83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.03.11 р. Справа № 31/20пн
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора Китаєвої С.А., м. Донецьк до відповідача Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ Укрсоцбанк
про зобов'язання відповідача зняти заборону на відчуження: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2
В присутності представників сторін:
від позивача: Китаєва С.А. - ліквідатор
від відповідача: Тімошина О.В.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк в особі ліквідатора Китаєвої Світлани Анатоліївни, м. Донецьк звернулась із позовом до Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк про зобов'язання відповідача зняти заборону на відчуження: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2.
В обґрунтування позову позивач посилається на порушення у відношенні нього справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим скасовується арешт чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута. Своєю бездіяльністю відповідач створює перепони у проведенні процедури ліквідації.
Відповідач - ПАТ „Укрсоцбанк” надав відзив на позов, в якому зазначає, що позовну заяву подано з порушенням правових норм, тому вона не підлягає задоволенню. Відповідач наголошує, що норми Закону України „Про іпотеку” не містять такої підстави припинення іпотеки як визнання боржника банкрутом.
До матеріалів справи від представника позивача надійшла заява від 16.02.11р. про заміну неналежного відповідача. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.02.2011р. замінено неналежного відповідача Філію ПАТ „Укрсоцбанк” м. Донецьк на належного Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ Укрсоцбанк.
Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.
30.01.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір був укладений в забезпечення зобов'язань за генеральним договором № 28/65с-8 від 30.01.2008р. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення дії договору іпотеки.
08.07.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний договір був укладений в забезпечення зобов'язань за генеральним договором № 28/97с-8 від 08.07.2008р. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення дії договору іпотеки.
Постановою Господарського суду Донецької області від 13.10.2010р. боржник фізична особа-підприємець ОСОБА_1 визнаний банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.
Позивач вважає, що оскільки він визнаний банкрутом як підприємець, то всі арешти та заборони стосовно його майна припиняються. Ліквідатор звертався до відповідача з цим питанням, однак заборона не була знята, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Оскільки наявність заборони на відчуження перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури, позивач просить суд зобов'язати відповідача зняти заборону на відчуження.
За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність.
Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” № 16545030 від 06.11.2007 р.
Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” № 11090893 від 30.06.2006 р.
Постановою господарського суду Донецької області у справі №45/270Б від 13.10.10р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Китаєва С.А..
Пунктом 2 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача.
Наявність у Державному реєстрі цього запису обумовлює порушення прав позивача, як боржника, на належне виконання зобов'язань в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (тобто, без отримання згоди відповідача за правилами ст. 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”).
Відповідно до ст. 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
Згідно ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Таким чином ПАТ „Укрсоцбанк” є єдиний належний суб'єкт подання заяви про вилучення обтяження нерухомого майна на адресу нотаріуса, яким був посвідчений договір іпотеки і на якого чинним законодавством покладено обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення обтяження шляхом подання заяви про припинення обтяження для подальшого вилучення відповідного запису з Державного реєстру, однак, відповідач не наділений повноваженнями щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Господарський суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача зняти заборону на відчуження квартири, яка є предметом іпотеки. В такий спосіб порушене право позивача не може бути відновлене, оскільки на відповідача не покладено законом обов'язку та повноважень на зняття заборони в Державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна. У нього є обов'язок надати необхідні документи реєстратору заборони (нотаріусу) за наявності законних підстав для зняття заборони.
Враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 12, 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Китаєвої Світлани Анатоліївни, м. Донецьк до Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ Укрсоцбанк, м. Донецьк про зобов'язання відповідача зняти заборону на відчуження: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2, переданих за договорами іпотеки в забезпечення зобов'язань за кредитними договорами № 28/65с-8 від 30.01.2008р. та № 28/97с-8 від 08.07.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1, - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ушенко Л.В.