Справа № 2-а-4015/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
15 лютого 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів: Аліменка В.О., Курко О.П.
при секретарі: Подолян Наталіії Вікторівні
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Бойко С.В., Бевз І.А.
прокурор - Олексюк В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень , -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкових повідомлень-рішень Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції № 0011731720/0 та № 0011741720/0 від 01.10.2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2010 року позов було задоволено повністю, вищевказані податкові повідомлення-рішення Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції скасовані.
Відповідач, не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову останнього, прийнявши нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_5
Зокрема, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, оскаржувана постанова прийнята Вінницьким окружним адміністративним судом з порушенням норми матеріального та процесуального права.
15.02.2011 р. від прокуратури Вінницької області надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Тростянецької ОДПІ, яка мотивована тим, що прокуратура Вінницької області не приймала участі у розгляді справи по суті в суді першої інстанції, однак з огляду на той факт, що на разі, оскаржується рішення про стягнення на користь Державного бюджету податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, підтримує доводи апеляційної скарги Тростянецької ОДПІ.
В судовому засіданні прокурор та представник Тростянецької ОДПІ доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.
Представник позивача - ФОП ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 241 від 08.10.2010 р. відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби за №1227 08.04.2004 року.
На підставі п. 19 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до направлень від 27.08.2010 року № 250 та від 01.09.2010 року № 256, виданих Тростянецькою ОДПІ, посадовою особою останнього проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
Як встановлено судом першої інстанцією підставою для проведення вказаної перевірки позивача посадовими особами відповідача став лист №199-02-01 від 08.09.2010 р., отриманий Гайсинською МДПІ від ТОВ "Гайсинський молокозавод", зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 протягом 2008-2010 років не знаходився в штаті підприємства та сума отриманої ним від підприємства виручки перевищує граничну суму, визначену в Указі Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
За результатами вказаної перевірки складено акт № 416/17-2558107573 від 28.09.2010 року, яким зафіксовано ряд допущених ФОП ОСОБА_5 порушень норм права, зокрема:
- п. 9.4 ст. 9, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок заниження податку на додану вартість за період з 20.10.2008 року по 30.06.2010 року на суму 748240,05 грн.;
- ст.ст. 1, 2, 4, 5 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 469891,36 гривень.
На підставі даного висновку, Тростянецькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0011731720/0 від 01.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності на суму 469891,36 грн.;
№ 0011741720/0 від 01.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 1105523,05 грн., з них за основним платежем - 748240,05 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 357283,0 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 та скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення Тростянецької ОДПІ, виходив з того, що в ході розгляду справи встановлена відсутність в діях позивача порушень п. 9.4 ст. 9, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 1, 2, 4, 5 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", а оскаржувані рішення винесенні відповідачем з порушенням вимог законодавства, не розсудливо, упереджено, на підставі не обґрунтованих висновків про можливі порушення законодавства.
До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.
В ході розгляду адміністративного позову ФОП ОСОБА_5 було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Гайсинський молокозавод" протягом 2007-2010 років укладено договори про надання послуг по збору молока від с/г товаровиробників, зі змісту яких вбачається, позивач зобов'язується надавати послуги по збору молока від населення, доставку (транспортні послуги) його на територію підприємства, проводити виплату за зібране молоко у с/г товаровиробників, отриманими під звіт від підприємства грошовими коштами.
Також, судом першої інстанції був досліджений витяг з наказу ТОВ "Гайсинський молокозавод" № 45 від 03.11.2008 року про прийняття ОСОБА_5 04.11.2008 року заготівельником сировини у відділ заготівлі з окладом згідно штатного розпису та договір про повну матеріальну відповідальність від 04.11.2008 року, укладений між підприємством і працівником - ОСОБА_5, в якому зазначено, що ОСОБА_5 займає посаду регіонального заготівельника і виконує роботу, безпосередньо пов'язану з закупівлею молока від населення і розрахунком за заготовлене молоко готівкою з каси підприємства. Зазначене підтверджено записом у трудовій книжці позивача. В судовому засіданні судом, також був підтверджений факт отримання ОСОБА_5 протягом періоду з листопада 2008 року по жовтень 2010 року заробітної плати в ТОВ "Гайсинський молокозавод", з якої підприємство згідно вимог законодавства утримувало податок з доходів фізичних осіб, внески до Пенсійного фонду України та інших Фондів.
В свою чергу, на виконання ст. 135-1 Кодекс законів про працю України між ТОВ "Гайсинський молокозавод" та регіональним заготівельником підприємства ОСОБА_5 укладено договір про повну матеріальну відповідальність від 04.11.2008 року, в якому зазначено, що ОСОБА_5 виконує роботу безпосередньо пов'язану з закупівлею молока від населення і розрахунком за заготовлене молоко готівкою з каси підприємства.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи бухгалтерських документів ТОВ "Гайсинський молокозавод", зокрема: картки рахунку 372.3 контрагента ОСОБА_5 за 2008-2010 року, видаткових касових ордерів за 2008-2010 роки, звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за 2008-2010 роки, протягом 2008 року по 30.06.2010 року ТОВ "Гайсинський молокозавод" видавало кошти з каси підприємства ОСОБА_5 під звіт за молоко від населення. За даними бухгалтерського обліку вказані операції було відображено за Д-т субрахунку 372.3 "Розрахунки з підзвітними особами" та К-т субрахунку 301 "Каса в національній валюті".
До того ж, судом першої інстанції, в ході аналізу вказаних доказів, було встановлено, що звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт за 2008-2010 роки подано саме регіональним заготівельником ОСОБА_5 з доданими до них приймально-розрахунковими відомостями на виплату коштів за молоко, відомостями заготівлі молока.
Що ж стосується господарської діяльності ОСОБА_5, як суб'єкта підприємницької діяльності, то Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 отримував винагороду від ТОВ "Гайсинський молокозавод" згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, послуг по договору та доданих до них відомостей заготівлі молока.
Таким чином, з огляду ще й на встановлений факт подання ТОВ "Гайсинський молокозавод" до Тростянецької ОДПІ звітів за формою №1 ДФ визначеною Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 року №451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за № 960/8281, де зафіксовано розрахунок сум доходу ОСОБА_5, нарахованого (сплаченого) на його користь, і сум утриманого з нього податку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що позивач отримував кошти від ТОВ "Гайсинський молокозавод" для здійснення розрахунків з виробниками сільськогосподарського продукції за заготовлене ним молока, як працівник підприємства, а не як фізична особа підприємець за реалізацію підприємству сільськогосподарської продукції.
Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про помилковість включення відповідачем суми, які ОСОБА_5 отримував, як працівник заводу для закупівлі молока, при визначенні розміру виручки ОСОБА_5 як фізичної особи - підприємцем за період, що перевірявся.
Водночас, висновок суду першої інстанції щодо залишення поза увагою, при прийнятті оскаржуваної постанови, листа ТОВ "Гайсинський молокозавод" від 08.09.2010 року № 199-02-01 адресований Гайсинській МДПІ, на підставі якого посадові особи Тростянецької ОДПІ зробили висновок про те, що ОСОБА_5 протягом 2008-2010 років не знаходився в штаті молокозаводу, а кошти від підприємства отримував, як виручку за реалізацію сільськогосподарської продукції, судова колегія також вважає обґрунтованим, оскільки наявність або відсутність трудових відносин між фізичною особою та підприємством повинна доводитись належними доказами, а саме: трудовою угодою, наказами про прийняття та звільнення, записами в трудовій книжці тощо.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо того, що викладені в позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції у м. Вінниці обставини є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, внаслідок чого позивач не може вважатися порушником нормативно-правових актів які відображені в податкових повідомленнях - рішеннях № 0011731720/0 та № 0011741720/0 від 01.10.2010 року.
З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятих Тростянецькою об'єднаною державною податковою інспекцією податкових повідомлень-рішень № 0011731720/0 та № 0011741720/0 від 01.10.2010 року, а відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2010 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2011 року .
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Аліменко В.О.
Курко О.П.