вул. Островського, 14, м. Вінниця, 21050, тел. 55-15-10, факс 55-15-15,
Справа № 2-а-3727/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М. Суддя-доповідач: Залімському Ігору Геннадійовичу
"29" грудня 2010 р. м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Залімського Ігора Геннадійовича суддів: Аліменка Володимира Олександровича Курка Олега Петровича
при секретарі: Подолян Наталіії Вікторівни
за участю представників сторін:
позивача - Комісарчук М.І.
відповідача - не з'явився
прокурора - Жовмір І.І.
розглянувши апеляційну скаргу - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансової санкції в сумі 1700,00 грн., -
У вересні 2010 року прокурор Тиврівського району в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом, в якому просив винести рішення щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 фінансової санкції в сумі 1700,00 грн.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній вказав, що висновки Вінницького окружного адміністративного суду на невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам ст. 108 КАС України та підстави залишення позовної заяви без розгляду не відповідають обставинам справи та положенням процесуального законодавства та просив скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
В аргументування своєї позиції скаржник зазначив, що жодна норма статті 106 КАС України не вимагає надавати до позовної заяви докази отримання відповідачем постанови про застосування фінансових санкцій, хоча суду на підтвердження даної обставини було надано копію реєстру поштових відправлень. Окрім того, прокуратурою Тиврівського району Вінницької області дану постанову було направлено на адресу відповідача разом за матеріалами позовної заяви, а в судовому засіданні 20.10.2010 року відповідач отримав її особисто, однак намірів її оскаржувати не мав.
Враховуючи вказане, на думку апелянта, підстав для залишення без розгляду позовної заяви немає.
Також до суду надійшла заява прокурора Тиврівського району Вінницької області про приєднання до апеляційної скарги, у якій підтримано доводи апелянта.
Позиція суду першої інстанції при ухваленні даного рішення полягала в наступному.
В ході проведення підготовчих дій судом було встановлено, що провадження у даній адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а саме представником позивача не надано суду підтвердження отримання ОСОБА_3 постанови начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088786 від 07.06.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити правомірність звернення суб'єкта владних повноважень в строк, визначений ст. 99 КАС України.
Враховуючи зазначене, ухвалою суду, проголошеною в усному порядку та зафіксованою протокольно в журналі судового засідання, судом зобов'язано представника позивача по справі до 25.10.2010 року усунути вищевикладені недоліки, надавши суду докази отримання ОСОБА_3 постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088786 від 07.06.2010 року. При цьому роз'яснено, що в разі невиконання даної ухвали суду і неусунення недоліків у вказаний строк, позовна заява буде залишена без розгляду у відповідності до вимог п.7 ч.1 ст. 155 КАС України.
Оскільки в судовому засіданні 25.10.2010 року представником позивача не виконано свого обов'язку, визначеного ст.71 КАС України, доказів отримання ОСОБА_3 постанови про застосування фінансових санкцій №088786 від 07.06.2010 року не надано, а відповідачем в свою чергу зазначено про неотримання даної постанови, зважаючи на недотримання позивачем положення п.4 ч.3 ст.106 КАС України щодо належного викладу обставин по справі, зокрема: позивачем при обгрунтуванні позовних вимог не зазначається дата отримання підприємцем рішення суб'єкта владних повноважень, судом зроблено висновок про те, що позивачем по справі подано позов до суду про стягнення штрафу з ОСОБА_3 на підставі постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088786 від 07.06.2010 року до закінчення строку, передбаченого ст. 99 КАС України, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року без змін з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві позивачем має бути зазначено, зокрема: зміст позовних вимог згідно зі змістом статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з"ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, при чому, зокрема, підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до ст.100 КАС України є подання адміністративного позову після закінчення строків, установлених законом, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Згідно вимог ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частиною 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб"єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Разом з тим, відповідно до п.7 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка грунтується на підставі рішення суб"єкта владних повноважень, подано суб"єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого ч.3 ст. 99 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право звернення суб"єкта владних повноважень до суду з вимогою стягнення грошових коштів, яка грунтується на підставі його рішення, виникає лише по закінченню місячного терміну з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку - в місячний термін з моменту отримання ОСОБА_3 постанови про застосування фінансових санкцій №088786 від 07.06.2010 року.
Згідно п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року, копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. Отже, даним Порядком чітко визначено спосіб повідомлення суб'єкта господарювання про винесене відносно нього рішення.
Проте позивачем було направлено ОСОБА_3 постанову простим листом без повідомлення, що, на думку колегії суддів, є порушенням встановленої чинним законодавством процедури направлення постанови про застосування фінансових санкцій. Виходячи з наведеного, реєстр відправленої кореспонденції не може слугувати належним доказом отримання вищевказаної постанови про застосування фінансових санкцій.
При цьому заслуговує на увагу той факт, що відповідач по справі - ОСОБА_3 суду надав пояснення, згідно яких постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088786 від 07.06.2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. він не отримував. Окрім того, відповідач суду зазначив і про те, що станом на 07.10.2010 року ним також не отримані матеріали позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Про перебування у провадженні суду справи щодо стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 1700,00 грн., а також про слухання справи 20.10.2010 року останній був повідомлений ухвалою суду від 07.10.2010 року.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, з наведеного вбачається, що з причин недотримання позивачем вимог чинного законодавства, а саме п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року, право відповідача на оскарження винесеної постанови про застосування відносно нього фінансових санкцій було порушене, що з огляду на вищевикладені вимоги Закону щодо строків на звернення до суду як позивача так і відповідача, перешкоджало розгляду позовної заяви.
Належних доказів протилежного в розумінні ст.70 КАС України позивач до суду не подав.
Посилання апелянта на ту обставину, що копію постанови вручено відповідачу безпосередньо у судовому засіданні не усуває зазначених вище перешкод.
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено порушення позивачем положень п.4 ч.3 ст.106 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст. 155 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 172, 177, 179, 195, 196, 198, 200 КАС України, колегія суддів:
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2010 року про залишення позовної заяви без розгляду -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 30.12.10 .
Головуючий Залімський Ігор Геннадійович
Судді Аліменко Володимир Олександрович Курко Олег Петрович