ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/53528.02.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія
«Оранта»
про стягнення шкоди в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Волчек Н.М. (довіреність № 406/2010 від 28.12.2010р.);
від відповідача: Лінкевич О.В. (довіреність від 08.12.2010р.);
В судовому засіданні 28.02.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(надалі ЗАТ «Європейський страховий альянс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 3 329, 87 грн. основного боргу, 300 грн. вартості незалежного автотехнічного дослідження збитку, завданого внаслідок пошкодження застрахованого автомобіля, 368, 37 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 22.04.2010р. по 15.12.2919р..
В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно з заявою поданою в судовому засіданні 28.02.2011р., врахувавши суму франшизи за договором страхування що укладався відповідачем з винною особою а також суму збитку підтверджену звітом автотоварознавчого дослідження, позивач просив стягнути з відповідача частину страхового відшкодування у розмірі 2 786, 69 грн., пеню у розмірі 247, 48 грн..
Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «Європейський страховий альянс»на підставі договору страхування (поліс) серії 106 К № 20036 від 25.04.2008р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 2 786, 69 грн. та нараховану пеню у розмірі 247, 48 грн. в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив, що відшкодуванню на користь позивача підлягає сума в розмірі 2 786, 69 грн., яка визначена виходячи з підтвердженої звітом автотоварознавчого дослідження суми збитку, а виплата страхового відшкодування має здійснюватись у відповідності з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором страхування (поліс) серії 106 К № 20036 від 25.04.2008р. у ЗАТ «Європейський страховий альянс», застраховано автомобіль марки Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_1.
Згідно довідки відділу УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 19.11.2008р. в м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_1 та ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2008р., справа № 3-35912 2008р..
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № Ч10-237 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складеного 26.11.2010р. суб'єктом оціночної діяльності -приватним підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат аварійного комісара АПК № 008 від 07.04.2008р.), складає 3 296, 69 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 19.11.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 4918/08/50/ТР25/00/2 від 21.04.2009р. по договору страхування автотранспорту (поліс) серії 106 К № 20036 від 25.04.2008р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3 329, 87 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується видатковим касовим ордером № 7334 від 19.08.2009р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1, застрахований у ВАТ «НАСК «Оранта»що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/5694131.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2008р..
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/5694131).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai Getz, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5694131), а до ЗАТ «Європейський страховий альянс»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування (поліс) серії 106 К № 20036 від 25.04.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/5694131) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -510 грн..
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 2 786, 69 грн. (3 296, 69 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування підтверджена звітом про оцінку від 26.11.2010р.) -510 грн. (франшиза)), що і заявляється позивачем до стягнення в межах поданого позову з урахуванням поданих уточнень.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
Доводи позивача відповідачем не спростовані, на пред'явлену позивачем заяву про виплату страхового відшкодування за вих. 1385 від 19.03.2010р. про відшкодування майнової шкоди відповідач відповіді не надав, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.
До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 247, 48 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з наявним простроченням виплати суми за претензією від 19.03.2010р., яка отримана відповідачем 22.03.2010р. (поштове повідомлення про вручення залучене до справи).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно уточненого розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009р. (10, 25%), Постановою НБУ № 259 від 07.06.2010р. (9,5%), Постановою НБУ № 320 від 07.07.2010р. (8,5%), Постановою НБУ від 09.08.2010 № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%), не більше ніж за 6 місяців, та складає 247, 48 грн..
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 33-37; п/р п/р 2650441214 у ПАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175, ідент. код 19411125) 2 786, 69 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 69 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 247, 48 грн. (двісті сорок сім гривень 48 копійок) пені, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 04.03.2011