Копія
04 березня 2011 р. Справа № 2а-1870/246/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Степанова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості ,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач, СОВК) в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність Сумського обласного військового комісаріату в частині не виконання приписів пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо відмови у нарахуванні і виплаті 11068,98 грн. грошової компенсації замість не отриманого речового майна; стягнути з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 11068,98 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з 25.08.1992 по 01.09.2010 ОСОБА_1 проходив службу в Шосткинському, Глухівсько-Ямпільському, Конотопському і Шосткинсько-Середино-Будському об'єднаних міських військових комісаріатах Сумської області. Позивач зазначає, що під час проходження служби у ЗСУ відповідач не забезпечував у повній мірі за встановленими нормами предметами речового майна і не виплачував замість них грошової компенсації в розмірі їх вартості у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 1992 по день звільнення зі служби в сумі 11068,98 грн. При звільненні зі служби відповідач вказану заборгованість не виплатив посилаючись на відсутність фінансування та призупинення з 11.03.2000 дії ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Таким чином, позивач вважає дії СОВК неправомірними та вважає, що СОВК повинен нарахувати та виплатити грошову компенсацію замість не отриманого речового майна.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував мотивуючи тим, що дія ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" була призупинена Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Таким чином, перерахування грошових коштів на погашення заборгованості з виплати грошової компенсації замість речового майна звільненим у запас або відставку військовослужбовцям після 11.03.2000 не проводилися. Із зазначених вище підстав представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно і всебічно проаналізувавши докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У судовому засіданні встановлено, що з 25.08.1992 по 01.09.2010 ОСОБА_1 проходив службу в Шосткинському, Глухівсько-Ямпільському, Конотопському і Шосткинсько-Середино-Будському об'єднаних міських військових комісаріатах Сумської області. В останій час позивач служив на посаді заступника військового комісара-начальника мобілізаційного відділення Шосткинсько-Середино-Будського об'єднаного міського військового комісаріату. Наказом командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 335 від 05.07.2010 (а.с. 24) ОСОБА_1 був звільнений зі служби у запас (за віком) на підставі п. "в" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а наказом військового комісара Шосткинсько-Середино-Будського об'єднаного міського військового комісаріату № 107 від 01.09.2010 (а.с. 8) ОСОБА_1 був виключений з 01.09.2010 з усіх видів забезпечення та списків особового складу комісаріату
Відповідно до п. "в" ч. 6 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Як свідчать матеріали справи, під час проходження служби в ЗСУ відповідач не забезпечував позивача предметами речового майна і не виплачував замість них грошової компенсації в розмірі їх вартості у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 1992 року по день звільнення зі служби в сумі 11068,98 грн. Про зазначене свідчить довідка № 4 Сумського ОВК на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі майору ОСОБА_1 (а.с. 9).
Твердження позивача щодо незаконності не виплати замість речового майна грошової компенсації в розмірі їх вартості суд вважає безпідставними, оскільки, на момент звільнення позивача із ЗСУ діяв Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року, яким було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, на даний час зазначеною вище нормою не передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Крім того, суд зазначає, що Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" набрав чинності 11 березня 2000 року і зупинив дію ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині виплати компенсації, який на даний час не визнаний неконституційним Конституційним судом України, а тому є чинним.
Таким чином, Сумський обласний військовий комісаріат діяв в межах та на підставі законодавства, тому відповідно до вищевикладеного та керуючись Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" суд доходить висновку, що вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність Сумського обласного військового комісаріату в частині не виконання приписів пункту 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо відмови у нарахуванні і виплаті 11068,98 грн. грошової компенсації замість не отриманого речового майна та стягнення з Сумського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 11068,98 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 09 березня 2011 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек