12 березня 2008 р.
№ 38/340-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційної скарги
Харківської міської ради
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р.
у справі
№38/340-07 господарського суду Харківської області
за позовом
Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міськради та Регіонального відділення Фонду держаного майна по Харківській області
до
1. Акціонерного товариства "Будівельний торговий дім"
2. Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"
про
визнання недійсним договору
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2007 року (суддя -Жельне С.Ч.) порушено провадження у справі та частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме заборонено Акціонерному товариству “Будівельний торговий дім», іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо оформлення та відчуження будь-яким способом, а також передачу в користування та інше нежитлової будівлі літ. »А-2», загальною площею 715,0 кв. м. по вул. Соколова, 25 у м. Харкові.
Акціонерне товариство (надалі АТ) "Будівельний торговий дім" зі вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось і звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області в частині Доповідач: Шаргало В.І.
забезпечення позову. Скарга обґрунтована, зокрема, тим, що зазначене в ухвалі майно, по відношенню до якого прийняті заходи про забезпечення позову товариству не належить, власником майна є фізична особа Іванов К.Е.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 року (судді -Бондаренко В.П., Лакіза В.В., Сіверін В.І.) апеляційну скаргу задоволено, оскаржена ухвала скасована в частині забезпечення позову. Постанова мотивована тим, що суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, неповно з'ясував обставини справи щодо належності спірного майна АТ "Будівельний торговий дім" та не взяв до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Харківська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 30.08.2007 року.
Скаржник, посилаючись на порушення господарськими судами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, звертає увагу касаційної інстанції на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано ймовірність утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при подачі позову, прокурор з метою забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили подав заяву про забезпечення позову, яку ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2007 року було частково задоволено, а саме заборонено Акціонерному товариству “Будівельний торговий дім», іншим особам, вчиняти будь-які дії щодо оформлення та відчуження будь-яким способом, а також передачу в користування та інше нежитлової будівлі літ. »А-2», загальною площею 715,0 кв. м. по вул. Соколова, 25 у м. Харкові.
Переглядаючи зазначену судову ухвалу в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації", 06.12.2004 року за №5714463 право власності на нежитлову будівлю літ. »А-2», загальною площею 715,0 кв. м. по вул. Соколова, 25 у м. Харкові належить Іванову Костянтину Едуардовичу на підставі договору купівлі-продажу №1-1765 від 19.11.2004 року, який не є стороною у справі.
Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України одним із заходів до забезпечення позову є заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має з'ясувати факти про наявність у відповідача (боржника) спірного майна або знаходження належного відповідачеві спірного майна у інших осіб, а також брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Крім того, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених судом обставин щодо власника майна, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що ухвала господарського суду Харківської області від 30.08.2007 року в частині забезпечення позову винесена в порушення норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим ухвала в цій частині підлягала скасуванню.
Крім того, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо того, що вказане забезпечення позову порушує права власника майна -фізичної особи Іванова К.Е.
Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що скасування ухвали господарського суду Харківської області від 30.08.2007 року в частині забезпечення позову не позбавляє позивача права подати заяву про забезпечення позову з урахуванням встановлених судом фактів щодо власника майна, яке було відчужене за спірним договором.
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2007 р. у справі №38/340-07 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.