Справа: № 2-а-79/10 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
"22" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі:Федорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р.,Петрика І.Й.,
Петриченко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти Анатолія Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У серпні 2009 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області (відповідач-1), інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти Анатолія Андрійовича (далі -відповідач-2), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти А.А. серії СВ № 011052 від 07.08.2009 року, винесену у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 грн..
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 січня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 січня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції -скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 серпня 2009 року в м. Чернігові по вул. 1-го Травня позивач керуючи автомобілем марки «Тойота Ленд Крузер Прадо»д.н.з СВ 70 50 АН здійснив проїзд регульованого перехрестя на ввімкнену додаткову секцію сигналу світлофора, чим порушив пункт 8.7.3 «з»Правил дорожнього руху України.
Внаслідок вчинення позивачем вищевказаних порушень він був зупинений інспектором ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малаштою А.А., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 012302 від 07.08.2009 року , на підставі якого відповідачем-2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 011052 від 07.08.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 грн..
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, 4 Положення).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 8.7 Розділу 8 ПДР України, світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.
Згідно п.п. 8.7.3 «з»п. 8.7 Розділу 8 ПДР України, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками) (додаток 3 до ПДР України).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ № 012302 від 07.08.2009 року, позивач керуючи автомобілем здійснив проїзд на ввімкнену додаткову секцію сигналу світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «з»ПДР України (а.с. 9). На підтвердження цьому відповідач посилається на наявність матеріалів відеозапису вчиненого позивачем адмінправопорушення, який був здійснений за допомогою відеофіксуючого пристрою «Самсунг».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2010 року № 33, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 року за № 262/17557, затверджено Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. До прийняття вказаного наказу не існувало жодного правового акту, який би встановлював технічні засоби, дозволені для застосування працівниками Державтоінспекції МВС України для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»від 05.07.1994 року № 80/94-ВР, з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року № 111, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2006 року за № 576/16592, затверджено Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 20.4 Інструкції, на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів (додаток 7).
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи не міститься експертного висновку або сертифіката відповідності відеофіксуючого приладу «Самсунг», на який зокрема посилається відповідач-2 в протоколі про адміністративне правопорушення, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім цього, ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже, технічний прилад для здійснення відеофіксації марки «Самсунг»не є спеціальним технічним засобом фото- і кінозйомки, відеозапису, що працює в автоматичному режимі, тому доказова інформація, що була зафіксована відповідачем-2 за допомогою вищевказаного технічного засобу не може бути визнана достовірною.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП є безпідставним, а суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову не надав належної правової оцінки обставинам справи, чим порушив норми матеріального та процесуального права, що в результаті призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти Анатолія Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення слід задовольнити.
Визнати нечинною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти А.А. серії СВ № 011052 від 07.08.2009 року, винесену у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 грн..
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 січня 2010 року -задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 січня 2010 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти Анатолія Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Визнати нечинною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ в Чернігівській області взводу супроводження Малашти А.А. серії СВ № 011052 від 07.08.2009 року, винесену у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 450,00 грн..
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
суддя:
суддя:
Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
І.Й. Петрик
Повний текст постанови складено та підписано -28.02.11 р.