Копія
Іменем України
15.03.11 місто СевастопольСправа №2а-909/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді Кириленко О.О.,
секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,
за участю: представника позивача -Летючої Д.Г.,
представника Міністерства Оборони Російської Федерації -Хміль О.Ю.,
представника 64 Управління начальника робіт -Герасімової А.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості, -
У березні 2010 року державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 973 213 гривень 10 копійок з податку на прибуток підприємств та по штрафних (фінансових) санкціях.
Позов обґрунтовано тим, що податкова заборгованість платника 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації з податку на прибуток підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій та переплати у розмірі 17 гривень 59 копійок, що існувала станом на 02 березня 2009 року, складає 973 213 гривень 10 копійок, але у добровільному порядку сума нарахованого податкового зобов'язання відповідачем не погашається.
Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Зазначила, що 64 Управління начальника робіт Міністерства Оборони Російської Федерації є постійним представництвом Міністерства оборони Російської Федерації, зареєстровано як платник податків, звітує податковому органу щодо сплати податків, здійснює на території України господарську діяльність в інтересах Міністерства Оборони Російської Федерації, заборгованість виникла по узгодженим зобов'язанням, а тому відповідач повинен її сплатити
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували. Вказали на те, що оскільки Міністерство оборони Російської Федерації не є платником податків в Україні, а 64 Управління начальника робіт не уповноважене представляти інтереси Міністерства оборони, не є його представництвом або філією, а є військовим формуванням. Крім того, воно не зареєстровано як юридична особа та не займається підприємницькою діяльністю.
Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації створене при Морський інженерній службі Чорноморського флоту на підставі директиви начальника Головного штабу ВМФ від 13 січня 1958 року № 11/2713С з 15 лютого 1958 року з місцем дислокації у місті Севастополі. Територія 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації є військовим містечком № 307, яке входить до переліку і параметру об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі, додатка № 2 до Угоди між Російською Федерацією і Україною щодо параметрів розділу Чорноморського флоту.
64 Управління начальника робіт було зареєстроване у якості платника податків. Як юридична особа не зареєстровано. 64 УНР діяло на підставі положення про 64 управління начальника робіт, затвердженого командиром військової частини 53158 (Морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації) 30 жовтня 2008 року, відповідно до якого воно не було юридичною особою та здійснювало свою діяльність по довіреності, виданої командиром військової частини 51358. Відповідно до наказу начальника інженерного забезпечення розквартирування та облаштування - заступника командуючого Чорноморським флотом, флотом по інженерному забезпеченню розквартируванню та облаштуванню флоту № 28 від 01 червня 2009 року 64 Управління начальника робіт з 01 червня 2009 року підпорядковане начальнику квартирно-експлуатаційної служби флоту. Наказом командира військової частини 62764-С від 31 серпня 2010 року № 181 затверджено Положення про 64 Управління начальника робіт. Відповідно до вказаного Положення 64 УНР є структурним підрозділом квартирно-експлуатаційної служби (військової частини 62764-С), юридичною особою не являється.
Крім того, встановлено, що державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено планову виїзну перевірку 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації з питань дотримання вимог податкового валютного ті іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 30 вересня 2007 року, результати якої зафіксовані в акті від 08 квітня 2008 року № 33/23-1/07823259/3319/10.
Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що виявилось у занижені суми скорегованого валового доходу у розмірі 11 723 226 гривень 85 копійок, порушення пункту 5.1,підпункту 5.6.1 пункту 5.6, пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що виявилось у заниженні валових витрат на суму 9 127 945 гривень 00 копійок. Вказані порушення призвели до заниження розміру податку на прибуток підприємств у сумі 648 820 гривень 46 копійок.
За результатами перевірки керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя було прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 квітня 2008 року № 000243231/0 у сумі 973 230 гривень 69 копійок з податку на прибуток підприємств, зокрема: за основним платежем - 648 820 гривень 46 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями 648 820 гривень 46 копійок.
У результаті процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення суму нарахування з податку на прибуток підприємств було змінено, а саме: державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя скасовано податкове повідомлення -рішення визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 324 410 гривень 23 копійки, винесено податкове повідомлення -рішення від 29 травня 2008 року № 000243231/1 про визначення основної суми зобов'язання у розмірі 648 820 гривень 46 копійок та штрафних санкцій у розмірі 324 410 гривень 23 копійки. У ході подальшої процедури адміністративного оскарження податкові нарахування залишені без змін, винесені податкові повідомлення рішення від 30 липня 2008 року № 000243231/2 та від 16 жовтня 2008 року № 000243231/3.
На адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 29 липня 2009 року № 1/436 поштовим повідомленням від 31 липня 2009 року № 1054291.7 з пропозицією погасити наявну заборгованість перед бюджетом у розмірі 3 233 026 гривень 99 копійок, яке було вручене уповноваженій особі 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації 04 серпня 2009 року, про що свідчить її підпис на корінці поштового повідомлення.
Другу податкову вимогу від 08 вересня 2009 року № 2/498 на суму 3 239 817 гривень 21 копійка було направлено на адресу платника поштовим повідомленням від 13 жовтня 2009 року № 10899181 та вручене уповноваженій особі 64 Управління начальника робіт Міністерства оборони Російської Федерації 14 жовтня 2009 року, що підтверджується її підписом на корінці поштового повідомлення.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI) платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Згідно з частиною першою статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Частиною четвертою статті 87 цього Кодексу визначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 64 Управління начальника робіт, військова частина 53158 (Морська інженерна служба Чорноморського флоту Російської Федерації), військова частина 62764-С, Міністерство Оборони Російської Федерації не зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Міністерство Оборони Російської Федерації є юридичною особою іншої держави, тобто нерезидентом, а тому не може мати статусу платника податків в Україні, а також бути особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до Державного бюджету України.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача, що 64 Управління начальника робіт є представництвом Міністерства Оборони Російської Федерації.
Пунктом 1.17 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено, що постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) -постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено, що 64 Управління начальника робіт є постійним представництво Міністерства Оборони Російської Федерації в Україні.
Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась з позовом про стягнення заборгованості до Міністерства Оборони Російської Федерації, а оскільки останнє не є юридичною особою України та не є платником податків в Україні, підстав для задоволення позову не має.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя(підпис)О.О. Кириленко
Повний текст постанови виготовлено
21 березня 2011 року
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Кириленко