Ухвала від 23.03.2011 по справі 2а-9362/10/1270

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року справа №2а-9362/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Білак С.В. , Гаврищук Т.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-9362/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області про зобов*язання зняти з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою суду першої інстанції від 20 січня 2011 року по справі № 2а-9362/10/1270 задоволений позов ОСОБА_2 до Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області про зобов*язання зняти з реєстраційного обліку.

В апеляційній скарзі Артемівське РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції в неповному обсязі досліджені обставини по справі, не вірно застосовані положення Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Зазначив, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми Закону України «Про громадянство України» та наказ МВС № 600 від 15 червня 2006 року «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України».

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач раніше проживав з батьками та був зареєстрований за місцем проживання у м. Луганську, кв. Зарічний, 2/5. У 1993 році у віці дев'яти років позивач разом з батьками виїхав до Росії, де постійно проживає, і на територію України більше фактично не повертався, по досягненні віку отримав паспорт громадянина Росії, однак при виїзді у Росію батьки його з реєстраційного обліку за вказаною адресою не зняли, а сам він не міг цього зробити у зв'язку з неповноліттям. 6 листопада 2010 року позивач в особі свого представника на підставі належно оформленого доручення, звернувся до відповідача з заявою про зняття з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Однак йому було відмовлено у цьому з посиланням на те, що оскільки він народився і був зареєстрований на території України на 24 серпня 1991 року, він є громадянином України, і заяв про вихід з громадянства не подавав, а тому для того, щоб знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою, йому необхідно прибути до України, документуватися паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон, оформити належним чином документи для виїзду на постійне місце проживання до Росії, подати у встановленому порядку заяву про зняття з реєстраційного обліку за зазначеною ним адресою у зв'язку зі зміною місця постійного проживання та виїздом за кордон на постійне місце проживання.

. Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем дотримано вимоги закону, передбачені для вирішення питання щодо зняття з реєстраційного обліку: до відповідача з відповідною заявою звернувся його представник на підставі належно оформленою довіреності.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на положення Закону України «Про громадянство України», оскільки у Законі України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не міститься положень з посиланням на Закон України «Про громадянство України», як підставу відмови у знятті особи з реєстраційного обліку, зняття з реєстраційного обліку не тотожне вибуттю з громадянства України, також Законом України «Про громадянство України» не передбачено відмови у знятті з реєстраційного обліку до вирішення питання стосовно громадянства України та виходу з нього.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про громадянство України»:

Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за клопотанням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо один з батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є громадянином України, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вважається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадянином України, а другий є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновителя, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями або особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усиновителів.

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного Указу Президента України.

У відповідності зі ст. 19 Закону України «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;

2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави відмови відповідача щодо зняття позивача з реєстраційного обліку за вказаною адресою в Україні, не передбачені Конституцією та законами України, а тому є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-9362/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області про зобов*язання зняти з реєстраційного обліку - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по справі № 2а-9362/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена, виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 березня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.

Попередній документ
14404153
Наступний документ
14404155
Інформація про рішення:
№ рішення: 14404154
№ справи: 2а-9362/10/1270
Дата рішення: 23.03.2011
Дата публікації: 28.03.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: