23 лютого 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-6802/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - Домбровський Я.В.,
представника відповідача - ТОВ "Кременчуцький автоскладальний завод" - Хоменко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Товариства з обмежною відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії, -
22 грудня 2010 року позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмежною відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" (далі по тексту - ТОВ "КрАСЗ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" (далі по тексту - ТОВ "Інтер-Авто") про визнання нечинним господарського зобов"язання та зобов"язання вчинити дії.
У позові Кременчуцька ОДПІ просила господарське зобов'язання, укладене між відповідачами, згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 19.08.2005 року бланки ВСМ № 138926, 138927 та додаткової угоди № 1 від 06.09.2005 року бланки ВСМ № 452767 визнати нечинним. Зобов'язати кожну із сторін господарського зобов'язання, згідно договору купівлі-продажу будівель та споруд від 19.08.2005 року бланки ВСМ № 138926, 138927 та додаткової угоди № 1 від 06.09.2005 року бланки ВСМ № 452767 відповідачів повернути одна одній все одержане ними за цим зобов'язанням,а за неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість грошима в розмірі 4 828 244,66 грн. на розрахунковий рахунок у банківській установі.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної Кременчуцькою ОДПІ (акт перевірки № 56/23-312/23555692 від 25.05.2005 року) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року, яким ТОВ "КрАСЗ" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18 345 450 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ "КрАСЗ" в судовому порядку. За наслідками судового оскарження даного податкового повідомлення-рішення, що тривало з 2005 року по 2010 рік, позов залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене в силі, тому визначена ним сума податкових зобов'язань набула статусу податкового боргу.
У період проходження судового оскарження прийнятого рішення між ТОВ "КрАСЗ" (Продавець) в особі Генерального директора Голопьорова С.В. та ТОВ "Інтер-Авто" (Покупець), в особі Кіпенка Я.І., що діяв на підставі довіреності, 19.08.2005 року укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд (бланки ВСМ № 138926, 138927), посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованим в КМБТІ 23.09.2005 року та додаткову угоду № 1 від 06.09.2005 року (бланк ВСМ № 452767) посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстровану в КМБТІ 23.09.2005 року.
Відповідно до цього договору, з урахуванням додаткової угоди, ТОВ "КрАСЗ" продало, а ТОВ "Інтер-Авто" придбало будівлі та споруди, що належали ТОВ "КрАСЗ" та знаходяться в м. Кременчуці на вул. Салганній, 14-А. Продаж вчинено за 4 828 244,66 грн. з ПДВ. Згідно довідкової інформації КМБТІ, станом на 26.11.2010 року за ТОВ «КрАСЗ»нерухоме майно не зареєстроване.
Податковий орган у своєму позові стверджував про те, що посадовими особами ТОВ "КрАСЗ" було вчинено дану угоду для ухилення від юридичної відповідальності за вчинені порушення податкового законодавства. За час судового узгодження податкового зобов'язання було відчужене майно ТОВ "КрАСЗ" ТОВ "Інтер-Авто", що фактично унеможливлює погашення податкового боргу ТОВ "КрАСЗ" за рахунок його активів.
Податковий орган з посиланням на ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України стверджував, що вищевказане господарське зобов'язання суперечить інтересам держави і суспільства, та вчинено з метою ухилення від передбаченого законодавством обов'язку сплати узгодженої суми податку на додану вартість ТОВ "КрАСЗ", у зв'язку з чим і заявлено даний позов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ТОВ "КрАСЗ" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ "КрАСЗ" скористалося наданим йому законом правом та звернувся за захистом свого права до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року. Таким чином, до закінчення судового розгляду справи податкове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням не було узгоджено і ТОВ "КрАСЗ" були відсутні зобов'язання щодо сплати нарахованої податковим органом суми податкового зобов'язання.
Відчуження ТОВ "КрАСЗ" належного йому майна були вчинені більш, ніж за чотири роки до моменту узгодження податкових зобов'язань.
Наявність обмежень щодо купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна передбачено ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому обов'язковою умовою для застосування таких обмежень є перебування активів платника податків у податковій заставі, яка в свою чергу виникає при наявності податкового боргу.
На момент вчинення договору купівлі-продажу та додаткової угоди у ТОВ "КрАСЗ" був відсутній податковий борг, активи його в податковій заставі не перебували, тому ТОВ "КрАСЗ" мало всі законні підстави розпоряджатись своєю власністю на свій розсуд.
Представник відповідача заперечував наявність у посадових осіб підприємства будь-якого умислу та мети, що суперечили б інтересам суспільства та держави. Також вказував на пропущення позивачем строків звернення до суду, оскільки з моменту укладення правочинів, про які йдеться, минуло на час звернення до суду більш, ніж п'ять років.
Відповідач ТОВ "Інтер-Авто" заперечення на позов не надав, представник в судове засідання не з'явився, ухвала та повістки направлені відповідачу на адресу: 62421, Харківська область, Харківський район, с. Тернова, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.
Згідно із частиною восьмою статті 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Таким чином суд вважає можливим розглянути справу за даної явки та на підставі наявних в ній доказів.
Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кременчуцькою ОДПІ на підставі акта перевірки № 56/23-312/23555692 від 25.05.2005 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року, яким ТОВ "КрАСЗ" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18 345 450 грн.
ТОВ "КрАСЗ" оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.
До прийняття рішення по даному позову судом 25.08.2005 року ТОВ "КрАСЗ" (продавець) уклало з ТОВ "Інтер-Авто" (покупець) договір купівлі-продажу будівель та споруд, що належали ТОВ "КрАСЗ" та знаходяться в м. Кременчуці по вул. Салганній, 14-А, бланки ВСМ № 138926, 138927, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованим в КМБТІ 23.09.2005 року та додаткову угоду № 1 від 06.09.2005 року бланк ВСМ № 452767, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстровану в КМБТІ 23.09.2005 року. Продаж вчинено за 4 828 244,66 грн.
В подальшому рішенням Господарського суду Полтавської області (далі по тексту - ГСПО) від 21.11.2005 року по справі № 3/92 позов ТОВ "КрАСЗ" задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року - визнано недійсним.
Не погодившись з цим рішенням, прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі Кременчуцької ОДПІ подала апеляційну скаргу до Київського міжобласного апеляційного господарського суду (далі по тексту - КМАГС).
Постановою КМАГС від 16.05.2006 року по справі № 3/92, рішення ГСПО від 21.11.2005 року по справі № 3/92 - скасовано, в задоволенні адміністративного позову ТОВ "КрАСЗ" відмовлено.
ТОВ "КрАСЗ" подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України (далі по тексту - ВАСУ). Ухвалою ВАСУ від 30.06.2006 року по справі № К-18616/06 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КрАСЗ", виконання постанови КМАГС від 16.05.2006 року по справі № 3/92 - зупинено. Ухвалою ВАСУ від 04.10.2006 року у справі № К-18616/06 касаційну скаргу ТОВ "КрАСЗ" - задоволено, постанову КМАГС від 16.05.2006 року по справі № 3/92 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до КМАГС.
Постановою КМАГС від 12.02.2007 року по справі № 3/92 апеляційну скаргу Прокуратури Полтавської області в інтересах Кременчуцької ОДПІ задоволено, рішення ГСПО від 21.11.2005 року по справі № 3/92 - скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "КрАСЗ" до Кременчуцькою ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року відмовлено.
ТОВ "КрАСЗ" не погодившись з постановою КМАГС подало касаційну скаргу до ВАСУ. Ухвалою ВАСУ від 20.04.2007 року по справі № К-3350/07 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "КрАСЗ", виконання постанови КМАГС від 12.02.2007 року по справі № 3/92 - зупинено. Ухвалою ВАСУ від 28.01.2010 року у справі № К-3350/07 касаційну скаргу ТОВ "КрАСЗ" - залишено без задоволення, постанову КМАГС від 12.02.2007 року по справі № 3/92 - без змін.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (в редакції, що діяла на момент вчинення оскаржуваного договору) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 цього Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
ТОВ "КрАСЗ" скористався наданим йому законом правом та звернувся за захистом свого права до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року.
Таким чином, до закінчення судового розгляду справи вказане повідомлення-рішення не було узгоджено і в ТОВ "КрАСЗ" були відсутні зобов'язання щодо сплати нарахованих податковим органом сум податкових зобов'язань.
Визначене Кременчуцькою ОДПІ (повідомлення-рішення № 0000122305/0/1581 від 27.05.2005 року) та узгоджене в судовому порядку (постанова КМАГС від 12.02.2007 року по справі № 3/92 та ухвала ВАСУ від 28.01.2010 року по справі № К-3350/07) податкове зобов'язання в розмірі 18 345 450,00 грн. набуло статусу податкового боргу та вказана сума внесена до картки особового рахунку ТОВ "КрАСЗ" тільки у 2010 році.
В той же час договір купівлі-продажу належного ТОВ "КрАСЗ" майна було вчинено до прийняття судом першої інстанції рішення у справі № 3/92, яким позов ТОВ "КрАСЗ" було задоволено.
Статтею 316 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до положень статей 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Дані норми кореспондують із нормами Конституції України.
На момент укладення та виконання договору купівлі-продажу у ТОВ "КрАСЗ" був відсутній податковий борг, активи його в податковій заставі не перебували, а тому ТОВ "КрАСЗ" мав всі законні підстави розпоряджатись своєю власністю на свій розсуд.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Суд критично сприймає доводи позивача про нікчемність правочину, про який йдеться в позові.
Так, доводи представника позивача щодо наявності у ТОВ "КрАСЗ" мети ухилення від обов'язку сплачувати узгоджені суми податку на додану вартість та в унеможливленні погашення податкового боргу за рахунок його майна є безпідставними, оскільки договір купівлі-продажу було укладено до факту узгодження податкового зобов'язання.
Крім того, в процесі розгляду справи № 3/92 ТОВ "КрАСЗ" частково сплатило 1000000 грн. до бюджету в рахунок погашення податкового зобов'язання. Тобто сплата суми коштів відбулася в момент неузгодженості податкового зобов'язання та після укладення договору купівлі-продажу, що додатково вказує на відсутність мети ухилення від оподаткування та сплати податкового боргу.
Крім того, про відсутність прямих доказів мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (на ухилення від сплати податків та унеможливлення погашення податкового боргу за рахунок майна) вказує і сам позивач у своїй позовній заяві.
Судом неодноразово пропонувалося представнику позивачу надати будь-які докази існування такої мети та намірів у посадових осіб відповідачів при укладенні оспорюваного правочину.
Проте таких доказів надано суду не було та представники позивача, надаючи пояснення по справі, повідомляли про їх відсутність.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивач не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року
Суддя І.С. Шевяков