцевого суду та про постановлення нового рішення про задоволення його вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що в період з 1975 по 1981 рік спадкодавець ОСОБА_7 завершив будівництво житлового будинку відповідно до вимог договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 30.06.1970 року (а.с.21-24, 26), офіційно підключився до електромережі, до мережі водопостачання та газопостачання, здійснив прописку всієї сім”ї в цьому будинку, отримав домову книгу, уклав договори на електропостачання (договір № 299, особовий рахунок НОМЕР_1 від лютого 1977 року), водопостачання (договір № 3266 від вересня 1981 року), газопостачання (договір № 315 від 20.09.1976 року); що спадкодавець за рішенням Деснянського райвиконкому від 24.03.2008 року № 71 узаконив прибудову до житлового будинку - тамбуру розміром 2,2м х 1,6 м без збільшення житлової площі та сараю розміром 3,4 м х 2,4 м; що готовність житлового будинку становить 100 відсотків та що, виходячи з наведеного, місцевий суд помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки спадкоємець постійно проживає і зареєстрований у спірному будинку і правомірно його експлуатує, чого не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи видно, що спадкодавець ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинка від 30.06.1970 року (а.с.21-24) побудував житловий будинок, який згідно з довідкою Чернігівського МБТІ станом на 04.08.2010 року має 100 відсотків готовності, однак в експлуатацію не зданий і права власності на нього не зареєстровано (а.с.28).
З копії технічного паспорта на житловий будинок № 11-а по 1-му провулку Орджонікідзе в м.Чернігові (а.с.25-27) слідує, що він як житловий будинок обліковувався в БТІ 22 січня 1989 року та що згідно з рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 24.03.2008 року № 71 була дозволена ОСОБА_7 експлуатація збудованих прибудов на належній йому земельній ділянці за вказаною адресою.
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.19) вбачається, що позивач ОСОБА_6 є спадкоємцем майна покійного ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, розміром 0,0430 га, на якій знаходиться спірний житловий будинок з допоміжними спорудами.
З пояснень представника позивача ОСОБА_5 в засіданні апеляційного суду слідує, що покійний спадкодавець здійснював будівництво з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, про що свідчить відсутність приписів чи заперечень з боку представників органів місцевого самоврядування, в т.ч. і представника відповідача в засіданні місцевого суду по даній справі; що ОСОБА_7 в 1975 році завершив будівництво житлового будинку і в період з 1976 по 1981 рік офіційно уклав договори на газопостачання, електропостачання і водопостачання до будинку та вирішив питання про його підключення до відповідних мереж.
Відповідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов”язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з правилами п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 „Про судову практику у справах про спадкування” якщо будівництво здійснювалося відповідно до закону, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обв”язки як забудовника входять до складу спадщини.
На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що заявлені вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за обставин, встановлених судом першої інстанції, підлягають частковому задоволенню, шляхом визнанням права власності позивача ОСОБА_6 у порядку спадкування на будівельні матеріали, використані на спорудження житлового будинку АДРЕСА_1 виходячи з того, що визнання права власності на будівельні матеріали охоплюються заявленими вимогами позивачем про визнання права власності на житловий будинок і є їх складовою та що будівництво житлового будинку здійснювалось покійним спадкодавцем згідно з законом.
За таких обставин рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обгрунтованим і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з врахуванням доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст.ст.375, 392 ЦК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігоав від 24 січня 2011 року - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на будівельні матеріали, використані на спорудження житлового будинку, розміщеного по АДРЕСА_1, будівництво якого здійснено на підставі договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 30 червня 1970 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: