Справа № 11-211/11 Головуючий у І інстанції Шитченко Н.В.
Категорія - ст. 115 ч.1 КК Доповідач Антипець В. М.
24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіАнтипець В. М.
суддів Мельниченка Ю. В. Рудомьотової С. Г.
зучастю прокурора Хомазюка О. В.
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року,
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, непрацюючий, неодружений, що проживав без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимий:
1) 10 квітня 1998 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. 81 ч.3 КК УРСР, із застосуванням ст. 46-1 КК УРСР, на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2) 16 грудня 1998 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ст. 101 ч.3, 43 КК УРСР на 10 років позбавлення волі;
3) 10 червня 2009 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі.
19 серпня 2010 року постановою Менського районного суду Чернігівської області був звільнений від покарання умовно-достроково на 11 місяців 4 дні.
Засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 червня 2009 року і за сукупністю вироків остаточно призначено 10 (десять років) 2 (два ) місяці позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1158 грн. матеріальної шкоди та 80 000 грн. моральної шкоди.
Як встановив суд, 9 жовтня 2010 року, близько 19 години 30 хвилин, в с. Леньків Круг Чернігівського району Чернігівської області, у будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою вбивства, завдав удару ножем в область шиї ОСОБА_4, заподіявши тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани у верхній третині шиї, по лівій боковій поверхні з пошкодженням глотки, яке обумовило масивну кровотечу і спричинило смерть потерпілого.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування, вказуючи, що наміру та мети позбавити життя потерпілого ОСОБА_4, він не мав. В його сторону з боку потерпілого мала місце явна фізична загроза і він змушений був оборонятися. Експерти виявили на потерпілому його кров.
Розглядаючи справу, суд не прийняв до уваги висновки експертизи, так само як і слідчий провів судове засідання з обвинувальним ухилом, свідків детально не опитав про обставини завдання ножового поранення потерпілому, не звернув уваги на неправдивість показань деяких свідків і утаювання важливих для справи обставин.
На думку засудженого протокол судового засідання необ'єктивний і недослівний, судом не проводилася фіксація судового розгляду справи технічними засобами, що на думку засудженого є порушенням норм ст. 87-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію та вважав його засудження за навмисне вбивство несправедливим, потерпілу, яка не погоджувалася з доводами апеляції засудженого, вказуючи, що останній вчинив навмисне убивство її сина і заслуговує на таке покарання, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 9 жовтня 2010 року у будинку співмешканки засудженого ОСОБА_5, яка проживає у АДРЕСА_1, відзначали храмове свято. У потерпілого ОСОБА_4 9 жовтня був день народження, а тому він вирішив пригостити присутніх у будинку ОСОБА_5, та попросив останню присвітити ліхтариком біля паркану, щоб знайти сховані ним пляшку горілки та вина.
Спільні пошуки співмешканкою та її односельцем спиртного обурили ОСОБА_2, який почав збирати речі та збирався піти з дому.
Після того як сховане спиртне було знайдене, ОСОБА_6 з ОСОБА_4 повернулися у будинок до гостей, де продовжили вживання спиртного.
Через деякий час ОСОБА_2 запросив ОСОБА_4 на кухню, де із ревнощів, з метою вбивства, завдав ножем смертельне поранення в шию, від якого ОСОБА_4 помер, вийшовши з кухні до кімнати.
Згідно з висновками судової - медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, було виявлене колото-різане поранення шиї з пошкодженням глотки та трахеї, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, яке обумовило масивну кровотечу та стало безпосередньою причиною смерті потерпілого.
Версія засудженого ОСОБА_2 про захист від нападу потерпілого ОСОБА_4 ретельно перевірена судом першої інстанції і обґрунтовано визнана невірогідною.
По показанням ОСОБА_2 він з ОСОБА_4 на подвір'ї, змагалися на руках, останній образився на програш та почав його бити та ображати, переслідуючи навіть у приміщенні будинку.
9 жовтня 2010 року на подвір'ї будинку ОСОБА_2 боровся на руках з ОСОБА_7, який будучи допитаним в якості свідка підтвердив, що саме ОСОБА_2 програв у нього змагання на руках, після чого обурився, побіг у будинок схопив ножа і накинувся на нього. Він побив ОСОБА_2 та відняв ніж, який закинув на горище сараю.
Судово-медичні данні вказують на те, що у засудженого ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді субкон”юктивального крововиливу лівого ока, синців та забиття м'яких тканин голови, обличчя, шиї, саден на голові, обличчі, тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, які могли утворитися 09. 10. 2010 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, крім субкон”юктивального крововиливу лівого ока, який відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Свідок ОСОБА_5 - співмешканка засудженого, під час судового засідання підтвердила, що 9 жовтня 2010 року вона розбороняла ОСОБА_7 з ОСОБА_2, у якого після бійки під лівим оком з'явився синиць, око посиніло та виникла припухлість.
Змагання на руках та спілкування на подвір'ї між засудженим і потерпілим не було. Очевидці події: свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 пояснювали, що засуджений ОСОБА_2 запросив ОСОБА_4 поговорити на кухню, звідки останній повернувся в кімнату з пораненням шиї та помер на місці.
Отже, суспільно - небезпечного посягання з боку потерпілого по відношенню до засудженого ОСОБА_2, не було взагалі, навпаки, останній завдаючи удар ножем в життєво важливий орган людини - шию, діяв з прямим наміром на позбавлення потерпілого життя.
Досудове слідство проведене по справі без істотних порушень норм кримінально-процесуального закону. Не допускав таких порушень і суд.
Відповідно до частини 4 ст. 87 КПК України на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами ОСОБА_2, та інші учасники судового розгляду справи не заявляли. Ознайомившись після судового засідання з матеріалами справи та протоколом судового засідання, засуджений зауважень не приносив ( а. с. 288).
По протоколу судового засідання видно, що свідки - очевидці вбивства потерпілого були безпосередньо допитані під час судового засідання і у ОСОБА_2 була можливість поставити їм запитання, уточнити показання, чим він і скористався, задаючи питання.
Судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджені обставини справи, належно оцінені усі розглянуті докази та обґрунтовано зроблений висновок про винність ОСОБА_2 в навмисному вбивстві потерпілого. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.
При призначенні покарання засудженому, суд в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, минулі судимості винного, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, його негативні соціальні зв'язки, часткове визнання провини, і обрав покарання необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Допущена судом описка в мотивувальній частині вироку в написанні дати злочину, підлягає виправленню, події відбувалися не „10” жовтня 2010 року, а „ 9” жовтня 2010 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 без змін.
В порядку ст. 365 ч. 2 КПК України виправити у мотивувальній частині вироку описку в даті події злочину, з „10” на „ 9” жовтня 2010 року.
АНТИПЕЦЬ В. М. МЕЛЬНИЧЕНКО Ю. В. РУДОМЬОТОВА С. Г.