"11" березня 2011 р.Справа № 18/6/5022-64/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. І. Франка, 23, м. Тернопіль
до відповідача: Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 786 793,87 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Кітчак Ю.М. -начальник відділу правового забезпечення та кадрів, довіреність №1970 від 24.06.2010 р.
відповідача: Башуцький В.Я., довіреність від 23.09.2010 р.
третьої особи: не з'явився.
В попередніх судових засіданнях учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" заборгованості у сумі 789 988,15 грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.01.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2011 р.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.02.2011 р., враховуючи неявку представника позивача, необхідність вивчення поданих доказів та витребування нових, відкладено розгляд справи до 21.02.2011 р. Також згідно даної ухвали залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.02.2011 р., враховуючи неявку третьої особи, необхідність витребування доказів, відкладено розгляд справи до 10.03.2011 р.
10.03.2011 р. позивачем подано письмову заяву про зменшення розміру позивних вимог, в зв'язку з перерахунком заборгованості з врахуванням відсотків з розрахунку 13% річних, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 744 255,94 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 40 556,85 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 1 981,08 грн. пені.
У судовому засіданні 10.03.2011 р. було оголошено перерву до 11.03.2011 р.
Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
З огляду на приписи даної статті предметом даного спору є стягнення заборгованості в загальній сумі 786 793,87 грн., в т.ч. 744 255,94 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 40 556,85 грн. заборгованості по сплаті відсотків та 1 981,08 грн. пені.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поруки № 14-245-СП-П-3 від 22.05.2007 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема зобов'язання як поручителя нести перед банком в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань перед банком по погашенню одержаного ОСОБА_1 кредиту відповідно до кредитного договору № 14-245-СП від 22.05.2007 р. в сумі 109 000 євро, укладеного між банком та позичальником з кінцевим терміном погашення 21.05.2012 р., належних за користування кредитом відсотків з розрахунку 13% річних, а також штрафів і пені.
Для підтвердження викладеного додає кредитний договір №14-245-СП від 22.05.2007 р., договір поруки № 14-245-СП-П-3 від 22.05.2007 р., досудові попередження №01-944 від 16.07.2010 р., № 01-943 від 16.07.2010 р., № 01-942 від 16.07.2010 р., № 01-941 від 16.07.2010 р., № 06-894 від 05.07.2010 р., № 06-892 від 05.07.2010 р., № 06-889 від 06.07.2010 р., № 06-893 від 05.07.2010 р., зведені меморіальні ордера від 27.02.2009 р., 01.06.2009 р., 14.08.2009 р., 09.07.2009 р., 29.08.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач у представленому суду відзиві на позов від 03.02.2011 р., підтриманому його повноважним представником у судових засіданнях позовні вимоги не визнає. Зокрема, відповідач із посиланням на ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, вказує, що 08.05.2008 р. до кредитного договору була укладена додаткова угода, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитом, і ці зміни не були узгоджені з поручителем. В зв'язку з цим відповідач просить припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
22.05.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик", далі "Банк", з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1, далі "Позичальник", з другої сторони укладено кредитний договір № 14-245-СП, згідно п. 1.1. якого банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, споживчий кредит в сумі 109 000 євро строком на п'ять років, терміном повернення 21.05.2012 р.
Позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачені цим договором, та повернути банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором (п. 1.2. договору 14-245-СП).
Згідно п. 2.1.2 договору укладення з банком наступних договорів, що будуть забезпечувати виконання виконання зобов'язань за цим договором:
- договору застави автомобіля BMW Е 66 760 LI реєстраційний № НОМЕР_22006 року випуску, колір чорний, номер шасі НОМЕР_1, що належить майновому поручителю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 24.03.2007 р. та за згодою сторін, заставною вартістю 984 000 грн.;
- договору поруки юридичної особи ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник";
- договору поруки фізичної особи ОСОБА_2;
- договору поруки фізичної особи ОСОБА_1.
За користуванням кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 13 % річних. У разі зміни вартості кредитних ресурсів, зміни чинних законодавчих актів та нормативних актів НБУ, що якимось чином впливають на кредитну політику банку, банк має право, попередньо письмово повідомивши позичальника, змінити відсоткову ставку за користування кредитом, а також внести інші зміни до цього договору (п. п. 4.1.,4.2. договору 14-245-СП).
Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, починаючи з дня винкнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів у році і сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунок № 36003140103033 (п. 4.3. договору 14-245-СП).
Згідно п. 5.2.7. договору банк має право змінювати відсоткову ставку за користування кредитом у випадках і в порядку, передбачених п. 4.2. цього договору.
Позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.3. цього договору та повернути його банку в строки і порядку, передбачені цим договором. Щомісячно, починаючи з травня місяця 2007 року, сплачувати за користування кредитом у розмірах і в порядку, передбачених цим договором (п. п. 3.2.1., 5.3.2. договору 14-245-СП).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.1. договору 14-245-СП).
22.05.2007 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик", що йменується в подальшому "Банк", приватним малим підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник", надалі "Поручитель" та ОСОБА_1, що йменується в подальшому "Позичальник" укладено договір поруки № 14-245-СП-П-3.
Згідно п. 1.1. договору поруки № 14-245-СП-П-3 поручитель зобов'язується перед банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань перед банком по погашенню одержаного ОСОБА_1 кредиту відповідно до кредитного договору №14-245-СП від 22.05.2007 р. в сумі 109 000 євро, укладеного між банком та позичальником з кінцевим терміном погашення 21.05.2012 р., належних за користування кредитом відсотків з розрахунку 13% річних, а також штрафів і пені.
У випадку не повернення позичальником кредиту, несплати процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій в строки і в сумах, передбачених кредитним договором №14-245-СП від 22.05.2007 р., банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості.
Отримавши письмове повідомлення банку про факт не виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором поручитель повідомляє про це позичальника і протягом п'яти днів з дня, наступного за отриманням повідомлення, перераховує банку суму заборгованості згідно з розрахунком банку. Такий обов'язок поручителя настає і тоді, коли банк у випадках, передбачених кредитним договором, вимагатиме дострокового повернення кредиту та сплати всіх інших платежів за договором (п.п. 2.1., 2.2. договору поруки № 14-245-СП-П-3).
Порука припиняється з припиненням зобов'язань за кредитним договором №14-245-СП від 22.05.2007 р. (п. 2.6. договору поруки № 14-245-СП-П-3).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 14-245-СП від 22.05.2007 р. (п. 4.1. договору поруки № 14-245-СП-П-3).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором поруки, згідно якого, в силу ст. 553 Цивільного кодексу України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Згідно заяви на видачу готівки № 5 від 23.05.2007 р. ОСОБА_1 видано кошти в сумі 109 000 євро, еквівалент у гривнях -740 575,43.
Пунктом 4.4. кредитного договору № 14-245-СП встановлено графік погашення кредиту.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі із суми, що поступила, вимоги банку погашаються у такій черговості:
- витрати банку, пов'язані з одержанням виконання;
- прострочені проценти і одночасно пеня за порушення строків їх сплати;
- строкові проценти за користування кредитом;
- прострочені зобов'язання по погашенню кредиту та одночасно пеня за порушення строків його повернення;
- строкові платежі у погашення основної суми боргу (п. 4.6. кредитного договору № 14-245-СП).
Як зазначає позивач позичальник не повертав кредит в строки і порядок передбачені договором та не в повному обсязі сплачував відсотки за користування кредитом, що є порушенням п.п. 5.3.1.,5.3.2. кредитного договору № 14-245-СП.
Внаслідок цих порушень умов кредитного договору № 14-245-СП, згідно поданих позивачем розрахунків та зведених меморіальних ордерів, станом на 29.12.2010 р. утворилася заборгованість в загальній сумі 786 793,87 грн., що включає в себе заборгованість по сплаті кредиту 70 850 євро, еквівалент у гривнях -744 255,94 грн. (в тому числі прострочена 38 150 євро, еквівалент у гривнях -400 753,19 грн.), заборгованість по сплаті відсотків 3 860,84 євро, еквівалент у гривнях 40 556,85 грн.
В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань перед банком останнім на адресу поручителя на виконання п. 2.2. договору поруки № 14-245-СП-П-3 надіслано досудові попередження № 01-943 від 16.07.2010 р. та № 06-892 від 05.07.2010 р., якими повідомлено відповідача про необхідність сплати простроченої заборгованості та відсотків за користування кредитом.
Втім всупереч п.п. 1.1., 2.2. договору поруки № 14-245-СП-П-3 поручителем не сплачено заборгованість.
При цьому, відповідач із посиланням на ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, зазначено, що 08.05.2008 р. до кредитного договору була укладена додаткова угода, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитом, і ці зміни не були узгоджені з поручителем. В зв'язку з цим відповідач просить припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Так, 08.05.2008 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик", у подальшому іменується "Банк", з однієї сторони та громадянином ОСОБА_1, у подальшому іменується "Позичальник", з другої сторони укладено додаткову угоду до кредитного договору № 14-245-СП, згідно п. 1. якої пункт 4.1. кредитного договору № 14-245-СП від 22.05.2007 р. викладено у наступній редакції: 4.1. за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 14% річних.
Статтею 559 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення поруки:
1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В свою чергу обсяг відповідальності відповідача як поручителя чітко встановлений у п. 1.1. договору поруки № 14-245-СП-П-3, а саме: поручитель зобов'язується перед банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань перед банком по погашенню одержаного ОСОБА_1 кредиту відповідно до кредитного договору №14-245-СП від 22.05.2007 р. в сумі 109 000 євро, укладеного між банком та позичальником з кінцевим терміном погашення 21.05.2012 р., належних за користування кредитом відсотків з розрахунку 13% річних, а також штрафів і пені.
Відтак із підписанням 08.05.2008 р. між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик та громадянином ОСОБА_1 додаткової угоди до кредитного договору № 14-245-СП обсяг відповідальності поручителя за договором поруки № 14-245-СП-П-3 не збільшився так як згідно його п. 1.1. поручитель зобов'язаний погашати відсотки за користування кредитом з розрахунку 13% річних.
Оскільки на момент розгляду справи у суді відповідач не виконав умови договору поруки № 14-245-СП-П-3 та допустив заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за його користування підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" 744 255,94 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 40 556,85 грн. заборгованості по сплаті відсотків.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 6.2.1. кредитного договору №14-245-СП сторони погодили, що у випадку прострочення погашення сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Як вбачається з довідки -розрахунку, позивач на підставі п. 6.2.1. кредитного договору №14-245-СП, п. 1.1. договору поруки № 14-245-СП-П-3 нарахував 1 981,08 грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 981,08 грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30066909) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вул. Хрещатик, 8-а, м. Київ, ідентифікаційний код 19364259), в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (вул. І. Франка, 23, м. Тернопіль):
- 744 255,94 грн. заборгованість по сплаті кредиту;
- 40 556,85 грн. заборгованість по сплаті відсотків;
- 1 981,08 грн. пені;
- 7 867,94 грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 15.03.2011 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька