Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2011 р. Справа № 5023/1073/11
вх. № 1073/11
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Лобода Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Трапіцина Г.М. (дов.)
відповідача - не з'явився
3-ї особи - не з'явився
розглянувши справу за позовом ПАТ "Банк Золоті ворота", м. Харків
до ТОВ "Автоенергія 7", м. Харків
3-я особа фізична особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про звернення стягнення на предмет обтяження
Позивач, ПАТ "Банк Золоті ворота", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Автоенергія 7", третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізична особа ОСОБА_3, в якій просить суду :
- звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме на транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в;
- передати рухоме майно, що є предметом забезпечувального обтяження, а саме транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в у власність обтяжувача - Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання;
- визнати право власності на транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в, за Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота".
В слуханні справи оголошувалась перерва до 17.03.2011 р. об 11:00 год.
У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.
Відповідач та третя особа в судові засідання не з'являлись, про час та місце розгляду справи повідомлювались ухвалою суду.
Від відповідача через канцелярію суду 28.02.2011р. надійшов відзив на позов, в якому повністю визнав позовні вимоги та просить розглядати справу за відсутності його представника.
Від третьої особи через канцелярію суду 28.02.2011р. надійшов відзив на позов, в якому він просить задовольнити позов Банку та просить розглядати справу за його відсутності.
За таких обставин справа розглядається за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
23.12.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (банк, позивач) та гр. ОСОБА_3 (позичальник, третя особа) укладений договір № 283 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (невідновлювальної), за умовами якого (з урахуванням змін, внесених договорами про зміни № 1 від 20.01.2010р., № 2 від 22.01.2010р., № 3 від 22.12.2010р.) банк зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у рамках невідновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 349 500,00 грн. (ліміт), а позичальник зобов'язується на умовах, передбачених Кредитним договором, повернути кредит в строк не пізніше 21 січня 2011 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 30 %, а з 20.01.2010р. - 27%.
Згідно п. 4.2.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та сплату процентів, комісійної винагороди в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Як зазначає позивач, що не заперечується третьою особою та відповідачем, у визначений Кредитним договором строк боржник ( третя особа) не погасив кредит, у зв'язку з чим станом на 27.01.2011 року у ОСОБА_3 виникла прострочена заборгованість перед банком в розмірі 357 250,40 грн., з них:
- сума простроченої заборгованості за кредитом - 349 500,00 грн.;
- сума простроченої заборгованості за відсотками - 7 296,41 грн.;
- пеня за простроченою заборгованістю за кредитом - 445,26 грн.;
- пеня за простроченою заборгованістю за відсотками - 8,73 грн.
13.01.2010 року між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоенергія 7" (відповідач) укладений Договір застави рухомого майна № 10-001 (транспортних засобів), за умовами якого відповідач в забезпечення виконання всіх вимог банку до громадянина ОСОБА_3 за Кредитним договором № 283 від 23.12.2009р. передає у заставу банку (заставодержателю) транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в.
Згідно з п. 2.1.2 Договору застави рухомого майна № 10-001 у випадку невиконання Боржником (третьою особою) у встановлений строк зобов'язань за Кредитним договором заставодержатель має право самостійно звернути стягнення на майно.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 583 ЦК України Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 Закону України "Про заставу" зставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, а частиною 6 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Застава рухомого майна - транспортного засобу марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в, за договором застави рухомого майна № 10-001 від 13.01.2010 р. була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію від 15.01.2010 р. З даного витягу вбачається, що інших обтяжувачів, крім позивача, немає. Станом на 02.02.2011р. змін відомостей про обтяження не зареєстровано.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Пунктом 1 частини 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в тому числі передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.
Позивач, який є заставодержателем за Договором застави рухомого майна № 10-001 (транспортних засобів) від 13.01.2010 року, бажає скористатись правом, наданим йому чинним законодавством України, звернути стягнення на транспортний засіб, що є предметом застави, та набути даний транспортний засіб собі у власність в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Звернути стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоенергія 7" (61003 м. Харків, вул. Кооперативна, 28, код 36372941, п/р 26006010044345 в АТ "Банк Золоті ворота") на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (61166 м. Харків, пр. Леніна, 36, код 20015529, кор.рах. 32005175300 в Управлінні НБУ Харк.обл., МФО 351931) за кредитним договором № 283 від 23.12.2009 р., яка виникла станом на 27.01.2011 року, в загальній сумі 357 250,40 грн., в т.ч. сума простроченої заборгованості за кредитом - 349 500,00 грн.; сума простроченої заборгованості за відсотками - 7 296,41 грн.; пеня за простроченою заборгованістю за кредитом - 445,26 грн.; пеня за простроченою заборгованістю за відсотками - 8,73 грн., на предмет застави за договором застави рухомого майна № 10-001 від 13.01.2010р., а саме транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в, шляхом передачі транспортного засобу марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в, у власність Публічному акціонерному товариству "Банк Золоті ворота".
Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті ворота" (61166 м. Харків, пр. Леніна, 36, код 20015529, кор.рах. 32005175300 в Управлінні НБУ Харк.обл., МФО 351931) право власності на транспортний засіб марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в, шляхом передачі транспортного засобу марки Toyota моделі Camri 3.5, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, колір сірий, тип ТЗ - легковий седан-в.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоенергія 7" (61003 м. Харків, вул. Кооперативна, 28, код 36372941, п/р 26006010044345 в АТ "Банк Золоті ворота") на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (61166 м. Харків, пр. Леніна, 36, код 20015529, кор.рах. 32005175300 в Управлінні НБУ Харк.обл., МФО 351931) витрати по сплаті державного мита в сумі 3572,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Суддя Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 22.03.2011р.