Справа № 2-а-4928/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
08 лютого 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г., суддів: Аліменка В.О., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Пенсійний фонд України та третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вінницькій області та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання дій неправомірними та включення до акту щомісячної звірки витрат , -
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 р. було відмовлено в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області стосовно визнання дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області щодо не включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання неправомірними та зобовязання відповідача вчинити вказані дії.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управлінням Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області було подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі як таку, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, прийнявши нову постанову якою позовні вимоги задовольнити та зобов"язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти на суму 203 865,85 грн.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт керується положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою вводиться поняття цільової адресної допомоги та постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 11.03.2009 р. "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
24.01.2011 р. від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області надійшло заперчення на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області, де визначено, що вимоги про відшкодування (стягнення) коштів на відшкодування витрат, повязаних із проведенням соціальних виплат можуть бути предявленні виключно Пенсійним фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України. Також, відповідач зазначає, що з огляду на виникнення даного спору на етапі звірки за особовими справами потерпілих, позивач не наділений правом отримання коштів безпосередньо від відповідача.
Від апелянта 08.02.2011 р. надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької.
Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області в судове засідання не з"явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, жодних клопотань про розгляд справи за його участю не надав
Вказані обставини, з огляду на положення п.п. 1, 2 ст. 197 КАСУ не перешкоджає суду апеляційної інстанції розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду -без змін з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.ст. 8, 10 та 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування. Призначення ж пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтями 21 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її потерпілому або особам, які перебували на його утриманні, та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що у разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування ним витрат.
Згідно з ч. 2 ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі ж, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Пунктом 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (далі Порядок), визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Під час провадження у справі суд першої інстанції, проаналізувавши положення п.п. 5, 6 і 7 Порядку, встановив, що взаєморозрахунки між Пенсійним фондом України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України включають декілька етапів, які проходять на різних рівнях, зокрема на місцевих органів, де здійснюється звірка витрат за особовими справами потерпілих та складення акту щомісячної звірки та на рівні Головних управлінь, де узагальнюється і узгоджується довідка, яка подається відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. На підставі довідки про відшкодування витрат на централізованому рівні Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, з огляду на викладене су дпершої інстанції дійшов висновку, що вимоги про відшкодування (стягнення) коштів на відшкодування витрат пов'язаних із проведенням соціальних виплат можуть бути пред'явлення виключно Пенсійним фондом України до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України, з чим, враховуючи викладені вище положення, погоджується і судова колегія.
Що ж стосується висновку щодо відсутності у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Барському районі Вінницької області повноваження щодо самостійного врегулювання питання про включення до щомісячних актів звірки витрат на виплату і доставку адресної допомоги, суд першої інстанції, враховуючи, що даний спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату громадянам щомісячної державної адресної допомоги до пенсій, керувався наступним.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. “Про деякі питання пенсійного забезпечення” встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п. 4 вищезазначеної постанови, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (ст. 24 цього Закону).
Порядок відшкодування визначений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4.
Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги не передбачає.
Одночасно, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно враховано положення п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", де визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальним послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративного позову управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області виплату адресної допомоги введено з 01.04.2008 р., однак, станом на час підписання актів звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не приймалися, а відповідні зміни до Порядку № 5-4/4 не вносилися.
Також, судова колегія, в ході аналізу положень постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. “Деякі питання пенсійного забезпечення” та враховуючі наявні в матеріалах справи акти звірки за серпень 2009 р. - жовтень 2010 р., погоджується з висновками суду першої інстнації щодо того, що поняття “адресна допомога” та “цільова грошова допомога” не є тотожним, оскільки адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201 - 204 КАС України, висновки Вінницького окружного адміністративного суду зроблені за результатами розгляду адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області є обгрунтованими та підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що інших доводів в обгрунтування викладених в апеляційній скарзі обставин апелянтом не надано, колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року слід залишити без змін, з подальшим віднесенням судових витрат на рахунок апелянта.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до положень ч. 5 ст. 254 КАСУ через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Залімський І.Г.
Судді Аліменко В.О.
Мельник-Томенко Ж.М.