Справа: №2-а-17742/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Мазур А.С.
Суддя - доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
22 лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддівФедорової Г.Г.,
Вівдиченко Т.Р., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою представника народного депутата України ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_5 до прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, -
У грудні 2010 року народний депутат України ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до прокуратури Солом'янського району м. Києва, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду його заяви про злочин та прийняттю в порядку ст. 97 КПК України відповідного процесуального рішення.
Крім цього, позивач просив визнати протиправною бездіяльність прокуратури Солом'янського району м. Києва стосовно передачі його заяви про злочин до відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року закрито провадження у справі з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України).
На вказану ухвалу суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню в частині закриття провадження у справі стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності прокуратури Солом'янського району м. Києва щодо передачі заяви позивача про злочин до відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України, з направленням справи в цій частині позовних вимог для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Згідно із п.4 ч.1 ст. 204 КАС України (в редакції від 07.07.2010 р.) підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак застосував до спірних правовідносин положення п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в одній із вимог просить визнати протиправною бездіяльність відповідача по розгляду його заяви про злочин та прийняттю в порядку ст. 97 КПК України відповідного процесуального рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 року надано роз'яснення поняттю кримінальне судочинство, під яким слід розуміти врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Зі змісту викладених положень діючого законодавства вбачається, що повноваження органів прокуратури при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що в свою чергу виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на наявність фактичних обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не позбавлений права захищати свої інтереси в суді шляхом оскарження дій органів прокуратури, але таке оскарження можливе лише в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
Отже, висновок суду першої інстанції про закриття провадження в цій частині позову колегія суддів знаходить правильним та таким, що не спростовується доводами апелянта.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності прокуратури Солом'янського району м. Києва щодо передачі заяви про злочин до відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України, колегія суддів зважає на наступне.
Згідно ст.112 Кримінально-процесуального кодексу України, у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" та особами, посади яких віднесено до 1 - 3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини.
Відповідно до приписів ст.12 Закону України «Про звернення громадян», дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (ст. 236-1 КПК України), постанови про закриття справи (ст. 236-5 КПК України), постанови про порушення справи (ст. 236-7 КПК України).
Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок колегії щодо вищенаведеного ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 лютого 2007 року по справі № 07/10.
Отже висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі в цій частині позову колегія суддів знаходить помилковим та таким, що спростовується доводами апелянта.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права в частині закриття провадження у справі стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльність прокуратури Солом'янського району м. Києва щодо передачі заяви про злочин до відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду в цій частині та направлення справи для продовження розгляду в зазначеній частині позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 157, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника народного депутата України ОСОБА_5 -ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року про закриття провадження у справі -задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом народного депутата України ОСОБА_5 до прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання протиправною бездіяльності -скасувати в частині закриття провадження у справі стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності прокуратури Солом'янського району м. Києва щодо передачі заяви народного депутата України ОСОБА_5 про злочин до відділу внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України, і справу в цій частині позовних вимог направити для продовження розгляду.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2011 року про закриття провадження у справі за рештою позовних вимог народного депутата України ОСОБА_5 -залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
суддя
суддя Г.Г. Федорова
Т.Р. Вівдиченко
І.Й. Петрик