Справа № 22-ц/0790/812/11
23.03.2011 м. Ужгород
Судова колегія палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.
суддів - Леска В.В., Чужі Ю.Г.
при секретарі - Янкович К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду від 26 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
Відповідач по справі подав апеляційну скаргу на рішення Виноградівського районного суду від 26 січня 2011 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - стягнуто з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі 400 гривень щомісячно на утримання сина, починаючи з 13.01.2011 до досягнення ним повноліття. Також стягнуто з відповідача на користь держави судові витрати в загальній сумі 171 грн. У скарзі апелянт вказує, що судом не взято до уваги його матеріальний стан - він ніде не працює, на сезонні роботи не виїжджає, підприємницькою діяльністю не займається, проживає у будинку своїх батьків та знаходиться на їх утриманні. Не враховано матеріальний стан позивачки, яка працює. Відповідач просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши суму аліментів до 250 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надіслала до апеляційного суду телеграму з проханням розглянути справу без її участі, апеляційну скаргу - відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, які скаргу підтримали та просили задовольнити, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Не підлягають доказування обставини, визнані сторонами.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 4 вересня 2004 року сторони перебували у шлюбі, який рішенням Виноградівського районного суду від 29.10.2010 розірвано (а.с.4,5). Від шлюбу народився син, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), який знаходиться на утриманні матері (а.с.8).
Відповідно до ст.ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу платника аліментів або, за заявою платника або одержувача аліментів, у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших утриманців, інші обставини які мають значення для справи.
Згідно наданих відповідачем довідок виконкому Неветленфолівської сільської ради Виноградівського району, відповідач, з його слів, не працює і не працював, трудової книжки не має, на сезонні роботи не виїжджає, підприємницькою діяльністю не займається, на обліку у Центрі зайнятості населення не перебуває (а.с.16, 44). Проте відповідачем визнано, що він є працездатним, стан його здоров'я дозволяє йому працювати, інших утриманців не має. Не працює, оскільки закінчив технікум в Угорській республіці і не володіє українською мовою.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України, тобто при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Вимога про сплату аліментів в твердій грошовій сумі відповідачем не оспорюється.
За змістом ст. 184 СК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає аліменти у твердій грошовій сумі в чітко визначеному розмірі, який не залежить від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку чи відсотків від нього, тим більше такий розмір аліментів не може варіюватись залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму кожного року, оскільки це суперечить самому змісту ст. 184 СК України та принципам такого способу визначення розміру аліментів. Крім того, Законом України „Про Держаний бюджет України на 2011 рік” такий розмір визначено для дітей віком від 6 до 18 років протягом року від 977 гривень з 1 січня до 1042 грн. з 1 грудня 2011 року.
Зважаючи на викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Виноградівського районного суду від 26 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді: