Справа № 2-а-3731/10/2470
Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
15 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Смілянця Е.С., Боровицького О.А.
при секретарі: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача ( скаржника) - Паланійчук В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівці до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -
В грудні 2010 року Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по єдиному податку в розмірі 1731,8 грн.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року вказаний позов залишено без розгляду на підставі ст. 99, 100 КАС України в частині позовних вимог, що стосуються термінів сплати які припадають на період з 20.03.2009 року по 20.07.2009 року на суму 931, 80 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , які, на думку скаржника, встановлюють строк для стягнення податкового боргу за рішенням суду, тому застосування судом І інстанції шестимісячного строку для звернення до суду, на підставі ст. 99 КАС України є помилковим для даної категорії справ.
Представник позивача ( скаржника) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду І інстанції -без змін з таких підстав.
Відповідно до статті 199 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, які ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які, на думку скаржника, встановлюють строк для стягнення податкового боргу за рішенням суду, тому застосування судом І інстанції шестимісячного строку для звернення до суду, на підставі ст. 99 КАС України є помилковим для даної категорії справ, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог, виходив з того, що позивачем адміністративний позов в частині що стосуються термінів сплати які припадають на період з 20.03.2009 року по 20.07.2009 року на суму 931, 80 грн. подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, разом з тим, законних підстав для поновлення пропущеного строку суд першої інстанції не знайшов.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції податкова інспекція просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за період з 20.03.2009 року по 20.07.2009 року, в той час, як адміністративний позов, що датований 24.12.2010 року, надійшов до суду 27.12.2010 року, що підтверджується відповідним штампом, що міститься на першій сторінці позовної заяви. Тобто, в даному випадку наявний факт пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, разом з тим, клопотання про його поновлення до позовної заяви додано не було.
Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідним відмітити, що для звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків КАС України не передбачено спеціальних строків. При цьому, посилання апелянта на той факт, що п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено інший строк стягнення податкового боргу - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Тобто, пріоритетними для суду є саме норми КАС України як процесуального закону, який регламентує порядок та строки звернення до суду, а не Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці - залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2011 року .
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Смілянець Е.С.
Боровицький О.А.