Справа: № 2-а-9793/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі:
за участюФедорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й.,
Петриченко Ю.П.,
представника відповідача -Петькун І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Компані»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-
У червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус Компані» (далі -позивач, ТОВ «Крокус Компані») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві (далі -відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 81 від 14.06.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Компані»задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві від 14.06.2010 року № 81 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29 квітня по 20 травня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві було проведено перевірку ТОВ «Крокус Компані»за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року на предмет дотримання підприємством державної дисципліни цін на окремі види продовольчих товарів..
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари»та пункту 1.3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 року № 1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари».
За результатами проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в місті Києві було складено акт від 09 червня 2010 року № 139, з висновків якого вбачається, що в період з 29.04.2009 року по 30.03.2010 рік ТОВ «Крокус Компані»необґрунтовано збільшувало оптово-відпускні ціни на цукор-пісок біль ніж на 1 відсоток, не задекларувавши при цьому зміни цін на даний вид продукції. Упродовж періоду, що перевірявся, постійно зростав рівень оптово-відпускних цін у межах від 2,5% до 100%, що відповідно призвело до завищення позивачем не задекларованої ціни на цукор-пісок.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення ним державної дисципліни цін № 81 від 14 червня 2010 року, яким було вирішено вилучити у ТОВ «Крокус Копані»в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 378 248,44 грн. та штраф в розмірі 756 496,88 грн..
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
У відповідності до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами, а також її територіальні органи - Державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до покладених на них завдань у межах своєї компетенції здійснюють перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Згідно ст. 192 Господарського кодексу України, політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення та іншими законодавчими актами.
Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотриманням на території України визначаються Законом України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-ХІІ (далі -Закон № 507-ХІІ).
Згідно із приписами ст. 8 Закону № 507-ХІІ, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.
Положенням ст. 4 Закону № 507-ХІІ передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджується відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торговельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг згідно з додатком.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Положенням ст. 190 Господарського кодексу України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг) за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Згідно ч. 5 ст. 191 Господарського кодексу України, державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (далі - Порядок) та водночас зобов'язано Державну інспекцію з контролю за цінами забезпечити контроль за додержанням державної дисципліни цін під час реалізації продовольчих товарів.
Даний Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.
Положенням п. 2 Порядку передбачено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.
Згідно п. 3 Порядку, суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до територіальних органів Держцінінспекції визначений перелік документів.
У випадку недотримання суб'єктом господарювання вимог зазначеного Порядку, до нього застосовуються економічні та штрафні санкції у визначених законом розмірах.
На виконання вимог постанови КМУ від 17.10.2007р. №1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», Київською міською державною адміністрацією було видано розпорядження від 27.10.2008 р. №1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари», яким встановлено декларування зміни оптово-відпускних цін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач упродовж періоду, що перевірявся, необґрунтовано збільшував оптово-відпускні ціни на цукор-пісок більш ніж на 1 відсоток, не задекларувавши при цьому зміни цін на даний вид продукції. Внаслідок цього, рівень оптово-відпускних цін позивача зріс від 2,5% до 100%, що відповідно призвело до завищення ним не задекларованої ціни на цукор-пісок.
Порядок застосування штрафних санкцій визначений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними вимог чинного законодавства в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства (п. 1.4 Інструкції).
Згідно п. 3.8 Інструкції, у межах наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.
В матеріалах справи міститься розрахунок суми необґрунтовано одержаної позивачем виручки за реалізовану продукцію (цукор-пісок) за період з 29.04.2009 року по 30.03.2010 рік (а.с. 16-17).
Як вбачається з висновку акту перевірки, позивач в період з 29.04.2009 року по 30.03.2010 рік застосовував замість регульованих цін на продукцію вільні оптово-відпускні ціни, які підлягають обов'язковому декларуванню у зв'язку з їх зростанням протягом місяця більш ніж на 1%.
Аналізуючи зміст положення п. 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 (далі - Порядок), колегія суддів зауважує, що вказаним Порядком передбачений обов'язок декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускної ціни на продовольчі товари в разі її зростання більш як на 1 відсоток.
Відповідно до п. 9 Порядку, оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Посилання позивача на те, що відповідно до п. 9 Порядку, на день набрання чинності розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27.10.2008 р. №1464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»оптово-відпускні ціни ТОВ «Крокус Компані» на продовольчі товари були задекларованими, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції доказів на підтвердження даних обставин позивачем надано не було.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 81 від 14 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідачем було винесене з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Компані»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Компані»до Державної інспекції з контролю за цінами в місті Києві про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
суддя:
суддя:
Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
І.Й. Петрик
Повний текст постанови складено та підписано -28.02.11 р.