Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Мороза М.А., Кузьменко О.Т.
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
та засудженого
ОСОБА_1.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 липня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 7 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше судимого 04.12.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 29.12.05 року умовно-достроково на 29 днів,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки, з покладенням на засудженого обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 7 вересня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Як визнав встановленим суд, 26 лютого 2006 року близько 23-ї години ОСОБА_1. проник у перукарню по ОСОБА_1 смт. Великодолинське, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2. на суму 4574грн. 50коп.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1., порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень за м'якістю призначеного ОСОБА_1. покарання та направлення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, засудженого ОСОБА_1., який заперечував проти задоволення касаційного подання, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.
На підставі зібраних по справі доказах, які у судовому засіданні досліджувалися в порядку ст. 299 КПК України, суд дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1. у таємному викраденні чужого майна, кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України та призначив йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_1. на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням 2 роки, з покладенням на засудженого обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Проте, призначене засудженому ОСОБА_1. покарання, на думку колегії суддів, не відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд не врахував, що ОСОБА_1. раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз його було засуджено за вчинення аналогічного злочину і, звільнившись з місць позбавлення волі, ОСОБА_1. знову вчиняє корисливий злочин, що свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став. Крім того, ОСОБА_1. ніде не працює, що стосується його стану здоров'я, який враховано судом при призначенні покарання, то в матеріалах справи відсутні дані про те, що на час постановлення вироку ОСОБА_1. страждав будь-яким захворюванням.
З врахуванням наведеного, вирок, а також й ухвала Апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведена вина ОСОБА_1. у вчинені інкримінованого злочину, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 6 липня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 7 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Коновалов В.М. Мороз М.А. Кузьменко О.Т.