Справа № 2-а-6/10/0225 Головуючий у 1-й інстанції: Волошин І.А.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
15 лютого 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів: Аліменка В.О., Курка О.П.
при секретарі: Подолян Наталіії Вікторівні
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - не з'явився
третіх осіб - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тростянецького районного суду від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тростянчицької сільської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання позивача землекористувачем та скасування рішення Тростянчицької сільської ради , -
В червні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до Тростянецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом щодо визнання дій Тростянчицької сільської ради незаконними, визнання дій сільського голови як бездіяльність. Також позивач просив визнати рішення Тростянчицької сільської ради від 07.05.2009 р. 15 сесії 5 скликання незаконним, скасувавши останнє, та визнати її землекористувачем земельної ділянки розміром 0,07 га біля річки Буг, зобов'язавши при цьому сільську раду не чинити перешкод по її приватизації.
В свою чергу, позивачем неодноразово було змінено позовні вимоги, зокрема, заявою від 05.11.2009 р. ОСОБА_2, відмовившись від вимоги щодо надання їй статусу землекористувача земельної ділянки розміром 0,07 га біля річки Буг, з подальшим зобов'язанням сільської ради не чинити перешкоди по її приватизації, просила суд скасувати п. 3 рішення 20 сесії 4 скликання Тростянчицької сільської ради від 23.12.2005 року з тих підстав, що дана земельна ділянка площею 0,25 га, яка вказана в рішенні, не є однією земельною ділянкою, а складається з двох земельних ділянок, які розташовані в різних місцях.
26.05.2010 р. позивачем було повторно подану заяву до суду першої інстанції стосовно уточнення власних позовних вимог, зокрема, ОСОБА_2 просила суд визнати дії Тростянчицької сільської ради незаконними, дії сільського голови визнати як бездіяльність, рішення Тростянчицької сільської ради від 21.04.2010 р. 20 сесії 5 скликання визнати незаконним, скасувавши останнє, та визнати позивача землекористувачем земельної ділянки розміром 0,07 га біля річки Буг, зобов'язавши при цьому сільську раду не чинити перешкод по її приватизації.
Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.12.2010 року було відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 щодо скасування рішення від 07.05.2009 р. 15 сесії 5 скликання та п. 3 рішення від 23.12.2005 р. 20 сесії 4 скликання Тростянчицької сільської ради. Також, вказаною постановою відмовлено в визнанні позивачем землекористувачем земельної ділянки розміром 0,07 га біля ручки Буг. Справа розглядалась за участі третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийнявши нову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт, зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, відповідачем не доведено правомірності оспорюваних рішень, внаслідок чого висновки Вінницького окружного адміністративного суду, що містяться в постанові від 17.12.2010 р., не відповідають реальним обставинам справи. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що загалом призвело до ухвалення протиправного рішення, яке підлягає скасуванню у відповідності до положень ст. 202 КАС України.
Зокрема, ОСОБА_2 в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що питання про вилучення у неї 4 м земельної ділянки для облаштування дороги були вирішенні відповідачем без її участі та без отримання від неї попередньої згоди на вказані дії. Також апелянт вказує на факт порушення Тростянчицькою сільською радою положень ст. 149 Земельного кодексу України, частинами 1, 2, 3 якої визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування з земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
В судовому засіданні апелянт вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представники відповідача та третіх осіб на визначену дату в судове засідання не з'явились, хоча як вбачається з матеріалів справи, були належним чином повідомлені, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Жодних клопотань від відповідача та третіх осіб до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 20 сесії 4 скликання Тростянчицької сільської ради від 23.12.2005 року було вирішено надати ОСОБА_2 земельну ділянку (0,40 га) для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства 0,15 га, яка знаходиться по вул. Гнатенко, з подальшим переданням вказаних земельних ділянок у власність позивачці. Також, вказаним рішенням було зобов'язано ОСОБА_2 особисто замовити в проектній організації технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки та видачі державного акту на право власності.
16.03.2009 р. між ОСОБА_2 та приватним підприємством "Геокадастр" було укладено договір № 1715 на виробництво науково-технічної продукції послуг, предметом якого є виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд і для ведення особистого селянського господарства.
В свою чергу, рішенням 15 сесії 5 скликання Тростянчицької сільської ради від 07.05.2009 року, прийнятим за результатами розгляду заяв громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, було вирішено виділити дорогу шириною 4 м на земельних ділянках ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2
В подальшому рішенням 20 сесії 5 скликання Тростянчицької сільської ради від 21.04.2010 року до вказаного вище рішення було внесено зміни, викладено в новій редакції а саме: виділити дорогу шириною 4 м до земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2
Не погоджуючись із вказаним вилученням, позивач, зокрема, зазначаючи про факт користування нею вказаною вище земельною ділянкою з 1977 р., наполягає, що вилучення земельної ділянки повинно бути проведено у відповідності до положень ст. 149 Земельного кодексу України, за наявності згоди власника. На разі ж, ніякої згоди позивач не давала.
Як було встановлено судом першої інстанції, в ході вивчення матеріалів адміністративної справи, актом фактичного обміру земельної ділянки ОСОБА_2 від 31.07.2008 року встановлено, що фактично остання використовує земельну ділянку площею 15,5 соток, в той час як за нею рахується 0,15 га.
Протоколом узгоджувальної комісії Тростянчицької сільської ради від 31.03.2009 року ОСОБА_2 було запропоновано звільнити самовільно зайняту ділянку площею 52 кв.м. В свою чергу, матеріали даної справи не містять доказів виконання позивачем вказаного.
Натомість, 31.03.2010 р. комісією у складі сільського голови Попик Ж.І., землевпорядника сільради Поліщук Н.М. та депутата сільської ради Терепи К.Д. було повторно здійснено фактичний обмір земельної ділянки ОСОБА_2 за результатами якого складено Акт фактичного обміру земельної ділянки жительки с. Тростянчик вул. Гнатенка (долина) ОСОБА_2, яким встановлено, що остання фактично використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,1560 га, хоча згідно земельно-кадастрової книги за № 467 за позивачем рахується земельна ділянка площею 0,15 га по вул. Гнатенка. Вказаний факт свідчить про самовільне зайняття і використання ОСОБА_2 додаткової земельної ділянки площею 0,0060 га, що призвело до самовільного зайняття проїзної дороги до земельних ділянок громадян, що є суміжними з земельною ділянкою позивача.
Актом фактичного обміру під"їздної дороги до земельних ділянок громадян с. Тростянчик вул. Гнатенка(долина), складеного комісією у томі же складі, 31.03.2010 р. було виявлено, що площа земельної ділянки виділеної для під"їздної дороги до земельних ділянок громадян фактично становить 0,0465 га.
Враховуючи викладені обставини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, які до того ж, підтвердженні достатніми доказами, наявними в матеріалах справи, що з огляду на встановлені факти самовільного збільшення позивачкою ОСОБА_2 площі використовуваної нею земельної ділянки, рішенням від 07.05.2009 року Тростянчицької сільської рада фактично було виділено дорогу шириною 4 м не за рахунок земельних ділянок землекористувачів і землевласників, в тому рахунку і землекористувача ОСОБА_2, а за рахунок земель сільської ради.
За таких обставин, судовою колегією не береться до уваги твердження апелянта в обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, щодо порушення Тростянчицькою сільською радою положень ст. 149 Земельного кодексу України, оскільки змістом останньої регулюється порядок вилучення земельних ділянок наданих саме у постійне користування, що не може бути застосовано в даній ситуації з огляду на встановлений в судовому засіданні факт самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки виділеної згодом сільською радою для облаштування дороги.
Що ж стосується вимоги ОСОБА_2 щодо визнання її землекористувачем земельної ділянки розміром 0,07 га біля річки Буг, з подальшим зобов'язанням сільської ради не чинити перешкод по її приватизації, то судова колегія вважає правомірною та обґрунтованою відмову Тростянецького районного суду Вінницької області в задоволенні останньої з огляду на таке.
Вимога ОСОБА_2 щодо визнання її землекористувачем відповідної земельної ділянки, на думку судової колегії апеляційної інстанції, по суті є вимогою про визнання права власності на визначену в матеріалах позовної заяви земельну ділянку біля річки П.Буг.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи вказана земельна ділянка була безоплатно передана у приватну власність громадянці ОСОБА_10, спадкоємицею якої, у відповідності до наявного в матеріалах справи Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.01.2004 р., є її дочка ОСОБА_2.
Процедура ж безоплатного передання у приватну власність особи земельної ділянку передбачає подальше оформлення цією особою належної технічної документації на надану земельну ділянку, зокрема, акта на права власності на земельну ділянку.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків набуття права власності на земельну ділянку, із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення. Право ж постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
На разі, як засвідчують наявні матеріали справи та обставини встановлені судом першої інстанції, позивачем не було вчинено вказаних дій, внаслідок чого судова колегія приходить до висновку, що земельна ділянка площею 0,7 га біля річки П.Буг на даний час залишилась у власності Тростянчицької сільської ради.
Таким чином, судова колегія вважає безпідставною вимогу щодо визнання ОСОБА_2 землекористувачем земельної ділянки 0,7 га біля річки П.Буг, висунуту в рамках адміністративного позову, що в свою чергу не позбавляє останню права звернутись до районного суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про визнання права власності на вказану земельну ділянку.
Отже, вивчивши матеріали вищевказаної адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, враховуючи, що інших обставин в обґрунтування своїх вимог апелянтом не надано, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.12.2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тростянчицької сільської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання позивача землекористувачем та скасування рішення Тростянчицької сільської ради, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2010 року .
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Аліменко В.О.
Курко О.П.