"09" березня 2011 р.Справа № 14/6/5022-112/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", вул. Танкова, 8, оф.1, м. Київ 112, 04112 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю", вул. Танкова, 8, поверх 6, офіс 1, м. Київ 112, 04112
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 222876.48 грн.
За участю представника відповідача: ОСОБА_3, довіреність №392 від 28.05.2010р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" в особі ТОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 222876.48 грн., із яких: 165230.00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13533.52 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом, 18172.66 грн. пеня, 6097.55 грн. 3% річних, 19842.75 грн. інфляційні втрати.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №18/08-К від 27.03.2008р., що призвело до виникнення заборгованості, яку позивач просить стягнути з урахуванням відсотків за користуванням кредитом, інфляції, трьох відсотків річних та пені в судовому порядку.
Відповідач, згідно відзиву на позов, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав викладених у відповідній ухвалі.
Учаснику судового процесу було роз'яснено його права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
27 березня 2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний Банк”, (далі-Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі Позичальник) укладено кредитний договір №18/08-К, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 190000.00 грн. зі сплатою 17,5% річних, а Позичальник його повернути у відповідності із графіком погашення визначеного п.1.1 Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору, такий вважається виконаним тільки після повернення Позичальникам Банку сум заборгованості за кредитом, відсоткам за кредитом, пені та штрафів.
Термін користування кредитом визначено з 27 березня 2008р. до 26 березня 2009р.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного і повного погашення кредиту отриманого за кредитним договором №18/08-К від 27.03.2008р. не виконав, заборгувавши станом на 26.09.2009р. суму в розмірі 178763.52 грн., в т. ч. 165230.00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 13533.52 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.05.2009р. у справі 13/29-617, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2009р., задоволено позовні вимоги АТ "Індустріально-експортний Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення: 152230.00 грн. основного боргу, 14957.04 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 13327.89 грн. пені по прострочених відсотках шляхом звернення стягнення на заставне майно - платіжні термінали ММТ-РАY 2 у кількості 24 штуки, що як наслідок є беззаперечним доказом невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно кредитного договору №18/08-К від 27.03.2008р.
Разом з тим, 26.09.2009р. між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг", відповідно до чинного законодавства був укладений Договір факторингу № 03/09, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №18/08-К від 27.03.2008р.
Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 4.1. договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. сторони передбачили порядок уступки права вимоги, а саме право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Додатку з реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами в термін до 2-х робочих днів після настання події, яка визначена в пункті 8.1 цього Договору як відкладальна умова.
Додатком №1 до договору факторингу №03/09 від 26.09.2009р. погоджено реєстр прав вимог, в т. ч. щодо ОСОБА_2 на підставі кредитного договору №18/08-К від 27.03.2008р. в сумі 178763.52 грн., із яких: 165230.00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 13533.52 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом.
Про відступлення ТОВ “АУЗ Факторинг” права вимоги коштів за кредитним договором №18/08-К від 27.03.2008 року, відповідача було повідомлено вимогами №04/11/09-іп32 від 04.11.2009р. та №10325 від 25.03.2010р., які вручені останньому 24.11.2009р. та 09.04.2010р. (копії повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).
Як вбачається із тексту вищезазначених вимог, позивач просить перерахувати суму уступки права вимоги, що виникла на підставі вищезазначених договорів, в розмірі 178763.52 грн., а також попереджає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про їх стягнення та нарахованих санкцій в примусовому порядку.
01.10.2010р. між ТОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" та ТОВ "АУЗ Факторинг" укладено договір на представлення інтересів останнього по вчиненні дій щодо стягнення заборгованості фізичних і юридичних осіб.
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані позивачем докази та наведені доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, при цьому суд виходив із наступного:
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, ст. 525 ЦК України встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписи ст.ст.1048, 1054 ЦК України, ст. 346 ГК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В порядку ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Доказів на підтвердження погашення заборгованості перед первісним кредитором, в т. ч. виконання рішення господарського суду від 05.05.2009р. у справі №13/29-617, відповідачем не представлено.
Зважаючи на невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань, приписи перелічених норм, вимоги про стягнення 165230.00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 13533.52 грн. по відсотках за користування ним на користь ТОВ “АУЗ-Факторинг”, за кредитним договором №18/08-К від 27.03.2008 року, підлягають задоволенню.
В частині нарахування позивачем 18172.66 грн. пені, на підставі пп. 4.1 кредитного договору №18/08-К від 27.03.2008р., за період з 27.09.2009р. по 26.03.2010р. суд констатує, що договором факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. його контрагенти обумовили уступку права вимоги на суму заборгованості лише по тілу кредиту та відсотках за користування ним, що і було пред'явлено відповідачу згідно вимог №04/11/09-іп32 від 04.11.2009р. та №10325 від 25.03.2010р.У даних повідомленнях не було зазначено сум штрафних санкцій. В свою чергу, ч.1 ст.1082 ЦК України обумовлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З наведеного в сукупності та приймаючи до уваги ст.231 ГК України , приписи ст.ст. 1077-1078 ЦК України та умови договору факторингу №03/09 суд прийшов до висновку , що суми пені нараховані відповідачу за відсутності на те правових підстав, а відтак в цій частині позов слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок позивача про стягнення 19842.75 грн. інфляційних втрат та 6097.55 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості як тіла кредиту так і відсотків за користування ним, суд задовольняє вимоги позивача частково в сумі нарахування інфляційних втрат за період з 02.12.2009р. по 30.10.2010р. в розмірі 15909.95 грн. та трьох відсотків річних з 02.12.2009р. по 15.11.2010р. в розмірі 5127.82 грн., в іншій частині вимог відмовляє, оскільки такі нараховані позивачем до пред'явлення вимоги №04/11/09-іп32 від 04.11.2009р., яка вручена відповідачу 24.11.2009р.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи викладене керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (вул. Танкова, 8, оф. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 36303279) -165230 (сто шістдесят п'ять тисяч двісті тридцять) грн. 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 13533 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 52 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 5127 (п'ять тисяч сто двадцять сім) грн. 82 коп. 3% річних, 15909 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 1998 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 213 (двісті тринадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення 21.03.2011 р., через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко