Україна
15 березня 2011 р. справа № 2а-27229/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Олексіва О.О. (дов.)
відповідача: не з'явився
третя особа: не з'явився
третя особа: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПромРесурс»
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро»,
РУПСЗН Новоазовської РГА
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень- рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрПромРесурс» (надалі - позивач, ТОВ «УкрПромРесурс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (надалі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року з податку на прибуток №0000712300/0 на загальну суму 39 943,40 грн., у тому числі основного платежу - 28 531,00 грн. та штрафних санкцій - 11 412,40 грн., та податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року з податку на додану вартість №0000702300/0 на загальну суму 34 236,00 грн., у тому числі основного платежу - 22 824,00 грн. та штрафних санкцій - 11 412,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість з мотивів нікчемності правочинів між ТОВ «УкрПромРесурс» і ПП «Марис».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 р. до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучені Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро», РУПСЗН Новоазовської РГА.
В судовому засіданні від 15.03.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що витрати понесені ТОВ «УкрПромРесурс» у зв'язку із придбанням робіт від ПП «Марис» не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а також на нікчемність правочинів між ПП «Марис» та позивачем.
Представник відповідача в судове засідання від 15.03.2011р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Представники третіх сторін у судове засідання від 15.03.2011р. не з'явились, надали письмові пояснення, згідно яких будівельні роботи по монтажу металоконструкцій та поточному ремонту будівлі РУПСЗН Новоазовської РГА були виконані позивачем на користь вказаних третіх осіб у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ТОВ «УкрПромРесурс» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32258652; види діяльності: будівництво будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, про що зазначено у Довідці АБ №211104 з ЄДРПОУ.
ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків з ПП «Марис» (код за ЄДРПОУ 33755625) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., за наслідками якої складений відповідний акт від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652.
Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено:
- відображення позивачем в податковому обліку результатів господарських відносин з ПП «Марис», при порушення ч. 1, ч.5 ст.203, п.1, п. 2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України;
- порушення пп. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 28 531,00 грн. за 4-й квартал 2009р.4
- порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на суму 22 824,00 грн.
На підставі акту від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010р. №0000712300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 39 943,40 грн., у тому числі за основним платежем - 28 531,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11 412,40 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010р. №0000702300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 236,00 грн., у тому числі за основним платежем - 22 824,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11 412,00 грн.
Підставами для встановлення зазначених в акті від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 порушень стали наступні обставини.
Згідно загальних положень вказаного акту зазначено, що у переіряємий період позивач був зареєстрований у якості платника податку на додану вартість та фактично займався наступним видом діяльності (згідно довідки про включення до ЄДРПОУ): будівництво будівель.
За період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 298 327,00 грн., у тому числі від продажу робіт придбаних від ПП «Марис» 294 540,00 грн.
Зазначено, що на підставі отриманої інформації від ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя: лист від 30.06.2010р. за вих. №9556/7/23-1, проведено перевірку ПП «Марис» (акт від 29.06.2010р. №287/23-1/33755625), у ході якої встановлено, що вказане підприємство порушило ч.5 ст.203, п.1, п. 2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених СПД при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, ст. 655, та ст. 656 Цивільного кодексу України.
Так, ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
У зв'язку із зазначеним здійснено висновок, що фінансово-господарська діяльність ПП «Марис» здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини ПП «Марис» та його контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, та вказані правочини є нікчемними.
Перевіряючими зазначено, що у позивача відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ПП «Марис» та відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям із вказаним постачальником.
У зв'язку із зазначеним, перевіряючи встановили, що позивач по взаємовідносинах з ПП «Марис» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, не мав мети настання правових наслідків, не мав реального характеру угоди, та був спрямований на безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат.
Згідно акту перевірки та пояснень представника позивача виконанні ПП «Марис» на користь позивача роботи були у наступному поставлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансагро» та РУПСЗН Новоазовської РГА.
Із акту від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 вбачається, що, фактично, висновок про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Марис» ґрунтується на викладених в акті від 29.06.2010р. №287/23-1/33755625 обставинах.
Слід зазначити, що в акті від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 та наданих відповідачем запереченнях відповідач помилково зазначає ТОВ «Марис» (ЄДОРПОУ 33755625) замість належного контрагента позивача - ПП «Марис» (ЄДОРПОУ 33755625).
Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.
Як вбачається з акту від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652, підставою для твердження податкового органу щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП «Марис» є висновок такого про заниження позивачем об'єкту оподаткування податком на додану вартість та, таким чином, несплати податкових зобов'язань у повному об'ємі, внаслідок безтоварного характеру проведених операцій.
Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.
Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.
Частиною 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до змісту ч. 1, 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.
У ході судового розгляду справи встановлено, що фактів відсутності належним чином оформлених податкових накладних щодо спірних господарських відносин позивача з ПП «Марис» при перевірці податковим органом не виявлено.
Відповідно до договору субпідряду від 25.07.2009р. № 25/06, укладеного між ТОВ «УкрПромРесурс», у якості підрядника, та ПП «Марис», у якості субпідрядника, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи по монтажу металоконструкцій та будівництву фундаменту автовагівниці за адресою;м. Маріуполь, пр-т Луніна, 2.
До вказаного договору позивачем надані: Акт здачі-приймання (робіт,надання послуг) на виконання робіт по монтажу металоконструкцій та будівництва автовагівниці за адресою;м. Маріуполь, пр-т Луніна, 2 на суму 77 519,17 грн. без ПДВ; рахунок-фактура від 25.08.2009р. № 1071 на суму 93 023,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 503,83 грн.; податкова накладна від 26.08.2009р. №1071 на суму 93 023,00 грн., у тому числі ПДВ - 15 503,83 грн. (монтаж металоконструкцій).
Також, позивачем надані податкова накладна від 30.12.2009р. №1509 на суму 48 900,00 грн., у тому числі ПДВ - 8 150,00 грн. (поточний ремонт будівлі РУПСЗН Новоазовської РГА), та податкова накладна від 30.12.2009р. №1510 на суму 88 047,60 грн., у тому числі ПДВ - 14 647,60 грн. (поточний ремонт будівлі РУПСЗН Новоазовської РГА) та рахунки-фактури від 30.12.2009р. № МС-0001509 на суму з ПДВ 48 900,00 грн. і від 30.12.2009р. № МС-0001510 на суму з ПДВ 48 900,00 грн. відповідно.
Крім того, на підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій позивачем надані акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за грудень 2009р.
Згідно платіжних доручень від 25.08.2009р. №22, від 05.01.2010р. №1, від 05.01.2010р. №2 позивачем здійснений розрахунок із ПП «Марис» за вказаними господарськими операціями та сплачений ПДВ у повному обсязі.
Відповідачем наданий акт від 29.06.2010р. №287/23-1/33755652, який складений на наслідком проведення Державною податковою інспекцією у Іллічівському районі м.Маріуполя позапланової невиїзної перевірки ПП «Марис» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р.
Згідно вказаного акту, загальну чисельність працюючих на ПП «Марис» не зазначено. На запит щодо надання пояснень та документальних підтверджень встановлених розбіжностей у додатку 5 декларації з ПДВ від ПП «Марис» отримано лист та копію протоколу про вилучення, згідно яких первинні документи , необхідні для проведення перевірки вилучені ГВПМ ДПІ у м. Маріуполя.
В акті від 29.06.2010р. №287/23-1/33755652 зазначено, що враховуючи те, що на момент проведення перевірки документи до перевірки не надано, тому підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не є можливим.
Згідно наявної у матеріалах справи копії свідоцтва серія А00 №744393, ПП «Марис» зареєстроване у якості юридичної особи з 01.09.2005р., місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Ілліча, б.75А, ідентифікаційний код 33755625.
ПП «Марис» зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, про що зазначено у відповідному свідоцтві від 02.11.2009р. №100162898.
Згідно довідки з ЄДРПОУ ПП «Марис» здійснює наступні види діяльності: будівництво будівель, інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами; консультування з питань комерційної діяльності та управління; надання інших комерційних послуг.
31 грудня 2008 року ПП «Марис» отримало ліцензію серія АВ №445964 від інспекції Державного архітектурно-будівельного інспекції на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно додатком), а саме на зведення несучих і огороджуючи конструкцій будівель і споруд, про що зазначено у додатку до вказаної ліцензії строк дії якої - по 25.10.2010р.
У відповідності до п.3 «Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1396, встановлено, що кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлюються ліцензійними умовами провадження такої діяльності, які затверджуються в установленому законодавством порядку.
Згідно п. 5 «Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» встановлено, що суб'єкт будівельної діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування:
- заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, контактні телефони - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний код, банківські реквізити, контактні дані - для фізичної особи (підприємця);
- перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати.
До заяви додаються:
- копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи.
- відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт;
- висновок установи, організації, уповноважених органом ліцензування на проведення експертизи.
Відповідно до п. 9 вказаного Порядку встановлено, що орган ліцензування на підставі висновку ліцензійної комісії приймає протягом семи робочих днів з дати його надходження рішення про видачу ліцензії із визначенням у додатку до ліцензії переліку робіт, про що письмово повідомляє заявника.
У разі подання ліцензійною комісією висновку про невідповідність поданих суб'єктом будівельної діяльності документів ліцензійним умовам та неспроможність виконувати роботи згідно з поданим переліком орган ліцензування приймає протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку рішення про відмову у видачі ліцензії, про що письмово повідомляє заявника.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 вересня 2001 р. N 112/182 «Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2001 р. за N 939/6130.
У відповідності до п. 1.1 та 1.3 вказаних Ліцензійних умов (в редакції чинній на момент отримання ПП «Марис» ліцензії серія АВ №445964) встановлено, що ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги провадження будівельної діяльності.
Ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання, які виконують види робіт, визначені у додатку.
У відповідності до п. 4.1 розділу 4 «Вимоги до провадження господарської діяльності із зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництва та монтажу інженерних і транспортних мереж» встановлено, що суб'єкти господарювання здійснюють будівельну діяльність за таких умов:
Організаційних:
- наявність організаційно-функціональної структури підприємства з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності посадових осіб;
- укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій та кваліфікації;
- наявність фонду діючих державних (міждержавних) стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів, згідно з переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, затвердженим наказом Держбуду України від 21.12.98 N 295;
- наявність засобів вимірювань, методик, інструкцій, які необхідні для перевірки встановлених параметрів продукції і технологічних операцій;
- забезпечення своєчасного оформлення та ведення виробничої та виконавчої документації, передбаченої ДБН, ДСТУ, СНиП на конкретні види робіт;
- впровадження системи якості продукції суб'єкта господарювання на всіх етапах її виробництва згідно з ДСТУ ISO серії 9000.
Кваліфікаційних:
- до керівника підприємства: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр). Стаж роботи за професією для магістра або спеціаліста не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років;
- до головного інженера: повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня для магістра не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;
- до начальника будівельної дільниці: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи за професією для магістра або спеціаліста не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років;
- до виконавця робіт: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи майстром у будівництві не менше 2 років;
- до майстра будівельних та монтажних робіт: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (спеціаліст, бакалавр). Стаж роботи за будівельною професією не менше 2 років;
- до геодезиста: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр). Без вимог до стажу роботи.
Технологічних:
- виконання робіт здійснювати згідно з діючими в Україні нормативно-технічними документами (ДБН, СНиП, ГОСТ, ТУ);
- дотримуватися вимог із забезпечення охорони навколишнього середовища відповідно до ДСТУ ISO серії 14000;
- дотримуватися вимог із забезпечення техніки безпеки та охорони праці.
Таким чином, уповноважений орган здійснивши перевірку заяви ПП «Марис» та доданих до неї документів на відповідність зазначеним ліцензійним умовам встановив наявність у ПП «Марис» достатніх кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших умов провадження будівельної діяльності для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із зведенням несучих і огороджуючи конструкцій будівель і споруд за роботами, зазначеними у додатку до ліцензії АВ №445964 від 31.12.2008р.
Слід зазначити, що відповідно до п. 23 «Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві» встановлено, що про зупинення дії або анулювання ліцензії орган ліцензування інформує органи державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта будівельної діяльності та його відокремлених структурних підрозділів.
Жодних відомостей щодо зупинення дії або анулювання ліцензії ПП «Марис» серія АВ АВ №445964 від 31.12.2008р. до матеріалів справи не надано.
Що стосується заперечень відповідача щодо відсутності використання придбаних у ПП «Мари» робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд зауважує, що дані доводи відповідача не були відображені у акті від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, а отже не покладені у їх основу. Пов'язані з ними обставини знаходяться поза межами предмета доказування у даній справі, а тому не підлягають перевірці доказами.
Крім того, посилання на невикористання придбаних у ПП «Марис» робіт у межах господарської діяльності спростовує висновок акту від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 про відсутність поставок вказаних робіт, тобто безтоварність господарських операцій.
Суд зазначає, що всі господарські операції між ТОВ «УкрПромРесурс» та ПП «Марис» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідають вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій, з урахуванням наявних у сторін вказаних операцій матеріально технічних ресурсів та трудових ресурсів, та фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «УкрПромРесурс» та ПП «Марис».
Натомість відповідачем не надано належних доказів для підтвердження встановлених в Акті від 27.10.2010р. №1112/23-111-32258652 обставин, із якими відповідач пов'язує відсутність факту реальності здійснення господарських операцій.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пояснень відповідача підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток стали висновки податкового органу про наявність нікчемних угод у господарській діяльності позивача, що описані у п. 3.1 та п. 3.2 Акту перевірки від 27.10.10.№ 1112/23-111/32258652, інших порушень відповідачем не встановлено та відповідно не надано інших заперечень щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.
Таким чином, оскільки такі висновки Акту перевірки від 27.10.10.№ 1112/23-111/32258652 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПромРесурс» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 року №0000712300/0 та податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2010 №0000702300/0.
2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ - 34687090, МФО - 834016, банк - Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрПромРесурс» (Ідентифікаційний код 32258652; 87522, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Лівобережний, б.5) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 березня 2011 року, повний текст виготовлено 21 березня 2011 року.
4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Буряк І. В.