ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10 лютого 2011 р. Справа № 25/60
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (вул. Л. Дворецька, 93, м. Рівне, Рівненська область, 33001; вул. Карбишева, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43023)
про стягнення 98 913,46 грн. заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача: Нагорняк М.І. - представник (довіреність № 3-09/10 від 15.09.10);
від відповідача: не з'явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 98 913,46 грн. заборгованості, з яких 95 166,76 грн. основної заборгованості, 2 182,32 грн. пені, 1 142,00 грн. втрат від інфляції, 422,38 грн. суми 3% річних, а також судові витрати у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Арго-Р" не виконано зобов'язання зі оплати поставленого товару за договором поставки № 473 від 02.01.2009 р., за виконання якого поручилася фізична особа-підприємець ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.12.2010 р.
У судовому засіданні 23.12.2010 р. представник позивача подав суду заяву від 23.12.2010 р. (вх. № 876 від 23.12.2010 р.), в якій просив прийняти відмову від позову в частині вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2010 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 98 913,46 грн. та відкладено розгляду справи на 14.01.2011 р.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2011 р. та від 27.01.11 відкладено розгляд справи на 27.01.2011 р. та на 10.02.2011 р. відповідно.
У судовому засіданні 10.02.2011 р. представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання жодного разу на вимогу суду не з'явився, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на заяву та докази, які його підтверджують, суду не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. №№2, 33, 151), суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.01.2009 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №473 (далі - Договір) (а.с. №9-10), з протоколом розбіжностей №1 від 02.01.2009 р. (а.с. №№11-15), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти товари, а покупець зобов'язався приймати у власність товар згідно із специфікацією й оплачувати їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору покупець проводить оплату з відтерменуванням платежу протягом 30 днів з моменту отримання товару.
На виконання умов Договору протягом липня -серпня 2010 р. позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних (а.с. №№54-142), з урахуванням часткової оплати, на загальну суму 115 961,27 грн.
При цьому, сторонами підписані та скріплені печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р. (а.с. №48) та акт звірки взаєморозрахунків з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. (а.с. №47), відповідно до останнього відповідач визнав та підтвердив вищевказану заборгованість перед позивачем у розмірі 115 961,27 грн.
Водночас, відповідач частково повернув позивачу отриманий товар за видатковими накладними від 01.09.2010 р. (а.с. №№154-164) на загальну суму 20 553,28 грн.
У зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 95 407,99 грн.
Однак, позивач заявив до стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 95 166,76 грн., яка відповідно до письмових пояснень представника позивача (а.с. №154) визначена помилково.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію від 05.10.2010 р. №967 (а.с. №18), про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. №20), в якій вимагав здійснити оплату за поставлений товар та погасити заборгованість, що виникла. Однак, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, на час подання позову (29.11.10) у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар.
У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно із ст. 525 названого кодексу одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На виконання вимог ухвали суду (а.с. №1) позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків станом 09.01.2011 р. (а.с. №№37-44), однак відповідач вимоги суду не виконав та звірку взаєморозрахунків не провів.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що докази, які б спростовували доводи позивача та/або свідчили про сплату заборгованості за поставлений товар, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем.
За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 95 166,76 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 вказаної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).
Стаття 231 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 цієї статті) та штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 цієї статті).
У п. 6.2 Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей №1 від 02.01.2009 р., сторонами погоджено, що у випадку порушення пункту 2.1 Договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, останню поставку позивачем здійснено 13.08.2010 р., відтак, враховуючи п. 2.1 Договору щодо 30-денної відстрочки оплати товару, заборгованість виникла 13.09.2010 р.
Згідно із клопотанням від 27.01.2010 р. б/н (а.с. №№143-144) позивачем перераховано пеню, втрати від інфляції та 3% річних за період з 13.09.2010 р. по 31.12.2010 р., внаслідок чого збільшились відповідні суми пені, втрат від інфляції та 3% річних, проте позивачем не заявлено клопотання про збільшення позовних вимог.
Водночас відповідно до письмових пояснень позивача від 10.02.2011 р. б/н (а.с. №165) розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних здійснено за 54 календарні дні, відтак за період з 13.09.2010 р. по 05.11.2010 р.
Враховуючи встановлення судом факту невиконання грошового зобов'язання, а також беручи до уваги те, що суми пені, втрат від інфляції та 3% річних не перевищують відповідних сум, розрахованих судом (а.с. №166), позовні вимоги в частині стягнення 2 182,32 грн. пені, 1 142,00 грн. втрат від інфляції, 422,38 грн. суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 625, 629, 655, 691, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230 - 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 82, 22, 33, 43, 49, 83 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення 98 913,46 грн. заборгованості задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (вул. Л. Дворецька, 93, м. Рівне, Рівненська область, 33001; ідентфікаційний код 31299420) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76014; ідентифікаційний код 23801375) 95 166,76 грн. (дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят шість гривень сімдесят шість копійок) основної заборгованості, 2 182,32 грн. (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні тридцять дві копійки) пені, 1 142,00 грн. (тисячу сто сорок дві гривні) втрат від інфляції, 422,38 грн. (чотириста двадцять дві гривні тридцять вісім копійок) суми 3% відсотків річних, 989,13 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень тринадцять копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.Е. Валєєва
Повне рішення складено 28.02.11