"04" березня 2011 р.
Справа № 1/1/5022-15/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м.Тернопіль,46000.
до Управління агропромислового розвитку Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 24, м.Зборів, Тернопільська область,47201
про стягнення в сумі 2717грн.66коп.
За участю представників сторін:
позивача: Миколайчук Наталія Леонідівна, юрисконсульт;
відповідача: Футорський Ігор Олегович, начальник відділу обліку, звітності та планової роботи управління агропромислового розвитку Зборівської районної державної адміністрації.
Суть справи:
Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" звернулося з позовом про стягнення з управління агропромислового розвитку Зборівської районної державної адміністрації 1860,96 грн. боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді, 222,18 грн. пені, 597,84 грн. інфляційних донарахувань та 36,68 грн. 3% річних за період з 01.01.2008р. по 01.12.2010р.
Учасникам судового процесу в засіданні роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22, 81-1 ГПК України.
28.01.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву, сторонам запропоновано провести звірку взаємних розрахунків і скласти акт звірки.
Управління сільського господарства Зборівської районної державної адміністрації проти заявленого позову заперечує посилаючись на те, що не підписувало додаткової угоди про зміну тарифів. Вважає, що зміни до договору в частині збільшення розміру плати за теплопостачання були внесені ОКП "Тернопільтеплокомуненерго" в односторонньому порядку. Відповідач посилається також на положення Законів України "Про житлово-комунальні послуги" Цивільного кодексу України. Рішення Зборівської міської ради, яким введені нові тарифи, не може мати зворотної дії.
Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" позовні вимоги підтримало в повному обсязі. На спростування заперечень управління сільського господарства Зборівської районної державної адміністрації, надало рішення виконавчого комітету Зборівської міською ради від 14.02.2008р. №10 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого теплопостачання, що надаються ОКП Тернопільтеплокомуненерго", яким було введено в дію двоставковий тариф, згідно якого тариф для бюджетних установ склав -202,22 грн. за 1 Гкал) спожитої теплової енергії, та 354209,60 грн. за 1 Гкал/год приєднаного теплового навантаження в рік. Приймаючи дане рішення Зборівська міська рада керувалася Конституцією, Законом України "Про місцеве самоврядування", які надають органам місцевого самоврядування право видавати, в межах своїх повноважень, обов"язкові до виконання рішення. Також позивач зазначає, що договір на оплату за теплову енергію укладений з управлінням сільського господарства є типовим договором, зміни до якого здійснюються відповідно до опублікованих рішень органів місцевого самоврядування. Отже, управління сільського господарства було повідомлене про зміну тарифу. Просить задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:
- між ОДКП "Тенопільтеплокомуненерго" як Енергопостачальною організацією та Управлінням сільського господарства і продовольства як Споживачем укладено 15.09.2003р. договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 7003 (надалі -Договір), відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Енергопостачальна організація постачає Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах (додаток №1 до Договору), а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені Договором;
- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Вартість 1 Гкал дорівнює 76,92грн без ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць.( пп. 6,1, 6.2 Договору);
- згідно п.4.2.2 умов Договору Енергопостачальна організація зобов'язалася повідомляти споживача письмово, або в засобах масової інформації про зміну тарифів;
- відповідно до п. 5.1, 6.5 умов Договору облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом. Споживачі, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа, наступного за розрахунковим.
Додатковою угодою №4 до Договору сторони дійшли згоди, що для бюджетних установ Енергопостачальна організація відпускає теплову енергію вартістю 222,03 грн., крім того ПДВ - 44,40 грн. за 1 Гкал теплової енергії. Згідно п.4 даної додаткової угоди передбачено, що така набуває юридичної сили з 01.02.2007р. та "може бути пролонгована відповідно до зміни вартості теплової енергії".
Договір за своєю правовою природою є договором поставки, порядок укладення, зміни та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) та Законом України “Про житлово -комунальні послуги”, відповідно до ст.19, 26 якого відносини між учасниками у сфері житлово -комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах в якому повинні бути передбачені істотні умови договору, однією з яких є вартість послуг (ціна).
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно п. 8.1 умов Договору сторони домовились, що розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміну листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна згідно ст.188 ГК України надіслати пропозицію про це другій стороні, яка в свою чергу повинна її розглянути та у двадцятиденний строк після одержання повідомити сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду і, з дня набрання чинності рішенням суду договір вважається зміненим.
Відповідно до ст. 526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання.
Матеріалами справи доведено, що сторонами не погоджувалася зміна ціни Договору в порядку, передбаченому законом та Договором. Зокрема, позивач не реалізував своє передбачене умовами п.8.2 Договору право на звернення до суду, отримавши відмову в погоджені нової ціни шляхом підписання додаткової угоди. П.п. 8.1. і 8.2. Договору встановлюють, що розбіжності і спори між сторонами пов'язані, зокрема, зі зміною договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання. Пункт 10.2. Договору передбачає можливість його припинення за рішенням арбітражного суду. Отже, в позивача була можливість звернутися до суду або з переддоговірним спором, або з позовом про визнання договору припиненим.
Суд відхиляє посилання позивача на підпункт 4.2.3. Договору з наступних причин. Підпункт 4.2.3. говорить про те, що Енергопостачальна організація інформує Споживача письмово і в засобах масової інформації про зміну тарифу. Проте, підпункт 4.2.3. міститься в пункті 4.2. -обов'язки Енергопостачальної організації. На нього може посилатися Споживач, а не Енергопостачальна організація. Підпункт встановлює обов'язок інформувати про майбутню зміну тарифу і не регулює порядку внесення змін до Договору.
Частина 5 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язує виконавця/виробника повідомляти споживача про зміни вартості житлово-комунальних послуг не пізніше ніж за 30 днів, з повідомленням причин зміни вартості та надання відповідних обґрунтувань. Як встановлено матеріалами справи, Управління агропромислового розвитку Зборівської районної державної адміністрації було поінформоване про таку зміну 29.02.2008р. через газету "Зборівська дзвіниця", яка опублікувала рішення виконкому Зборівської міської ради №10 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого теплопостачання, що надаються ОКП "Тернопільтеплокомуненерго". Вже з наступного дня, не очікуючи закінчення законом встановленого 30 денного терміну, управління сільського господарства почало сплачувати за новими тарифами, що не оспорюється сторонами. Законних підстав для застосування нового тарифу до періоду січень-лютий 2008р. немає.
Посилання позивача на рішення Зборівської міської ради № 10 від 14.02.2008р. (опубліковане 29.02.2008р.) „Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення обласного комунального підприємства "Тернопільтеплокомуненерго"", яким погоджено нові тарифи, як на підставу проведеного донарахування з 01.01.2008р., судом до уваги не приймаються з наступних мотивів. Як сказано в самому рішенні міської ради, нові тарифи не встановлюються, а погоджуються органом місцевого самоврядування. Приймаючи рішення №10 Зборівська міська рада діяла цілком в межах своїх повноважень, наданих їй згідно абзацу 2) пункту а) частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції, що діяла на час прийняття рішення). Цією нормою місцевим радам було надано право лише погоджувати тарифи на комунальні послуги, які надаються підприємствам, що не належать до власності відповідної територіальної громади. Тобто, рішення міської ради -необхідна, але не достатня умова для зміни тарифу. Підстави для зміни умов договору передбачені законом. Як зазначалося вище, ст.188 ГК України не допускає зміни умов договору в односторонньому порядку. Позивачем не доведено з посиланням на чинне законодавство та умови договору його право на зміну ціни договору в односторонньому порядку.
Рішення Зборівської міської ради №10 від 14.02.2008р. було опротестоване прокурором Зборівського району (протест в матеріалах справи). У протесті робляться посилання на норми Закону України "Про засади регуляторної політики", п.5 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", якими передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх оприлюднення. Суд повністю погоджується з цим доводом прокурора і вважає, що, навіть якби Зборівська міська рада мала повноваження встановлювати, а не лише погоджувати, тарифи на комунальні послуги, все рівно нові тарифи не могли б застосовуватися раніше, ніж вони були опубліковані, тобто, з 1 березня 2008р.
Заслухавши протест прокурора району виконавчий комітет Зборівської міської ради 21 жовтня 2008р. прийняв рішення №104 (в матеріалах справи), яким виключив зі свого рішення №10 від 14.02.2008р. положення про введення нового тарифу з 1 січня 2008р.
Вимога позивача про стягнення за січень-лютий 2008 р. боргу за поставлені енергоносії відхиляється, оскільки при обрахунку боргу позивачем безпідставно застосовувалися не погоджені сторонами тарифи.
Оскільки зобов'язання по сплаті пені, інфляційних збитків і процентів мають похідний від основного зобов'язання характер в стягненні цих сум також слід відмовити.
Державне мито та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача на підставі ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Протягом десяти днів з дня складання повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 09 березня 2011р.
Суддя Ю.О. Чопко