Справа № 2-а-11251/08/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
01 березня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., судді :Мельник-Томенко Ж.М., Совгирі Д.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства - Аудиторська фірма "Слауді і К" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства - Аудиторська фірма "Слауді і К" до Аудиторської палати України про скасування рішення та ззобов'язання вчинити дії, -
Приватне підприємство Аудиторська фірма "Слауді і К" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогами щодо скасування пункту 2 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. Аудиторської палати України та зобов'язання останньої відновити дію Свідоцтва № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що видане згідно із рішенням аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2010 р. було відмовлено в задоволенні вимог ПП "АФ "Слауді і К".
Позивач, не погоджуючись із вказаним, подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Зокрема, апелянт, з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.
Відповідач, у письмових запереченнях, надісланих на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду 01.03.2011 р., заперечує доводи ПП Аудиторської фірми "Слауді і К", наведені в апеляційній скарзі, вважаючи їх безпідставними.
До того ж, клопотанням від 28.02.2011 р. (вх. № 1164 від 01.03.2011 р.) позивач просив відкласти розгляду даної справи на іншу дату в зв'язку з відрядженням єдиного уповноваженого представника фірми до м. Києва.
Судова колегія, розглянувши дане клопотання, з огляду на відсутність достатніх доказів в обґрунтування останнього, дійшла висновку про відмову в його задоволенні та можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що з огляду на положення п. 2 ст. 197 КАСУ не перешкоджає суду апеляційної інстанції розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, приймаючи оспорюване рішення суд першої інстанції керувався положеннями Закону України "Про аудиторську діяльність". Водночас, обґрунтовуючи власні доводи, колегія суддів першої інстанції посилається на положення частини 1 статті 72 КАС України, де визначено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зокрема, з матеріалів адміністративної справи вбачається.
Рішенням Аудиторської палати України від 11.10.2007 року "Про застосування стягнень" внаслідок неналежного виконання професійних обов'язків, а саме: порушення вимог статей 3 та 17 Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту та норм професійної етики аудиторів, було застосовано до аудитора ОСОБА_2 стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора. Пунктом 2 вказаного рішення було виключено ПП "АФ "Слауді і К" з реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а свідоцтво № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, видане рішенням Аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98, анульовано.
Як було встановлено судом першої інстанції, пункт 2 рішенням Аудиторської палати України від 11.10.2007 року "Про застосування стягнень", який і є на разі предметом оскарження, був прийнятий за наслідками ухвалення пункту 1, яким застосовано до аудитора ОСОБА_2 стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора.
В свою чергу, суд першої інстанції звертає увагу на той факт, що питання щодо правомірності прийнятого рішення, викладеного у пункті 1 було предметом розгляду у справі № 2-а-9227/08 за позовом ОСОБА_2 до Аудиторської палати України про скасування пункту 1 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. Зокрема, 18.09.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову про визнання протиправним та скасування вказаного пункту рішення Аудиторської палати України від 11.10.2007 року № 183\1 та зобов'язано Аудиторську палату України відновити дію сертифіката аудитора серії НОМЕР_1, що виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Аудиторської палати України від 20.09.1994 року № 19.
Проте, вказана постанова в результаті апеляційного оскарження була скасована. Новою постановою від 22.12.2009 р. Київський апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2
Керуючись викладеними обставинами, суд першої інстанції, розглянувши доводи позовної заяви ПП "АФ "Слауді і К", наведені як підстава для скасування п. 2 рішення АПУ № 183/1 від 11.10.2007 р., вірно дійшов висновку, що з огляду на факт дослідження останніх під час розгляду справи № 2-а-9227/08, можливим та необхідним є застосування ч. 1 ст. 72 КАС України.
Таким чином, судова колегія, з огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази та процесуальні документи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо чинності пункту 1 рішення № 183/1 від 11.10.2007 р. Аудиторської палати України, оскільки останній прийнято у порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством.
Водночас суд першої інстанції, з огляду на положення підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, затвердженого рішенням Аудиторської палати України № 176/7 від 26.04.2007 р., де визначено, що підставою для прийняття АПУ рішення про виключення аудиторської фірми або аудитора з Реєстру є невідповідність правового статусу юридичної особи вимогам статті 5 Закону України "Про аудиторську діяльність" спростовує твердження позивача про те, що законодавством не передбачене одночасне застосування стягнень до аудитора та аудиторської фірми, оскільки у даному випадку, виключення фірми з реєстру є наслідком, що випливає з наявності підстави для виключення аудиторської фірми з Реєстру.
Мотивуючи власний висновок, суд першої інстанції зазначив, що оскільки пунктом 1 оскаржуваного рішення анульовано сертифікат засновника та директора ПП "АФ Слауді і К" ОСОБА_2, відповідно і аудиторську фірму виключено з реєстру, так як правовий статус останньої не відповідав вимогам статті 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", якою зазначено, що керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Проаналізувавши наведені правові норми та обставини справи, судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції.
Також, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком судової колегії першої інстанції, щодо того, що оскаржуване рішення Аудиторської палати України прийнято з врахуванням критеріїв визначених у частині 3 статті 2 та частині 1 статті 9 КАС України, що в свою чергу є підставою для спростування обставини викладених в позовній заяві в підтвердження позицій позивача.
Що ж стосується вирішення питання щодо зобов'язання відповідача відновити дію Свідоцтва № 1642 про внесення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, що видане згідно із рішенням аудиторської палати України від 26.01.2001 р. № 98, то суд першої інстанції вірно зазначив, що підставою його позитивного вирішення може бути лише факт скасування пункту 2 рішення АПУ № 183/1 від 11.10.2007 р., а з огляду на відсутність даного факту, в задоволенні даної вимоги слід відмовити.
Крім того, судовою колегією Вінницького окружного адміністративного суду було вірно звернуто увагу на той факт, що механізм розгляду питань щодо включення до Реєстру аудиторської фірми визначається Порядок ведення реєстру, яким зокрема, виключно до компетенції АПУ віднесено прийняття рішень щодо включення до реєстру заявника або відмову у вчиненні вказаного.
До того ж, в обґрунтуванні власної позиції суд першої інстанції, вірно та обґрунтовано зазначає, що ні Законом України "Про аудиторську діяльність", ні Порядком ведення реєстру не передбачено підстав (випадків та умов) прийняття рішення щодо відновлення дії Свідоцтва про включення до Реєстру, що в свою чергу унеможливлює підміну судом державного органу та надання вказівок, які б свідчили про вирішення питань, що належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, що мотивація та докази, надані позивачем, не дають підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції позивача викладені у позовній заяві.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу Приватного підприємства Аудиторська фірма "Слауді і К" необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства - Аудиторська фірма "Слауді і К", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2010 р., - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.
Головуючий суддя Залімський І. Г.
Судді Мельник-Томенко Ж.М.
Совгира Д.І.
Згідно з оригіналом.
Секретар