Іменем України
22.03.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Фазикош Г.В., Власова С.О.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” на рішення Хустського районного суду від 27 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк”, третьої особи: приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання недійсним, договору іпотеки та вилучення інформації з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, -
Рішенням Хустського районного суду від 27 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено.
На рішення суду ПАТ “Фольксбанк” подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно його скасування, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта в особі ОСОБА_4 підтримав, вимоги скарги та просив її задовольнити з наведених підстав.
Представник ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_1 заперечив, вимоги апеляційної скарги, оскільки вважає рішення суду законним.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішень Хустського районного суду від 25.08.2009 року й 05.02.2010 року ОСОБА_1 є повноправним власником житлового будинку АДРЕСА_1, який було передано ОСОБА_2 в іпотеку. Наявність договору іпотеки від 22.08.2008 року призводить до порушення, прав власника по володінню, користуванню та розпорядженню даною власністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів визнала за необхідне, апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.
Виходячи з положень ч.3 ст.10 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводом апеляційної скарги є те, що при переході права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують позовних вимог.
Виходячи з вимог ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена, судом.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.02.10р. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності в 1/1 частці житлового будинку в АДРЕСА_1. /а.с. 13/.
А відповідно до вимог ст.391 ЦК України власник, майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначені обставини вказують на те, що позивачка є власником спірного житлового будинку, а не відповідач ОСОБА_2, оскільки рішенням суду від 25.08.09р. визнано недійсним, договір дарування від 21.12.2005 року, тобто повернуто її власність, а вона свою власність не передавала в іпотеку апелянту.
В той же час ч. 6 ст. 3 ЗУ “Про іпотеку” передбачено, що в разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені, нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому, законом порядку, або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право, чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Дана норма вказує на пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно, яке виникло відповідно до закону, то таке право, чи вимога має пріоритет на вимогою іпотекодержателя лише в разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Виходячи із цього, ОСОБА_1 набула була, право власності на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.95р. за № 27325. А 21.12.05р. подарувала свою власність ОСОБА_6. Та рішенням суду від 25.08.09р. цей договір дарування визнано недійсним та застосовано правові наслідки недійсності правочину.
За цих обставин, колегія суддів зазначає, що має місце пріоритет прав та вимог ОСОБА_1 на передане в іпотеку спірне майно над вимогою ПАТ “Фольксбанк”, поза як її права на це майно виникли значно раніше ніж, було укладено договір іпотеки 22.08.2008 року.
Вимоги ст. 23 ЗУ “Про іпотеку” за цих правовідносин не можуть бути застосованими, оскільки ОСОБА_1 як попередній власник повернула свою власність на підставі рішення суду, а не набула таку власність, уперше.
Знаходження житлового будинку в іпотеці ПАТ “Фольксбанк”, власником якого, є ОСОБА_1, є перешкодою для останньої у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін .
Ураховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” - відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 27 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________