Справа № 2-а-1549/10/0206
Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
22 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів:Мельник-Томенко Ж.М., Совгирі Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Українии в Замостянському районі м. Вінниця на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду Українии в Замостянському районі м.Вінниця про визнання дії щодо перерахунку пенсії неправомірними та зобов"язання вчинити дії , -
В грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій останнього щодо перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язання його вчинити дії.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.12.2010 р. позов ОСОБА_4. задоволено частково, визнано незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці щодо відмови в обчисленні та перерахуванні пенсії ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік та зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за віком з урахуванням з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік, компенсувавши заборгованість по пенсії з часу виникнення права ОСОБА_4 на перерахунок пенсії.
Водночас, вказаною постановою було повернуто позивачу сплачене ним державне мито. Постанову в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.12.2010 року, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнявши нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав..
Розглянувши спір в порядку скороченого провадження та дотримуючись вимог пункту 6 статті 183-2 КАС України судом першої інстанції повно та всебічно досліджено надані сторонами докази, вірно визначено юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, що позивач перебуває на пенсійному обліку, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, відповідно до постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернулась із письмовою заявою до відповідача про перерахунок їй пенсії із середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, так як після останнього перерахування пенсії вона відпрацювала 24 місяці. Відповідачем листом № 3077/06-32/02 від05.11.2010 р. було відмовлено ОСОБА_4 в перерахунку пенсії із середнього заробітку за 2009 рік та повідомлено, що перерахунок її пенсії буде проводитись із застосуванням показника середньої зарплати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 40 Законну України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески, та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Положеннями ж ст. 42 вказаного Закону визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Окрім того, згідно листа за підписом заступника Голови правління Пенсійного фонду України від 05.03.2010 року річний показник середньої заробітної плати за 2009 рік для призначення пенсії становить 1650,43 грн.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Українии в Замостянському районі м. Вінниця, - залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.12.2010 р., - без змін.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Мельник-Томенко Ж.М.
Совгира Д.І.
Згідно з оригіналом.
Секретар