Справа № 2-а-5111/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
15 лютого 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю., суддів: Смілянця Е.С., Боровицького О.А.
при секретарі: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача (скаржника) - Федорченко Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Вінниці до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -
У грудні 2010 року Державна податкова інспекція у м.Вінниці звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 заборгованості перед бюджетом в сумі 8057, 70 грн.
Ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року вказану позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст. 108 КАС України, за порушення вимог, встановлених п.4 ч.1 ст. 106 КАС України. Крім того, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, позивачем, поміж інших порушень, пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Виходячи з мотивів, зазначених у позові, податкова інспекція просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у 2009 році та в січні-лютому 2010 року, в той час, як адміністративний позов, що датований 03.12.2010 року, надійшов до суду 10.12.2010 року, що підтверджується відповідним штампом, що міститься на першій сторінці позовної заяви. Тобто, в даному випадку наявний факт пропущення позивачем строку звернення до суду, разом з тим, клопотання про його поновлення до позовної заяви додано не було.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , які, на думку скаржника, встановлюють строк для стягнення податкового боргу за рішенням суду, тому застосування судом І інстанції шестимісячного строку для звернення до суду, на підставі ст. 99 КАС України є помилковим для даної категорії справ.
Представник позивача ( скаржника) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду І інстанції -без змін з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Так, оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху з тих підстав, що в прохальній частині позову позивачем не зазначено адреси призначення платежу, у разі стягнення з відповідача податкового боргу, а саме, не вказано рівень бюджету, рахунок та інші реквізити, необхідні для перерахунку платежу, що є порушенням п.4 ч. 1 статті 106 КАС України.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
В оскаржуваній ухвалі вказано про пропущення позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, також зазначено, що клопотання про його поновлення до позовної заяви додано не було.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, які ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які, на думку скаржника, встановлюють строк для стягнення податкового боргу за рішенням суду, тому застосування судом І інстанції шестимісячного строку для звернення до суду, на підставі ст. 99 КАС України є помилковим для даної категорії справ, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції податкова інспекція просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла у 2009 році та в січні-лютому 2010 року, в той час, як адміністративний позов, що датований 03.12.2010 року, надійшов до суду 10.12.2010 року, що підтверджується відповідним штампом, що міститься на першій сторінці позовної заяви. Тобто, в даному випадку наявний факт пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, разом з тим, клопотання про його поновлення до позовної заяви додано не було.
Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідним відмітити, що для звернення податкових органів із вимогою про стягнення податкового боргу з платників податків КАС України не передбачено спеціальних строків. При цьому, посилання апелянта на той факт, що п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено інший строк стягнення податкового боргу - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно п. 13 Прикінцевих та перехідних положень КАС України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Тобто, пріоритетними для суду є саме норми КАС України як процесуального закону, який регламентує порядок та строки звернення до суду, а не Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Разом з тим, слід зазначити, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції надав можливість позивачу усунути недоліки виявлені у ній, в тому рахунку, що стосуєьться пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом. Тобто позивач, на виконання даної ухвали поміж іншого, міг надати обгрунтування того, чому на його думку строк звернення до суду не пропущений проте, наданим йому правом не скористався.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року - без змін.
Справу направити до суду І інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2011 року .
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Смілянець Е.С.
Боровицький О.А.