Головуючий у 1 інстанції - Гончаров О.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
17 березня 2011 року справа №2а-1637/10/1231
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 23 грудня 2010 року у справі № 2а-1637/10/1231 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 23 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 01.01.2010 року, задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача неправомірною та стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2010 року по 17.09.2010 року в розмірі 1234,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» мають пріоритет перед будь-якими іншими законами, а тому суд першої інстанції не вірно дійшов до висновку про те, що позивач має право на отримання допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного у розмірі, визначеному Постановою КМУ, а не розміру допомоги, який за законом розраховується з прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка, є громадянкою України та відповідно до свідоцтва про народження, є матір'ю Мудракова Романа Віталійовича 17.09.2007р. народження, який є дитиною, постраждалою від Чорнобильської катастрофи.
Позивачка з 23.11.2007 р. по 17.09.2010 р. перебувала на обліку у відділі грошових виплат і компенсацій відповідача, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За період з 01.01.2010 р. по 17.09.2010р. позивачці призначено та сплачено допомогу по догляду за дитиною в сумі 1234,46 грн. виходячи з 144,10грн. щомісячно як встановлено Постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001р. на підставі норм Закону України „Про державний бюджет на 2010рік", яким уряду надано право встановлювати розмір цієї допомоги.
Згідно з наказом УПСЗН від 22.03.2010р. та розпорядження від 30.03.2010р. позивачеві призначено частину допомоги по догляду за потерпілою дитиною в сумі 144,10грн. з 01.01.2009р. по 17.09.2010р.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В той ж час, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про Держану допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначаються і здійснюються у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими-актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по - різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 року № 1751 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України.
Таким чином, відповідач виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2010 році в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 року № 1751, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом, однак, колегія суддів вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати такої допомоги у подвійному розмірі, передбаченому п. 10 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 23 грудня 2010 року у справі № 2а-1637/10/1231 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів