Іменем України
23.03.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача - Кеміня М.П.,
суддів - Готри Т.Ю., Панька В.Ф.,
при секретарі: Плавайко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення частки у спадковому майні та визнання права власності на 5/8 частини жилого будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про встановлення права на спадкування та визнання права власності на 1/4 жилого будинку, -
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Берегівського районного суду від 26 січня 2011 року яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення частки у спадковому майні та визнання права власності на 5/8 частини жилого будинку - задоволено частково, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про встановлення права на спадкування та визнання права власності на 1/4 жилого будинку - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки її доводам та показанням свідків щодо факту проживання з померлою понад двадцяти років однією сім'єю, а також про факт піклування нею та її сім'єю за померлою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не залишивши заповіту (а.с. 5, 8).
Відповідно до листа Берегівської державної нотаріальної контори за померли ОСОБА_3 була заведена спадкова справа по якій зареєстровано заяву про прийняття спадщини від імені ОСОБА_6 та заяви про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 88).
Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст. 549 ЦК України 1963 року (чинного на той момент) спадщину за померлим ОСОБА_3 прийняла тільки його вдова ОСОБА_6, яка і стала єдиним власником будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року не залишивши заповіту. Після смерті ОСОБА_6 була заведена спадкова справа та зареєстровано дві заяви про прийняття спадщини від дітей померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги, а тому враховуючи положення ч.1 ст. 1267 ЦК України розмір їх часток у спадковому майні є рівним.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 та правомірно визнав за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не доведено, що вона, згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
З даним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції не дав належної оцінки її доводам та показанням свідків щодо факту проживання з померлою понад двадцяти років однією сім'єю, а також про факт піклування нею та її сім'єю за померлою, у зв'язку з чим, вона, відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги є безпідставними виходячи з наступного.
З пояснень сторін та показів свідків вбачається, що померла потребувала догляду лише останні декілька місяців свого життя, а до тих пір вона могла самостійно за собою доглядати, а отримуючи пенсію - отримувати себе.
Апелянтом не доведена необхідність здійснення постійного догляду за померлою та повне її матеріальне забезпечення саме з її боку. Допомога, яка надавалась ОСОБА_2 її бабусі ОСОБА_6 та турбота про нього носила періодичний, родинний характер, а тому така допомога не є підставою в розумінні ст. 1259 ЦК України для визнання за нею права на спадкове майно.
Отже суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Берегівського районного суду від 26 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач
Судді