Справа № 2-а-4617/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Залімський І.Г.
"25" січня 2011 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Залімського І.Г., суддів: Голоті Л.О., Курка О.П.
при секретарі: Подолян Наталіії Вікторівни
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Радзіковської І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.10 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними , -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0008732340 від 04.11.2010 р.
Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийнявши нове, яким в задоволенні позову ФОП ОСОБА_4 відмовити.
Зокрема, апелянт в обгрунутванні обставин викладених в апеляційній скарзі вказує на те, що Вінницькій обкружний адміністративний суд помилково дійшов висновку про те, що оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, то до нього не можуть бути застосовані положення п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на розбіжності викладення фактів у мотивувальній частині постанови суду першої інстанції та Акті перевірки за дотриманням суб"єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 21.10.2010 р. в частині встановлення факту наявності Книги обліку доходів та витрат позивача та визначення її місцязнаходження.
На думку Державної податкової інспекції у м. Вінниці, у постанові суду від 02.12.2010 р. фактично викладені лише доводи та докази сторони на користь якої прийнято рішення, що є порушенням вимог ст. 7 КАС України щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, оскільки, як зазначено в апеляційній скарзі, усні пояснення представника позивача, не підтверджені жодними документами, мають більшу вагу для суду першої інстнації ніж документально підтверджені факти.
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції: за період з 20.10.2010 року по 30.10.2010 року працівниками ДПА у Вінницькій області проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР, "Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, плодовим та коньячним, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, Постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 р. № 637.
За результатами даної перевірки було складено Акт від 21.10.2010 року, в якому зафіксовані порушення п.п. 1, 2 ст. 3, п.6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", щодо проведення розрахунків без застосування реєстратора розрахункових операцій.
На підставі даного акту Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято рішення № 0008732340 від 04.11.2010 р. про застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_4 в сумі 11 680 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 та скасовуючи рішення ДПІ у м. Вінниці № 0008732340 від 04.11.2010 р., виходив з того, щоо сновним нормативним документом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Визначення поняття "розрахункова операція" дано в абз. 3 ст. 2 Закону № 265, якою визнається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). А місцем проведення розрахунків згідно цієї ж статті визнається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З огляду на той факт, що у судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено перебування ФОП ОСОБА_4 на спрощеній системі оподаткування та наявність у останньої статусу платника єдиного податку, Вінницьким окружним адміністративним судом було взято до уваги положення п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 (далі Указ № 727/98), де визначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку, доходів і витрат затверджено наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплаті єдиного податку та Порядку його видачі".
Відповідно до цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності і підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку підприємець веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12.
Враховуючи дослідженні матеріали справи та положення ч. 1 ст. 71 КАС України судова колегія погоджується з критичним ставленням Вінницького окружного адміністративного суду до пояснень представника позивача стосовно не надання ФОП ОСОБА_4 для огляду під час проведення працівниками ДПА у Вінницькій області перевірки Книги обліку доходів і витрат у зв'язку з тим, що остання знаходиться у місці здійснення розрахунків і використовується за призначення під час продажу товарів.
Вказане до того ж, дає обгрунтовані підставі судовій колегії залишити без уваги посилання апелянта на той факт, що судом першої інстанції усні пояснення представника позивача, не підтверджені жодними доказами, мають більшу вагу, ніж документально підтверджені факти, оскільки як вбачається з вищевикладеного судом першої інстанції дані пояснення не враховані при прийнятті оскаржуваної постанови.
Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи положення ст. 128 Господарського кодексу України позивач дійсно проводив свою діяльність із порушеннями порядку ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, що кличе за собою відповідальність передбачену виключно ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Що ж стосується встановленого перевіряючими факту не проведення розрахункових операцій із продажу товару через реєстратор розрахункових операцій, то суд першої інстації правомірно дійшов висновку, що з огляду на положення п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 контролюючому органу необхідно було довести обставини які свідчать про те, що товар який реалізовувала ФОП ОСОБА_4 потрібно проводити через зареєстровані та опломбовані РРО, що на разі не було здійснено Державною податковою інспекцією у м. Вінниці, оскільки із матеріалів адміністративної справи вбачається, що під час перевірки позивачем здійснено продаж жилета, черевиків та м'яча, тобто групи товарів, реалізація яких не потребує проведення розрахунків через РРО.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, правомірно, з урахуванням всіх обставин справи, прийшов до висновку щодо того, що висновки податкового органу стосовно порушення позивачем п.п.1,2, п. 6 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, а прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0008732340 від 04.11.2010 р. не відповідає вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийнятого Державної податковою інспекцією у м. Вінниці рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0008732340 від 04.11.2010 р., а відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 31.01.11 .
Головуючий суддя Залімський І.Г.
Судді Голота Л.О.
Курко О.П.