Справа № 2-а-3071/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Драчук Т.О.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
08 лютого 2011 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів: Аліменка В.О., Мельник-Томенко Ж.М.
при секретарі: Зелінській І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Лахнік А.О.
відповідача (апелянта) - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
Постановою Вінницького окружного адміністративного суд від 23.09.2010 року було задоволено вимоги Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff", визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області № 0000332301/0 від 12.07.2010 року та № 0000342301/0 від 12.07.2010 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач - Державна податкова інспекція у Немирівському районі Вінницької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" відмовити в повному обсязі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зокрема зазначає, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано двічі було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі в зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 10159001, порушеної по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ДП УГК "Nemiroff" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Також, ДПІ у Немирівському районі Вінницької області заперечує висновок суду першої інстанції щодо незаконності нарахування позивачу податку на прибуток. В своїх запереченнях відповідач, керуючись визначенням поняття роялті наведеним у положеннях п. 1.30 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону від 28.12.1997 р. із змінами та доповненнями) та з огляду на той факт, що позивачем було завищено валові витрати за 2009 р., обґрунтовує свою позицію положеннями пп. 5.3.9 п. 5.3, пп.5.4.2. п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено обов'язкова умова для віднесення до складу валових витрат сум пов'язаних зі сплатою роялті на користь контрагента нерезидента, а саме: фактична сплата таких сум.
Окрім того, на думку ДПІ у Немирівському районі Вінницької області твердження суду першої інстанції щодо допущення порушення форми заповнення податкового повідомлення-рішення № 0000342301/0 від 12.07.2010 року також не відповідає дійсності, оскільки у податковому повідомленні-рішенні зазначено Наказ ДПА України № 166, яким затверджено форму податкової декларації по податку на додану вартість та Порядок її заповнення. Враховуючи ж факт порушення ДП УГК "Nemiroff" Порядку заповнення податкової декларації по податку на додану вартість, в податковому повідомленні-рішенні зазначено Наказ ДПА України, яким було затверджено вказані документи, що на разі і є нормативно-правовим актом на відміну від Порядку заповнення податкової декларації.
В судовому засіданні представник відповідача - ДП УГК "Nemiroff", підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі.
Представник ДПІ у Немирівському районі Вінницької області в судове засідання не з'явився, подавши клопотання від 08.02.2010 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з невчасним отримання ухвали суду апеляційної інстанції від 31.01.2011 р. та повістки - повідомлення, що унеможливило вчасну підготовку до розгляду справи та позбавило можливості направлення представників органу ДПС в судове засідання.
Судова колегія, вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача, дійшла висновку, що дану справу може бути вирішено за наявними у ній доказами, внаслідок чого, порадившись на місті, ухвалила в задоволенні клопотання ДПІ у Немирівському районі Вінницької області відмовити і розглянути справу без участі останніх. При цьому суд враховує, що дане клопотання подано одним із представників ДПІ, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та подано ним особисто в день слухання справи до початку засідання суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ДП УГК "Nemiroff", перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" зареєстроване як юридична особа 26.01.2001 року Немирівською районної державною адміністрацією, про що видане відповідне свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №146214, код ЄДРПОУ 30805594 та взято 01.02.2001 р. на податковий облік в ДПІ у Немирівському районі.
У період з 30.04.2010 року по 16.06.2010 року, ДПІ у Немирівському районі було проведено планову виїзну перевірку ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
За наслідками перевірки складено акт № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року, яким встановлено ряд порушень позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.2 п.5.4, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.18.3 ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, занижено податок на прибуток в 2009 році на загальну суму 33 673 711 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2009 року в сумі 6 087 118 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 27 586 593 грн.; п.13.5 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, позивачем не оподатковано доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді фрахту в сумі 1945,45 грн. та інші послуги в сумі 58 718,69 грн., що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів на загальну суму 9 650 грн.
Крім того, вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року, "Про затвердження форми декларації та Порядку її заповнення", в результаті чого, ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" допущено завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за вересень 2009 року в сумі 247 000 грн. та заниження податкового зобов'язання (недоплату) з податку на прибуток за жовтень 2009 року в сумі 247 000 грн.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено зокрема матеріалами справи і представником ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff", останні не погодившись з висновками акта перевірки № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року, скористались наданими їм чинним законодавством правом адміністративного оскарження висновків податкового органу шляхом подання до ДПІ у Немирівському районі заперечення на акт (вих. № 66-05/1918 від 02.07.2010 року, (а.с.89-92), в якому позивач послався на безпідставність висновків оскаржуваного документа, складеного за наслідками перевірки.
Зокрема, ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" спростовували твердження податкового органу стосовно включення до складу валових витрат суми нарахованого, але не сплаченого роялті на підставі ліцензійного договору на використання торгової марки № 110220088-Н від 11.02.2008 року, укладеного з Компанією "Nemiroff Holdings Limited”, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 33 673 711 грн. у 2009 році, в тому числі: за ІІ квартал 2009 року в сумі 6 087 118 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 27 586 593 грн.
Мотивуючи власні заперечення, позивач посилаючись на положення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зазначив, що в ході перевірки відповідачу були представлені акти виконаних робіт, якими підтверджується здійснення відповідних операцій та які є належними первинними документами, що підтверджують понесені позивачем витрати, пов'язані з виплатою роялті.
Також, позивач, зазначив, що об'єкти прав інтелектуальної власності, за використання яких ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" сплачує роялті, використовується у господарській діяльності підприємства, внаслідок чого такі витрати повністю відповідають положенням пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими визначено, що до складу валових витрат відносяться витрати, пов'язані з виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.
До складу ж валових витрат, у відповідності до тверджень позивача, роялті включається на підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, як суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Витрати на оплату роялті підлягають оподаткуванню в загальному порядку, що означає застосування положень п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff", оскаржуючи акт перевірки ДПІ у Немирівському районі Вінницької області № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року в адміністративному порядку, зазначило про правомірність віднесення до складу валових витрат витрати, пов'язані з виплатою роялті в момент їх нарахування, враховуючи до того ж і ту обставину, що виплата роялті здійснювалась нерезиденту України, внаслідок чого необхідним є застосування положень пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого, датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Позивач також оскаржив в адміністративному порядку висновок акту перевірки щодо правомірного нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Зокрема, вказавши, що підприємство, подаючи податкову декларацію з податку на додану вартість у жовтні 2009 року, правомірно включило до суми податкового кредиту 247 000 грн., оскільки ця сума була зарахована як за попередній звітній період, (травень 2009 року), внаслідок чого факт несплати ним податку на додану вартість відсутній, а відтак, відсутнє і заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість.
В свою чергу, відповіддю за вих. № 778/10/23-121 від 06.07.2010 року, ДПІ у Немирівському районі Вінницької області фактично погодилось з аргументами позивача стосовно віднесення до складу валових витрат сум роялті по даті нарахування, а не по фактичній сплаті роялті. Також, у вказаній відповіді, відповідач визнав правомірність відображення позивачем показників уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2009 року у податковій декларації з податку на прибуток за жовтень 2009 року (а.с.93). Стосовно інших порушень виявлених під час перевірки, відповідач підтримав висновки зафіксовані в акті перевірки № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року.
Як було встановлено в ході розгляду справи першою інстанцією, в результаті розгляду вищевказаних заперечень ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" на акт перевірки ДПІ у Немирівському районі Вінницької області № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року, рішенням голови ДПА у Вінницькій області № 5 від 09.07.2010 року було скасовано та відкликано податкове повідомлення - рішення № 0000312301/0 від 06.07.2010 року ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств.
Водночас, 12.07.2010 року ДПІ у Немирівському районі, на підставі акта перевірки № 529/2301/30805594 від 01.07.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000332301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в сумі 61 906 870 грн., з яких: 33 673 711 грн. -основний платіж, 28 233 159 грн. - штрафні (фінансові) санкції за порушення пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.2 п.5.4, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.18.3 ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та № 0000342301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 123 500 грн. (штрафні (фінансові) санкції), за порушення абз. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/2054 від 09.07.1997 року "Про затвердження форми декларації та Порядку її заповнення".
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" та скасовуючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у Немирівському районі Вінницької області № 0000332301/0 від 12.07.2010 року та № 0000342301/0 від 12.07.2010 року, виходив з того, що відповідачем не було доведено під час розгляду справи правомірності вказаних податкових повідомлень-рішень.
До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.
Згідно визначенню, яке міститься Законі Україні "Про оподаткування прибутку підприємств", роялті представляє собою платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео або аудіо касети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством.
Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як було встановлено в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідно до умов Ліцензійного договору на знак для товарів і послуг від 11.02.2008 р. № 110220088-Н, укладеного позивачем з Компанією "Nemiroff Holdings Limited”, останній надає позивачу за винагороду ліцензію на користування товарним знаком для позначення послуг та товарів, що надаються, виготовляються або збуваються. Вказане ж, в свою чергу, свідчить про використання позивачем придбаного товарного знаку безпосередньо у власній господарській діяльності.
Внаслідок викладеного суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно за результатами аналізу матеріалів справи та норм чинного законодавства, з огляду на відсутність спеціального окремого порядку формування витрат пов'язаних з виплатою роялті та фактом обкладання платежів по роялті податком на прибуток, яке відбувається на загальних підставах шляхом їх включення до складу валових витрат у разі їх сплати в зв'язку веденням господарської діяльності користувача об'єкта інтелектуальної власності (ліцензіата), дійшов висновку, що використання позивачем товарного знаку в господарській діяльності, а саме витрати, пов'язані із сплатою роялті не є операціями особливого виду в зв'язку з цим, керуючись п.5.1, п.5.4 ст.5 Закону України № 283/97-ВР ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" правомірно відносило витрати пов'язані зі сплатою роялті до складу валових.
Водночас, в ході розгляду справи Вінницьким окружним адміністративним судом колегія суду першої інстанції, проаналізувавши положення ст.11 Закону України № 283/97-ВР, відповідно до якої датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання грошових коштів з банківських рахунків на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі придбання за готівку день видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг), у власних обґрунтуваннях зазначає, що ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff", на виконання положень вищенаведеного нормативного акту, при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток платежів пов'язаних з виплатою роялті за відповідний звітний період правомірно відносило на валові витрати суму нарахованої винагороди по роялті за використання торгової марки по ліцензійному договору №110220088-Н від 11.02.2008 року з Компанією "Nemiroff Holdings Limited" по першій події - при нарахуванні роялті на підставі Актів виконаних робіт № 10-2009 від 31.10.2009 року, № 11-2009 від 30.11.2009 року, № 12-2009 від 31.12.2009 року, наданих під час перевірки ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" податковим органом.
Окрім того, суд першої інстанції звертає увагу на помилковість визначення ДПІ у Немирівському районі Вінницької області податкових зобов'язань з податку на прибуток та висновків останнього щодо неправомірності віднесення позивачем суми несплаченого протягом звітного кварталу роялті до валових витрат, зазначаючи при цьому, що наведені висновки є неправомірними не лише в частині застосування положень Закону України № 283/97-ВР щодо визначення дати формування валових витрат з роялті по факту сплати, але і по суті здійснених розрахунків, оскільки суми роялті, які були включені до складу валових витрат, тобто (нараховані), в наступному звітному періоді фактично були сплачені.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з викладеним, оскільки дійсно, як вбачається з матеріалів справи в періоді, що перевірявся податковим органом, витрати пов'язані з виплатою роялті на загальну суму 26 678 620,00 грн. були нараховані в IV кварталі 2009 року, натомість їх погашення в повному обсязі відбулось в наступному податковому періоді.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на той факт, що виплата ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff" роялті здійснювалась нерезиденту України - Компанії "Nemiroff Holdings Limited", Кіпр, а відтак, в даному випадку при визначенні дати збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами слід керуватись положеннями пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України № 283/97-ВР, де визначено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Таким чином, судовою колегією суду першої інстанції вірно встановлено, що позивач правомірно, на підставі положень чинного законодавства України, включив витрати на виплату роялті до складу валових витрат в момент нарахування роялті.
Що ж стосується дослідження факту правомірності прийняття ДПІ у Немирівському районі Вінницької області податкового повідомлення-рішення № 0000342301/0 від 12.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 500 грн. за порушення вимог наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року "Про затвердження форми декларації та Порядку її заповнення", то Вінницький окружний адміністративний суд також обґрунтовано дійшов висновку про протиправність останнього та необхідність його скасування з огляду на таке.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758, затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (далі Порядок). Даний Порядок розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції).
Відповідно до абз. “б” пп.3.1 п.3 Порядку, податковий орган має право здійснити розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та скласти податкове повідомлення у тому випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
За вимогами цього Порядку, податковий орган, у разі розрахунку суми податкового зобов'язання з того чи іншого податку, за наслідками документальних або камеральних перевірок складає податкове повідомлення-рішення за формою "Р", яка наведена у Додатку №2 до цього Порядку.
Так, згідно вимог цієї форми, в податковому повідомленні-рішенні, серед інших обов'язкових реквізитів, які повинні бути в ньому зазначені, повинно вказуватись: підпункт () підпункту 4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого приймається рішення щодо визначення суми податкового зобов'язання; посилання на пункт та статтю іншого нормативно-правового акту, який є підставою для здійснення розрахунку або перерахунку суми податкового зобов'язання (застосування штрафних (фінансових) санкцій; номер та дата прийняття акта перевірки, на підставі якого прийняте рішення; посилання на пункт та статтю податкового та іншого законодавства, порушення яких встановлено, та відповідно до яких був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань.
Натомість, в ході дослідження даного податкового повідомлення-рішення, судом першої інстанції було виявлено допущене органом ДПІ порушення встановленої форми його заповнення, зокрема, в зазначеному рішенні відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, за порушення якого позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 123 500 грн.
До того ж, погоджуючись з висновкам суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що, проаналізувавши вищевикладене, слід дійти висновку, що значення рядків 8.5 та 8.6 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, підлягає перенесенню до рядка 23.3 податкової декларації наступного звітного періоду.
Як свідчать матеріали справи, відповідач виключив суму 247000 грн. з рядку 23.3 податкової декларації за жовтень 2009 р., проте відповідачем даний розрахунок зроблений без врахування даної суми в рядку 23.3 податкової декларації за вересень 2009 р. Врахування даної суми в складі податкової декларації вересня 2009 р. мало вплинути на показники податкової декларації жовтня 2009 р. в бік збільшення значення податкового кредиту.
Положенням частини 1 статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятих Державною податковою інспекцією в Немирівському районі Вінницької області податкових повідомлень-рішень № 0000332301/0 від 12.07.2010 року та № 0000342301/0 від 12.07.2010 року, а відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія Nemiroff" .
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів, враховуючи, що інших доводів в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі обставин апелянтом не надано, розглянувши апеляційну скаргу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2010 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.09.2010 р., - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 14 лютого 2011 року .
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Аліменко В.О.
Мельник-Томенко Ж.М.