Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Косарєва В.І.
суддів
Коротких О.А. і Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянина України,
раніше судимого: 23.05.1994р.
за ч.1 ст.229-6 КК України на 1 рік
позбавлення волі; 18.08.1999р. за ч.1
ст.229-6,45 КК України на 2 роки з
іспитовим строком на 1 рік з штрафом
в розмірі 200 грн.; 18.05.2001р. за
ч.3 ст.140, ст.44 КК України 1960р.
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі
з конфіскацією майна, звільненого
20.07.2002р. умовно-достроково
на 1 місяць 10 днів,
засуджено
- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з зобов'язаннями повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він на початку жовтня 2006 року, проник на територію ТОВ Агрокомбінату “Врадіївський», звідки таємно викрав майно цього товариства на загальну суму 684 грн.
Крім того, 12.10.2006р. ОСОБА_1., повторно, з проникненням в сховище, вчинив таємне викрадення майна ТОВ Агрокомбінату “Врадіївський» на загальну суму 2 132.78 грн.
У касаційному поданні заступник прокурора Миколаївської області просить вирок щодо ОСОБА_1. через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що судом не достатньо враховані ступінь тяжкості злочину і особу засудженого, зокрема те, що ОСОБА_1. раніше тричі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, і тому застосування судом ст.75 КК України до засудженого є безпідставним.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. тричі притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі й за аналогічний злочин (а.с.65,68,71).
Висновки суду щодо позитивної характеристики ОСОБА_1. не відповідають дійсності, оскільки характеристика за місцем проживання, яка є у справі має побутовий характер і у ній про будь-які позитивні дані щодо його особи не зазначено (а.с.58).
Суд не достатньо врахував і те, що ОСОБА_1. вчинив злочин який відповідно до ст.12 КК України є тяжким.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. двічі надавалась можливість виправитися без ізоляції від суспільства, але він знову вчинив корисливий злочин і на шлях виправлення не став.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1. покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Тому вирок відповідно до вимог ст. 372 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1. у вчинені злочину за який його засуджено, то призначене йому із застосуванням ст.75 КК України покарання слід визнати м'яким.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційне подання заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.
Вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Косарєв В.І. Коротких О.А. Нікітін Ю.І.