ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/6918.02.11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна
компанія "Центренергобуд"
про стягнення 36 223,76 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача: Коваленко Г.М.(дов. від 09.12.2010)
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 18.02.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" про стягнення заборгованості в розмірі 36 223,76 грн. за невиконання грошового зобов'язання за договором № 16/07 від 01.08.2007.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.01.2011 порушено провадження у справі № 50/69 та призначено її до розгляду на 02.02.2011.
Представник відповідача в судове засідання 02.02.2011 не з'явився, витребувані судом докази не подав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання з'явились представники позивача та дали пояснення по суті справи.
В зв'язку із задоволенням клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 18.02.2011.
В судове засідання 18.02.2011 з'явився представник позивача, надав суду докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 02.02.2011 та 18.02.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив. Проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноваженого представника.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість відповідача забезпечити явку повноважного представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору обмежений.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
01.08.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" (далі -відповідач, замовник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс" (далі -позивач, виконавець за договором) було укладено договір № 16/07.
Відповідно до умов п. 1.1. договору, замовник доручив виконавцю здійснити улаштування підлоги приміщень та покращене штукатурення вапняним розчином стін внутрішніх приміщень одноквартирних двоповерхових житлових будинків типу Ве-1 (лівий) ділянки № 185, 189 в на об'єкті «Житловий масив «Нова Богданівна»за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Богданівна.
Згідно п. 1. 2. договору, виконавець здійснює улаштування підлоги і штукатурення внутрішніх приміщень житлових будинків на об'єкті «Житловий масив «Нова Богданівна»і здає їх замовнику за Актом здачі-приймання виконаних робіт.
Вартість робіт є динамічною і визначається договірною ціною (додаток №1), локальним кошторисом (додаток №2), що є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1. договору).
Відповідно п. 2.4. договору встановлено, що для оплати виконаних робіт виконавець надає замовнику документи з обліку в будівництві (акти виконаних робіт Ф.КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт Ф.КБ-3, за фактично виконані роботи), а також, акти прихованих робіт не пізніше 25-го числа звітного місяця. Замовник розглядає надані документи у 5-денний термін після подання їх виконавцем та, у разі відсутності зауважень, підписує їх. У разі виявлення зауважень до наданих виконавцем документів, замовник письмово надає виконавцю обґрунтовані зауваження.
Згідно положень п. 2.5. договору, оплата за виконані виконавцем роботи здійснюються замовником не пізніше 15 днів з дня підписання ним форм за фактично виконані роботи (Ф.КБ-2в, Ф.КБ-3) у розмірі 95% (дев'яносто п'ять відсотків) кожного оформленого акту.
Накопичені за період будівництва об'єкта 5% є Гарантійним фондом (як гарантія виконання зобов'язань виконавцем за цим договором), який сплачується замовником наступним чином: 3% через 20 календарних днів після передачі будинків замовнику; 2 % через 12 місяців після передачі експлуатуючої організації інженерних мереж та споруд з обладнанням (п. 2.6. договору).
У відповідності до умов п. 3.1. договору замовник зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати вартості робіт.
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс" виконало свої зобов'язання за договором шляхом надання послуг по здійсненню улаштування підлоги приміщень та покращення штукатурення вапняним розчином стін внутрішніх приміщень на загальну суму 16 690,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року (форми № КБ-3), актом № 11 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року, актом № 13 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року (типова форма № КБ-2в), актом № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.09.2007 та актом № ОУ-0000037 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.10.2007.
Вищевказані довідка та акти приймається судом у якості належного доказу надання послуг відповідачу та прийняття їх останнім.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 16 690,03 грн.
Як встановлено судом, 21.05.20009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс" було підписано угоду про зарахування зустрічних вимог, відповідно до якої сторони відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про проведення заліку взаємних вимог за договором № 16/07 від 01.08.2007 року, за яким товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" є кредитором, а товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоальянс" є боржником по виконанню грошового зобов'язання в сумі 488,26 грн.
Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором № 16/07 від 01.08.2007 становить 16 201,74 грн.
Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Умовами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 16 201,74 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16 201,74 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 12 475,34 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
Згідно п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, згідно з договором сторони несуть відповідальність і відшкодовують заподіяні збитки, у тому числі і втрачену вигоду, відповідно до чинного законодавства та цього договору.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до умов п. 4.2. договору, за порушення строків проведення розрахунків за виконані роботи замовник виплачує пеню у розмірі 0,5% несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми за кожний день прострочення, але не більше двохкратного розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, та індексуються платежі згідно офіційному індексу інфляції.
Згідно норм ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При дослідженні поданого позивачем розрахунку пені судом було виявлено, що позивач здійснив розрахунок пені з порушенням умов п. 4.2. договору та положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Таким чином, суд наводить власний розрахунок пені:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
16201.7401.12.2007 - 31.12.2007318.0000 %0.044 %*220.17
16201.7401.01.2008 - 29.04.200812010.0000 %0.055 %*1062.41
16201.7430.04.2008 - 02.05.2008312.0000 %0.066 %*31.87
1314.45
Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 314,45 грн., відповідно до розрахунку суду.
Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати пов'язані з інфляцією в сумі 6 529,30 грн. та 3% річних в розмірі 1 017,38 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 16 201,74 грн. суд погоджується з розрахунком суми боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 6 529,30 грн. та з розрахунком 3% річних у розмірі 1 017,38 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 25 062,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25 062,87 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до розрахунку суду.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст.. 193 ГК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А; код ЄДРПОУ 34294252) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоальянс»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; код ЄДРПОУ 32912359) основний борг в сумі 16 201 (шістнадцять тисяч двісті одна) грн. 74 коп., пеню в сумі 1 314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 45 коп., 3% річних в сумі 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 38 коп., індекс інфляції в сумі 6 529 (шість тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 30 коп., державне мито в сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 63 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 163 (сто шістдесят три) грн. 29 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата підписання рішення 25.02.2011