Справа № 2-а-3103/10/2470
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
22 лютого 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Смілянця Е.С., Боровицького О.А.
при секретарі: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
відповідача (скаржника) - Паланійчук В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання незаконними дій посадових осіб податкових органів та скасування податкових повідомлень-рішень , -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термекс" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дій посадових осіб державної податкової інспекції в м. Чернівці щодо донарахування суми податкових зобов'язань та позбавлення їх права на податковий кредит. При цьому просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці № 0000780350/0 та № 0001430231/0 від 16 вересня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.11.2010 року позовні вимоги задоволено повністю, а саме скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці № 0000780350/0 та № 0001430231/0 від 16 вересня 2010 року про нарахування суми податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій. Визнано незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м.Чернівці щодо донарахування суми податкових зобов"язань та позбавлення ТОВ "Термекс" права на податковий кредит.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції.
У своїй скарзі скаржник посилаються на те, що суд І інстанції не дав належної оцінки матеріалам справи та невірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та прийняття незаконного рішення.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Як встановлено колегією суддів, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі направлень від 12.07.2010 року №021330; від 06.08.2010 року №022506 ревізори - інспектори державної податкової адміністрації в Чернівецькій області провели планову виїзну перевірку ТОВ «Термекс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. Перевірка проводилася з 12.07.2010 року по 27.08.2010 року. За результатами проведеної перевірки податкові ревізори - інспектори склали акт №2779/23-1/326524884 від 03.09.2010 р., в якому відобразили порушення TOB «Термекс»вимог податкового законодавства.
На підставі вказаного акту державна податкова інспекція в м.Чернівці прийняла податкові повідомлення-рішення: №0000780350/0 від 16.09.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 88375,50 грн. та № 0001430231/0 від 16.09.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) в розмірі 142343,00грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з наступного.
Як вбачається з акту перевірки, позивач безпідставно відніс до складу валових витрат вартість транспортних послуг у сумі 379583, 00 грн. постачальником яких є приватне підприємство «Фридом-Фич». Підставами для такого висновку є: неправдиві відомості в дозвільних документах (в Ліцензії на надання послуг з перевезення, пасажирів та вантажів автомобільним транспортом); відсутність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності у постачальника послуг; відсутність товарно-транспортних накладних, невідповідність актів виконаних робіт вимогам законодавства про бухгалтерський облік та правил перевезення пасажирів; договір про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. між TOB «Термекс»та ПП «Фридом - Фич»є нікчемним, оскільки суперечить моральним засадам суспільства.
Суд першої інстанції вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 03.09.2010 року, такими, що містять відомості про виявлені порушення, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами. Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються тим, що ПП «Фридом-Фич»на момент укладення договору про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. було суб'єктом господарювання, зареєстроване платником ПДВ, який надавав послуги з перевезення вантажу. Дана обставина, на думку суду першої інстанції, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями документів: свідоцтвом про державну реєстрацію приватного підприємства «Фридом-Фич»№140068; свідоцтвом про реєстрацію платником податку на додану вартість серії НБ №057772; ліцензією міністерства транспорту і зв'язку України серії AB №432668 про дозвіл на здійснення перевезень вантажів вантажними транспортними засобами.
Суд першої інстанції також не погоджується з висновками відповідача стосовно того, що відсутність транспортних засобів на ПП «Фридом-Фич»свідчать про фіктивність договору про транспортне обслуговування від 25.03.2009р. так як підприємство могло залучати транспортні к засоби інших осіб і мало всі дозвільні документи на здійснення такої діяльності. Так, відповідно до статті 5 Закону України «Про підприємництво»приватним підприємствам дозволяється залучати і використовувати матеріально-технічні, трудові, економічні чи інші ресурси, використання яких не заборонено законодавством України.
Крім того, посилання відповідача на дані Красноперекопської ОДПІ щодо неподання податкових відомостей ПП «Фридом - Фич»від 01.10.2010 року судом першої інстанції не взято до уваги, оскільки господарські відносини між TOB «Термекс»та ПП «Фридом-Фич»мали місце в першому півріччі 2009р.
На підставі викладеного, податкове повідомлення-рішення №0000780350/0 від 16.09.2010 р. суд першої інстанції вважає таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком Чернівецького окружного адміністративного суду та вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно п.1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»«Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг)».
Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що представлені документальній перевірці акти виконаних робіт із зазначенням загальної назви виду господарської діяльності без конкретного переліку здійснених господарських операцій не дозволяють встановити, в чому полягає результат наданих робіт (послуг), та не підтверджують його зв'язку з господарською діяльністю ТОВ «Термекс». Результатом транспортних перевезень могли бути доставка товарів покупцям, доставка товарів від постачальників, надання безоплатних послуг неприбутковим організаціям, здійснення перевезення товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податків. Вказані операції згідно чинного законодавства по-різному відображаються в податковому обліку.
За даними декларації з податку на прибуток ПП «Фридом Фич»(згідно податкових звітів платників податку бази даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) за 1 квартал 2009 року та за півріччя 2009 року сума амортизаційних відрахувань - 0 грн., додаток К1 (з відомостями про основні фонди) до декларації не подавався. Розрахунки про нарахування податку з власників транспортних засобів та розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища протягом 2009 року також не подавались.
Згідно центральної бази даних пошуково - довідкової системи ДПА України стан підприємства «Фридом Фич»- місцезнаходження не встановлено.
Під час перевірки TOB «Термекс»не надано документальних доказів, не підтверджено належними документами факт отримання послуг по перевезенню вантажів від ПП «Фридом Фич».
Перевіркою представлених позивачем первинних документів (договір, акти, рахунки), на підставі яких сформовано валові витрати на придбання послуг від ПП «Фридом Фич», встановлено відсутність обов'язкових реквізитів та суперечливі відомості, а саме, в актах надання транспортних послуг та в договорі відсутні дані щодо виду вантажу який перевозився, маршруту та відстані перевезень, прізвищ водіїв та експедиторів, що несуть матеріальну відповідальність за пошкодження та/або втрату переданого їм вантажу, номерів автомобілів що здійснювали перевезення, відсутні відомості щодо обсягу виконаних робіт (про кількість авто-годин, кілометрів пробігу, тонни перевезеного вантажу), відсутні дані про вантажовідправника та вантажоотримувача, відсутні дати початку та завершення перевезення вантажу; акт від 31 березня 2009 року №OY-000019 складений на вартість послуг за 1-й квартал 2009 року, а не за конкретну господарську операцію під час її здійснення або безпосередньо після її завершення.
На момент здійснення перевірки у TOB «Термекс»відсутні які-небудь інші документи (товарно-транспортні накладні, специфікації, заявки, додаткові угоди, розрахунки вартості авто-годин, та документи, що засвідчують факт передачі для перевезення вантажу від Замовника до Перевізника та від Перевізника до Покупця), згідно яких можна би було визначити осіб, які приймали участь у проведенні господарських операцій з перевезення вантажу, визначити номенклатуру, кількість та власників вантажу, тривалість здійснення господарської операції (її початок та кінець), визначити яким саме автомобільним транспортом (легковим, вантажним чи пасажирським, загального користування чи таксі) здійснювалось перевезення, обсяг роботи (послуг), тариф, чи здійснювалось експедирування вантажу, ким воно здійснювалось, вид послуг експедитора, розмір плати експедитору,, ким проводилось (чи не проводилось) страхування вантажу.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, що правочин між TOB «Термекс»та ПП «Фридом Фич»не відповідає вимогам закону та вчинено з метою ухилення від оподаткування, суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемним.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, ін.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону).
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.31- 5.8 цієї статті. .
Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Таким чином, відповідач прийшов до обгрунтовано правильного висновку, що правочин між TOB «Термекс»та ПП «Фридом Фич»не відповідає вимогам закону, вчинений з метою ухилення від оподаткування, суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемним.
Що стосується правової оцінки податкового повідомлення-рішення №0001430231/0 від 16.09.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) в розмірі 142343,00грн. слід зазначити наступне.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, судом першої інстанції не встановленого жодного порушення вимог законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, оскільки свідоцтво платника ПДВ, виданого ПП «Фридом-Фич», було анульовано майже через рік після видачі спірних податкових накладних, на момент їх складання ПП «Фридом-Фич»було належним чином зареєстроване платником ПДВ, а тому мало право видавати TOB «Термекс»податкові накладні.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ч.4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств").
З урахуванням зазначеного вище, порушення зафіксовані актом перевірки свідчать про те, що позивач діяв з порушенням Закону, а акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а також породжує права і обов'язки суб'єктів, яким цей акт адресовано.
Відтак, акт перевірки як документальна фіксація встановлених у ході перевірки фактів виступає доказом по справі, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами в порядку ст.86 КАС України.
Проте, суд першої інстанції не взяв до уваги, що наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»№88 від 24.05.1995 року затверджено поняття первинних документів та їх обіг. Зокрема п.2.1 положення гласить: «Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; п.2.2. первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
В порушення вищевказаного, позивач не надав первинних документів (товарно-транспортних накладних), які повинні були б підтвердити здійснення господарських операцій. На підтвердження цього факту в судовому засіданні представником відповідача було наголошено, що позивач сам підтвердив відсутність товарно-транспортних накладних надавши відповідь на запит ДПІ від 30,08.2010р. де в своєму листі від 03.09.2010р. перелічує копії документів, але товарно-транспортні накладні в ньому відсутні. З цього випливає, що дані первинні документи не були складені ні в момент здійснення господарських операцій ні по їх завершенні, а ті що були надані позивачем в судовому засіданні складено із порушенням строків їх складання (після проведення перевірки);
Відповідно до п.2.4. наказу №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Проте, всупереч викладеному, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зміст господарської операції відсутній.
За даними позивача та перевірки в рядках 23 та 23.2 (значення р.26 податкової декларації попереднього звітного періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009р. значиться 174781,00 грн. замість 162235,00 грн. та, відповідно, в рядку 27 (сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет) податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009р. значиться 116978,00 грн. замість 129524,00 грн.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем безпідставно занижено податок на додану вартість за лютий 2009р. на суму 12546,00 грн., в тому, враховуючи вищевказане, сума заниженого податку на додану вартість позивача за перевіряємий період фактично складає 71463,00 грн., замість суми заниженого податку на додану вартість в розмірі 58917,00 грн., що визначена в акті перевірки.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці задовольнити повністю .
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термекс" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання незаконними дій посадових осіб податкових органів та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "28" лютого 2011 р.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Смілянець Е.С.
Боровицький О.А.