83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.03.11 р. Справа № 44/182пн
„22” березня 2011р. справа №44/182пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245
до Відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі,
із залученням у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:
· Третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта-Сервіс”, м. Донецьк,
· Третя особа 2 - Донецький обласний центр Держкомстату України, м. Донецьк
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Горожанкін В.Ю. (за довіреністю №7 від 10.01.2011р.);
від Відповідача - не з'явився;
від Третьої особи 1 - не з'явився;
від Третьої особи 2 - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 09.03.2011р. на 22.03.2011р.
У судовому засіданні 22.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Відповідач) про повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом прийому - передачі.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення дії договору оренди №1355/2004 від 21.08.2004р. внаслідок закінчення строку його дії 21.08.2007р. і відмови орендодавця від продовження правовідносин на новий строк.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №1355/2004 від 21.08.2004р., акт приймання-передачі від 21.08.2004р., розрахунок орендної плати, договір №1 про внесення змін від 01.11.2004р., договір №2 від 22.06.2007р., лист №06-03-9569 від 29.08.2007р. з доказами надсилання та отримання.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 611, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 54, 56 Господарського процесуального кодексу України.
Протягом нового розгляду справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2010р., Позивач у судових засіданнях усно підтримував вимоги первісного позову, надавши додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.61, 62, 65-72 т.2), у тому числі - пояснення по суті спору з урахуванням вказівок касаційної інстанції.
Відповідачем під час первісного розгляду справи 18.05.2010р. були надані через канцелярію суду письмові заперечення (а.с.а.с.72, 73 т.1), в яких наголошено про належність виконання грошових зобов'язань, неповернення сплачуваних коштів Орендодавцем, наявність переважного права на укладання договору на новий термін, недотримання форми згоди сторін щодо розірвання договору та наявність інших договорів відносно цього ж майна.
Відповідачем на підтвердження своєї позиції надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.74-111 т.1).
Під час нового розгляду справи Відповідач жодних пояснень по суті спору до відома суду не довів та в судові засідання без пояснення причин не з'являвся, хоча повідомлявся про їх призначення належним чином - шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, встановленою за матеріалами справи.
Під час первісного розгляду справи ухвалою суду від 09.10.2008р. до участі у справи у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, на стороні Відповідача залучено - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дельта-Сервіс”, м. Донецьк (далі - Третя особа 1).
Під час первісного розгляду справи представник Третьої особи 1 у судовому засіданні 20.04.2010р. (а.с.68 т.1) проти позову усно заперечував, однак підстав своєї позиції до відома суду не довів.
Під час нового розгляду справи Третя особа 1 без пояснення причин не скористалась процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 09.03.2011р. під час нового розгляду справи до її участі було залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні Позивача (далі - Третя особа 2) Донецький обласний центр Держкомстату України, м. Донецьк.
Незважаючи на своєчасне отримання ухвали суду - 16.03.2011р. (а.с.63 т.2) - Третя особа 2 без пояснення причин не скористалась процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.03.2011р. представник Позивача підтримав заявлений позов, наполягаючи на вирішенні спору в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомлених інших учасників справи і ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.
Дійсно, судом було надано достатньо часу всім учасникам справи для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті розглядуваного спору з урахуванням позиції Верховного Суду України та вказівок Вищого господарського суду України, а встановлення правової визначеності довкола заявлених позовних вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати свої процесуальні права.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
21.08.2004р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №1355/2004 (а.с.а.с. 5-8 т.1), згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 260,8кв.м. (далі - приміщення), що знаходиться на балансі Донецького обласного центру Держкомстату України (Балансоутримувач), розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Тітова, 10 з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами (крім товарів дитячого асортименту), строком до 21.08.2005р.
Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - червень 2004р. - становить 2881,28грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.
Положеннями п. 2.4. вказаного договору сторони передбачили, що у разі його припинення приміщення повертається Орендарем Балансоутримувачу за актом приймання-передачі протягом 3-ьох робочих днів.
Обов'язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.7 договору.
У п. 10.6 договору оренди сторони дійшли згоди про те, що за відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Водночас, за змістом п. 10.8. договору закінчення строку його дії визначається у якості однієї з підстави для припинення.
21.08.2004р. відповідно до умов п.п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.9).
29.08.2007р. Позивач листом №06-03-9569 (а.с.18 т.1) повідомив Відповідача про те, що строк дії договору оренди скінчився 21.08.2007р., договір на новий термін продовжено не буде, у зв'язку із чим орендоване майно необхідно повернути Балансоутримувачу за актом приймання-передачі. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17 зворотна сторона т.1) вказаний лист Орендодавця був отриманий Відповідачем 31.08.2007р.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, за результатами первісного розгляду якого рішенням Господарського суду Донецької області (а.с.а.с.113-116 т.1), залишеним без змін за результатами перегляду постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. (а.с.а.с.142-146 т.1) та постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010р. (а.с.а.с.161-164 т.1), у задоволенні вимог Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області було відмовлено.
Як вбачається із змісту рішення Господарського суду Донецької області у справі №44/181 від 28.04.2009р. (а.с.а.с.65, 66 т.2), що розглядалася за участю цих же сторін - Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, судом було встановлено, що у зв'язку із закінченням 21.08.2007р. строку дії укладеного між ними договору оренди №1355/2004 від 01.11.2004р., надсилання 30.08.2007р. Орендодавцем листа №06-03-9569 від 29.08.2007р. про відмову від продовження дії договору, з 22.08.2007р. припинилися орендні правовідносини між сторонами.
Означене рішення суду залишено без змін за результатами касаційного перегляду (а.с.а.с.67, 68 т.2) та перегляду за нововиявленими обставинами (а.с.а.с.69-72 т.2).
В подальшому, постановою Верховного Суду України від 22.11.2010р. згадувану постанову Вищого господарського суду України від 25.08.2010р. у справі №44/182пн було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до касаційної інстанції. При цьому, Верховним Судом України було зазначено, що факт належного повідомлення орендаря про небажання продовжувати орендні відносини за договором оренди встановлений рішенням Господарського суду Донецької області від 28.04.2009р. у справі №44/181 і не підлягає (факт) доведенню знову при вирішенні інших спорів.
За результатами нового касаційного перегляду справи Вищий господарський суд України постановою від 27.01.2011р. скасував попередні акти першої і апеляційної інстанції про відому у задоволенні позовних вимог, а справу надіслав на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. При цьому, касаційною інстанцію були сформульовані обов'язкові згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки відносно надання належної оцінки доказам листа Орендодавця про заперечення проти продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору.
17.02.2011р. справа № 44/182пн була призначена до нового розгляду суддею Господарського суду Донецької області Попковим Д.О.
Під час нового розгляду справи Позивач підтримав заявлений позов, тоді як інші учасники справи своїми процесуальними правами не скористались.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, а також вказівок Вищого господарського суду України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення орендованого майна у зв'язку із припиненням орендних правовідносин через закінчення строку дії договору та відмову Орендаря від його продовження.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №1355/2004 від 21.08.2004р.
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.
Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії - 21.08.2007р., а також - приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 Цивільного кодексу України, умови п. 10.4 договору, та зміст листа Орендодавця (а.с.а.с.18 т.1), суд дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами не продовжувались.
В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння об'єктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.
Як встановлено п. 10.8 договору оренди №1355/2004 від 21.08.2004р., закінчення строку дії є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.
За висновками суду, волевиявлення Орендодавця, викладене в листі від 29.08.2007р. № 06-03-9569 (а.с. 18 т.1), отриманому Орендарем 31.08.2007р. (а.с.17з.б. т.1), щодо відмови від продовження орендних правовідносин, що, унеможливлюють повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України.
Означений факт встановлений чинним рішення в межах справи №44/181 за участю цих же сторін, а відтак - в силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальним для розглядуваної справи.
Більш того, встановлений ст.ст. 124, 129 Конституції України загально обов'язковий статус чинного судового рішення унеможливлює піддання сумніву означеного факту припинення орендних правовідносин за договором оренди №1355/2004 від 21.08.2004р. з 22.08.2007р. інакше, ніж шляхом скасування цього рішення за результатами перегляду у встановленому процесуальному порядку. Цей висновок суду у повній мірі узгоджується позицією Європейського суду з прав людини, сформульованою у Рішенням від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”: „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427). Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.
Враховуючи означені висновки суду, заперечення Відповідача, які ним висловлювалися під час первісного розгляду цієї справи, відхиляються як юридично і доказово не спроможні.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 5.7 договору оренди №1355/2004 від 21.08.2004р. повернення майна здійснюється Орендарем Балансоутримувачу у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, і опосередковується актом приймання-передачі, обов'язок по складанню якого відповідно до п. 2.4. у такому випадку покладається саме на Орендаря. Обов'язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.
У світлі наведених висновків суду неповернення об'єкту оренди Балансоутримувачу за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України. Наразі, доказів виконання обов'язку з повернення займаного приміщення - об'єкту оренди, а саме - відповідного акту приймання-передачі згідно умов ч. 2 ст.795 Цивільного кодексу України до справи не надано.
Отже, за висновками суду, порушені права держави як власника об'єкту оренди підлягають захисту способом, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме - у спосіб спонукання до примусового виконання обов'язку з повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Вказаний спосіб судового захисту є співмірним та адекватними наявному порушенню прав Позивача, а отже - відповідає вимогам ефективного захисту, встановленим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.
За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, беручи до уваги тривалість безпідставного користування майном з боку Відповідача, дійшов висновку про необхідність встановлення строку 5-ть календарних днів для вчинення відповідних дій з моменту набрання рішенням законної сили.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у повному обсягу та підлягають стягненню в доход державного бюджету, оскільки Позивач у встановленому порядку звільнений від сплати означених платежів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання передачі задовольнити у повному обсягу.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Донецького обласного центру Держкомстату України протягом 5-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили за актом приймання-передачі орендоване майно - нежитлове приміщення, загальною площею 260,8кв.м. розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Тітова, 10.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн., витрати з оплати послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 22.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2011р.
Суддя Попков Д.О.