Справа № 2-а-5378/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
15 березня 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Голоти Л.О.
Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги , -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, зареєстрована Тростянецькою районною державною адміністрацією (а.с. 5) та взята на податковий облік в Тростянецькій об'єднаній державній податковій інспекції (а.с. 6).
20.04.2010 року Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011261720/3 про визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 16562,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржила вказане податкове повідомлення-рішення до Вінницького окружного адміністративного суду. Постановою від 05.07.2010 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Однак 30.09.2010 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року залишено без змін.
Проте позивач подала касаційну скаргу. 23.11.2010 року Вищий адміністративний суд відкрив касаційне провадження.
Враховуючи вище наведене Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією було направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 податкові вимоги: першу податкову вимогу № 1/177 від 15.11.2010 року та другу податкову вимогу № 2/206 від 15.12.2010 року, яку апелянт оскаржив в судовому порядку.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181).
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення, на підставі якого було винесено відповідні податкові вимоги, апелянтом було оскаржено в судовому порядку, але судами першої та апеляційної інстанцій воно залишено в силі.
Згідно із пп. 5.2.4 п. 5.2. ст.5 Закону № 2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Отже, днем узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення-рішенням № 0011261720/3 від 20.04.2010 року, є 30.09.2010 року, тобто з дати набрання постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року законної сили
У відповідності до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату - та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку про правомірність винесення оскаржуваних податкових вимог.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 18 березня 2011 року.
Головуючий суддя /підпис/ Совгира Д. І.
Судді /підпис/ Голота Л.О.
/підпис/ Мельник-Томенко Ж.М.
Копія вірна
Секретар: