ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/2628.02.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»
про стягнення інфляційних збитків, 3% річних
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Сергєєнко О.О. (довіреність від 18.04.2010р.);
від відповідача: Єрмоленко Ю.О. (довіреність № 1534/12 від 17.12.2010р.);
В судовому засіданні 28.02.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег»(надалі ТОВ «Сонячний берег», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(надалі ПАТ «Страхова компанія «АХА Україна», відповідач) суми інфляційних витрат в розмірі 15 218, 87 грн. та суми трьох відсотків річних у розмірі 6 497, 49 грн..
Згідно з поданими заявами про уточнення позовних вимог, врахувавши відсутність підстав нарахування 3% річних та інфляційних збитків у відношенні всієї суми присудженої до стягнення за рішенням суду з урахуванням сум судових витрат, позивачем на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 13 361, 12 грн. інфляційних збитків, 5 704, 41 грн. 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прострочено виплату страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № СБ 1056091 від 30.07.2008р., спір щодо стягнення суми страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, пені, вже вирішено також і в судовому порядку.
Так, у зв'язку з допущенням прострочення в оплаті, з урахуванням обов'язку і по виконанню судового рішення у справі 23/328, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 16.08.2010р. (дату оплати) та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обгрунтовані відсутністю вини страхової компанії у невиконанні судового рішення прийнятого у справі № 23/328 10.12.2009р.. Зазначене судове рішення оскаржувалось страховою компанією в апеляційному та касаційному порядку, та після отримання постанови Вищого господарського суду України від 13.07.2010р. було виконане шляхом перерахування коштів 17.08.2010р..
Клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі третьою особою ПАТ «УкрСиббанк»- вигодонабувача за договором страхування, судом відхилено, оскільки спір про стягнення суми страхового відшкодування за договором страхування було вирішено в межах справи 23/328, а предметом даного спору є стягнення нарахованих сум 3% річних та інфляційних збитків за допущене прострочення виконання грошового зобовязання на користь позивача.
У задоволенні клопотання про витребування оригіналу справи 23/328, що розглядалась Господарським судом міста Києва за позовом ТОВ «Сонячний берег»про стягнення страхового відшкодування судом відмовлено, через його необґрунтованість. Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, копії судових рішень за розглядом вказаної справи залучені до справи у належним чином засвідчених копіях, а обставини встановлені під час розгляду справи 23/328, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони в силу положень ч. 2 ст. 35 ГПК України.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, господарський суд, -
Відповідно до укладеного між сторонами договору страхування наземного транспорту № СБ 1056091 від 30.07.2008р. для відповідача виникли зобовязання по сплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 14.08.2008р., однак при наданні усіх необхідних документів сплата відповідачем проведена була не у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення вказаних коштів.
Сума страхового відшкодування в розмірі 70% страхової суми, що підлягала виплаті згідно договору від 30.07.2008р., становила 185 571, 45 грн., спір про стягнення зазначеної суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних нарахованих станом на 06.08.2009р., було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 23/328 (рішення від 10.12.2009р.).
Судове рішення прийняте за результатами розгляду зазначеної справи було скасоване в частині стягнення суми пені, змінено в частині стягнення суми трьох відсотків річних Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010р., якою резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції: позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 185 571, 45 грн. страхового відшкодування, 19 937, 21 грн. інфляційних втрат, 3 569, 07 грн. 3% річних, 2 090, 78 грн. державного мита та 202, 92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010р. у справі 22/328 залишено без змін, і прийняті судові рішення є достатнім доказом наявного прострочення у виконанні відповідачем зобов'язання по сплаті страхового відшкодування в сумі 185 571, 45 грн. згідно договору страхування наземного транспорту № СБ 1056091 від 30.07.2008р..
Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу в загальному розмірі 211 371, 43 грн. була отримана позивачем 17.08.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 18070 від 17.08.2010р. залученим до справи.
Таким чином, враховуючи наявність допущеного прострочення, та вирішення в межах справи 23/328 спору про стягнення страхового відшкодування, нарахованих сум інфляційних збитків по липень 2009р., 3% річних за період прострочення станом на 06.08.2009р., позивачем за допущене прострочення в періоді з 07.08.2009р. (дата на яку здійснювався розрахунок 3% річних при розгляді судового спору у справі 23/328) по 16.08.2010р. (дата на яку здійснено погашення боргу) нараховано 3% річних в розмірі 5 704, 41 грн. та здійснено нарахування інфляційних збитків в сумі 13 361, 12 грн. за період з вересня 2009р. по 16.08.2010р., стягнення яких і є предметом даного спору.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв'язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, неперерахування у встановлений строк у повному розмірі страхового відшкодування в сумі належній до сплати згідно договору страхування наземного транспорту № СБ 1056091 від 30.07.2008р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 07.08.2009р. по 16.08.2010р. в розмірі 5 704, 41 грн. та інфляційних збитків у розмірі 13 361, 12 грн. такими що підлягають задоволенню. Розрахунки за поданими уточненнями, здійснені позивачем виходячи із суми страхового відшкодування 185 571, 45 грн., станом на дату отримання коштів - 16.08.2010р., при врахуванні що відповідно до ст. 625 ЦК України грошовим зобов'язанням є сума боргу, яка виникла на підставі зобов'язальних відносин, а не всі грошові суми, які підлягають стягненню за рішенням суду з боржника на користь кредитора.
Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).
При цьому судом відхиляються заперечення відповідача щодо відсутності його вини, оскільки нарахування 3% річних та інфляційних збитків не є штрафними санкціями, а передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В даному випадку факт оскарження судового рішення не унеможливлював сплату частини страхового відшкодування, обов'язок щодо чого виник для відповідача саме з договору страхування, а не з судового рішення, і в будь-якому випадку згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, факт прострочення сплати суми страхового відшкодування, щодо якої вирішено спір у справі 23/328 в періоді з 06.08.2009р. по 16.08.2010р. підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 190, 65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26500218673900 в АКІБ «УкрСиббанк»МФО 351005, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31235110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний берег»(95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки 63, ідент. код 31173285) 13 361, 12 грн. (тринадцять тисяч триста шістдесят одну гривню 12 копійок) інфляційних збитків, 5 704, 41 грн. (п'ять тисяч сімсот чотири гривні 41 копійку) 3% річних, 190, 65 грн. (сто дев'яносто гривень 65 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І.Самсін
дата підписання рішення 04.03.2011