18 березня 2011 року Справа № 2а/2370/778/2011
12 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Паламар П.Г.,
при секретарі Поштаренко О.І.,
за участю: представника позивача Матеюк О.В. - за довіреністю, представника відповідача Катрецької О.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро -Гарант»до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень -рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Звернувшись з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду товариство з обмеженою відповідальністю «Агро -Гарант»(далі-позивач) просить скасувати податкові повідомлення -рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.09.2010 р. № 1300/0000632301/0, № 1301/0000622301/0, від 14.10.2010р. № 14303/0000632301/1, № 14302/0000622301/1, від 08.11.2010 р. № 15920/0000632301/2, № 15919/0000732301/2 з урахуванням рішення ДПА в Черкаській області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 02.09.2010р. по 03.09.2010р. відповідачем проведена невиїздна документальна перевірка позивачаз питань перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Матадор Плюс».
За результатами перевірки складено акт перевірки № 1267/2301/35550185 від 09.09.2010 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 1300/0000632301/0, відповідно до якого позивачу встановлене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3176,00 грн. та № 1301/0000622301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3969,00 грн.
Позивачем подавалися скарги на податкові повідомлення рішення до Золотоніської ОДПІ, ДПА в Черкаській області, ДПА України, які залишилися без задоволення, а за результатами їх розгляду Золотоніською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 14.10.2010р. № 14303/0000632301/1, № 14302/0000622301/1, від 08.11.2010 р. № 15920/0000632301/2, № 15919/0000732301/2.
Позивач вважає, що зазначені повідомлення рішення є незаконними і підлягають скасуванню.
Зокрема, зазначає, що ПП «Матадор Плюс»надало послуги з ремонту діагностики та калібровки сільськогосподарської техніки.
ПП «Матадор Плюс»надані позивачу податкові накладні на загальну суму 2116,67 грн., після чого надані послуги оплачені у повному об'ємі в сумі 12700 грн.
Позивач вважає, що висновок відповідача про те, що правочин, вчинений між позивачем і ПП «Матадор Плюс»з порушеннями ст. ст. 203, 216, 228 ЦК України не був спрямований на настання реальних правових наслідків, а тому є нікчемним, є помилковим і безпідставним.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, надавши письмові заперечення, зазначивши, що позивачем порушено п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6, п. 7.2, п. п. 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ за квітень 2010 року на 2117 грн., а також порушив п. п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», що призвело до недоплати податку на прибуток в сумі 2646 грн.
Заниження податків відбулося за рахунок віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, що не підтверджені податковими накладними та відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Проведеною невиїзною документальною перевіркою ПП «Матадор Плюс»встановлено, що підприємство декларує відсутність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, кількість працюючих згідно розрахунку комунального податку відсутня, що є неможливим для здійснення господарської діяльності.
За результатами вказаної перевірки відповідно до п. 1, п. 5, ст. 203, п. 1, п. 2, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України відповідач вважає нікчемними правочини між контрагентами - покупцями ПП «Матадор Плюс», в т.ч. і з ТОВ «Агро -Гарант».
Відповідач вважає, що Золотоніською ОДПІ правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 2646 грн. та податку на додану вартість у сумі 2117 грн.
Вислухавши доводи представників позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро -Гарант»є юридичною особою, код ЄДРПОУ 35550182.
Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією з 02.09.2010р. по 03.09.2010р. проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Агро -Гарант» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Матадор Плюс»за період з 01.04.2010 по 30.04.2010, про що 09.09.2010р. складено акт № 1267/2301/35550185.
В акті перевірки зазначено, що позивачем ТОВ «Агро -Гарант» порушено вимоги п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6, п. 7.2, п. п. 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді що перевірявся на загальну суму 2117 грн. та п. п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 2646 грн.
На підставі акту перевірки від 17.09.2010 р. № 1300/0000632301/0 та у відповідності до п. п. «Б»п. п. 4.2.2 ст. 4 п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010 р. № 1300/0000632301/0, яким позивачу встановлене податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3176,00 грн.(2117 грн. основного платежу, 1059 штрафних санкцій) та № 1301/0000622301/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3969,00 грн., з них 2646 грн. основного платежу та 1323 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач 27.09.2010 р. оскаржив податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку до Золотоніської ОДПІ.
14.10.2010 р. Золотоніською ОДПІ було прийнято рішення про залишення податкових повідомлень - рішень від 17.09.2010р. № 1300/000632301/0 та № 1301/0000622301/0 без змін, а скарги позивача без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення № 14303/0000632301/1 і № 14302/0000622301/1.
25.10.2010 р. позивачем подана повторна скарга на податкові повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ від 17.09.2010 № 1300/000632301/0 та № 1301/0000622301/0 до Державної податкової адміністрації в Черкаській області (далі - ДПА в Черкаській області).
05.11.2010 р. ДПА в Черкаській області було прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.09.2010 № 1300/000632301/0 та скасоване податкове повідомлення-рішення Золотоніської ОДНІ від 17.09.2010 № 1301/0000622301/0 у частині 1058.00 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток, а в іншій частині, на суму 2911,00 (2646,00 грн. податку на прибуток та 265,00 грн. штрафних санкцій) залишено без змін.
Відповідачем 08.11.2010р. прийняті податкові повідомлення -рішення № 15920/0000632301/2 і № 15919/0000732301/2) з урахуванням рішення ДПА в Черкаській області.
13.11.2010 р. позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.09.2010 № 1300/000632301/0 та № 1301/0000622301/0, від 14.10.2010 р. № 14303/0000632301/1 і 14302/0000622301/1. від 08.11.2010 р. № 15920/0000632301/2 і № 15919/0000732301/2 до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням Державної податкової адміністрації України № 492/6/25-0115 від 14.01.2011р. податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.09.2010 № 1300/0000632301/0, № 1301/0000622301/0, від 14.10.2010 р. № 14303/0000632301/1, 14302/0000622301/1, від 08.11.2010 р. № 15920/0000632301/2, № 15919/0000732301/2) залишені без змін, а скарга без задоволення.
Первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджено, що послуги (ремонт, діагностика та калібровка сільськогосподарської техніки) придбано позивачем безпосередньо у ПП «Матадор Плюс», що підтверджується актами здачі -прийняття робіт(надання послуг) № 41701 та № 41206. Вказані послуги оплачені продавцю в повному обсязі, в тому числі і ПДВ платіжним дорученням № 121 від 26.04.2010 року в сумі 12700 грн. Суми ПДВ підтверджені податковими накладними продавця послуг ПП «Матадор -Плюс»№ 40701 від 07.04.2010 р., № 41208 від 12.04.2010 р.
Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі -Закон України № 168/97-ВР) Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Законом України № 168/97-ВР визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. і ПДВ та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ, тобто при нарахуванні податкового кредиту без фактичної сплати вартості товарів (робіт, послуг). Таким чином, з урахуванням вимог п. 7.1 Закону України № 168/97-ВР, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження цих сум ПДВ до Державного бюджету України.
Пунктом 1.3 ст.1 Закону України № 168/97-ВР визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст. 10 Закону України № 168/97-ВР відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п. 10.2 ст. 10 вказаного закону.
Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку
Суд критично розцінює твердження представника відповідача про те, що податковий кредит покупця ТОВ «Агро - Гарант»не підтверджений податковими зобов'язаннями продавця ПП «Матадор Плюс», тому що відповідачем надано суду акт про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 29.06.2010р. № 1014/1501, в якому зазначено, що ПП «Матадор Плюс»у квітні 2010 року сформовано податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1020356 грн., у тому числі по ТОВ «Агро -Гарант»на суму 2116,67 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не доведено, що вчинений між позивачем та ПП «Матадор Плюс»правочин, не був спрямований на настання реальних правових наслідків, а тому суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, вочевидь є такими, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.
Отримані послуги оплачені позивачем у повному обсязі.
У той же час, за надані послуги по ремонту сільськогосподарської техніки позивач отримав оплату в сумі 57149,87 грн. та самостійно визначив податкові зобов'язання по податку на додану вартість у податковій декларації за квітень 2010 року
Таким чином, відповідно до вимог Закону України № 168/97-ВР обов'язковість підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність сплати платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Що, як вбачається з матеріалів справи, і було зроблено позивачем.
Отже, на думку суду, доводи, якими відповідач заперечує позовні вимоги, є надуманими, а тому його позиція є недоведеною.
Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 17.09.2010 р. № 1300/0000632301/0, № 1301/0000622301/0, від 14.10.2010р. № 14303/0000632301/1, № 14302/0000622301/1, від 08.11.2010 р. № 15920/0000632301/2, № 15919/0000732301/2.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант»до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.
Скасувати повідомлення -рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.09.2010 року № 1300/0000632301/0 № 1301/0000622301/0 від 14.10.2010 року № 14303/ 0000632301/1, № 14302/0000622301/1, від 08.11.2010 року № 15920/0000632301/2, № 15919/0000732301/2.
Відшкодувати з державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант»3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар