"02" березня 2011 р.Справа № 14/2//5022-47/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ 1,01001 в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" вул. Чорновола, 4, м.Тернопіль,46000
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 АДРЕСА_1
про cтягнення 502.52 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_2;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 502, 52 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору надання послуг електрозв'язку, що призвело до виникнення боргу, який просить стягнути з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Розгляд справи судом відкладався з підстав, що викладені у відповідній ухвалі.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
05.02.2003 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг, правонаступником якого є Центр телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", як Підприємством зв'язку, та Фізичною особою - підприємцем , як Споживачем, був укладений Договір № 47 про надання послуг електрозв'язку та встановлено телефон (№НОМЕР_2).
За п. 2.1.1. Договору, Підприємство зв'язку зобов'язалося забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку. А Споживач в свою чергу зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефоні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8. Договору).
Пунктом 4.5. Договору № 47 Підприємство зв'язку та Споживач погодили, що розрахунки за отримані Послуги електрозв'язку, проводяться протягом 10 (десяти) днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.
Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом п'яти років. Згідно з п. 7.2.Договору, у разі, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не повідомить про його припинення, Договір вважається дійсним на той же термін. Так, як повідомлень щодо бажання припинити договірні відносини від Відповідача не надходило - Договір був пролонгований ще на п'ять років.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки обліку розрахунків, за період з березня 2008 року по жовтень 2010 року, розрахунку боргу, відповідач спожив послуги електрозв'язку та послуги ADSL - доступу до мережі Інтернет, надані позивачем, загальна вартість яких становить 370,40 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача попередження № 148 від 22.04.2008 р. та претензію №39-09/770 від 17.12.2010р. з вимогою погасити заборгованість, які були залишено без належного реагування.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до ч. 1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач частково проводив оплату за надані послуги, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 11.01.2011 р. в розмірі 370, 40 грн.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з травня 2008 р. по жовтень 2010 року становить 104,72 грн., три проценти річних від простроченої суми за період з 21.04.2008 р. по 30.11.2010 року становить 27 грн. 40 коп.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).
Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, відповідачем не надано, а судом не здобуто.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - 370,40 грн. заборгованості, 104,72 грн. інфляційних нарахувань та 27,40 грн. підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (р/р № 26038310 в ТОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль, МФО 338501) - 370 (триста сімдесят) грн. 40 коп. заборгованості, 104 (сто чотири) грн. 72 коп. інфляційних нарахувань та 27 (двадцять сім) грн. 40 коп. 3% річних.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (р/р № 26038310 в ТОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль, МФО 338501) - 102 (сто дві) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази з моменту набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 14.03.2011 року через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко