09.03.11р.
Справа № 5005/1972/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів",
м. Запоріжжя
до Відповідача-1 - Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
до Відповідча-2 - Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області
про стягнення 1954,18 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.
Представники:
Від позивача - Стадник О.О., ю/к., довіреність №18-56 від 06.12.10 р.
Від відповідача - 1 - Селяков О.В., ю/к., довіреність №489 від 01.01.11 р.
Від відповідача - 2 - представник не з'явився
ВАТ "Запорізький завод феросплавів" звернулось у лютому 2011 року із позовом до ДП „Придніпровська залізниця" та ВАТ "МК "Азовсталь", в якому просить господарський суд стягнути з відповідачів на свою користь грошову суму 1954,18 грн. збитків спричинених нестачею вантажу -коксового горішку масою 1,410 тон у вагоні №53597878, про що був складений комерційний акт АА № 016540/64 від 07.02.2010р.
ДП "Придніпровська залізниця" позовних вимог не визнає. Подало заяву про застосування строку позовної давності, в якій вказує, що Позивач без поважних причин пропустив строк позовної давності у шість місяців, встановлений ст. 136 Статуту залізниць України, для пред'явлення позовів до залізниці. В зв'язку з цим, на підставі ст.. 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 134, 136 Статуту залізниць України, просить суд в позові відмовити.
ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Вказує, що вантажовідправник здійснив завантаження вагону продукцією у відповідності до діючих ТУ і виконав заходи, які виключають втрату вантажу на шляху прямування у відкритому рухомому складі. Зазначає, що у відповідності до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 308 Господарського кодексу України та ст. 110 Статуту залізниць України, відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту його видачі вантажоотримувачу покладається на залізницю, яка у даному випадку має нести відповідальність за нестачу вантажу коксового горішку.
В судовому засіданні 09.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
06.02.2010р. на виконання умов договору поставки №905323 від 28.12.2009р., укладеного між Позивачем -Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною №52011881 від 05.02.2010р. у вагоні №53597878 на адресу Позивача надійшов вантаж -коксовий горішок.
Відправником вантажу був Відповідач-2 -Відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь", а перевезення здійснював Відповідач-1 -Державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Зазначений вантаж був виданий вантажоодержувачу -Позивачу у відповідності до ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України, разом із комерційним актом АА № 016540/64 від 07.02.2010р., який був складений на ст. Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці про невідповідність маси вантажу.
Зі змісту зазначеного комерційного акту вбачається, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки, двері закриті, течі вантажу немає. У комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкою вище рівня бортів на 30 см, маркування вапном. З правої сторони по руху поїзду над 1, 2 люками маркування порушене, є заглиблення розміром 240х120х80 см.
Під час комерційного переважування зазначеного вантажу на справних електронних вагонних вагах виявилось, що брутто вантажу 63340 кг, проти даних з документу -66470 кг, тобто нестача склала 1410 кг.
Позивачем по платіжному дорученню № 157701 від 30.12.2009р. у повному обсязі був сплачений рахунок постачальника №10021153 від 17.02.2010р., виставлений ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" по ціні у 1859,00 грн. за 1 тону вантажу коксового горішку 10-25 мм, що знаходяться в матеріалах справи.
Згідно розрахунку Позивача, виконаного на підставі п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.00р. за №862/5083, з урахуванням норми природної втрати під час перевезення, а також враховуючи вологу зазначеного вантажу, відповідальна нестача сухого вантажу у вагоні №53597878 складає 0,876 т на суму 1954,18 грн. (з ПДВ).
Доказів відшкодування спричинених Позивачу збитків Відповідачі на час розгляду справи суду не надали.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому згідно ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно зі ст. 314 Господарського кодексу України та ст. 113-114 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.
Частиною 1 ст. 115 Статуту залізниць України встановлено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
З наявного у справі комерційного акту вбачається, що вантаж прибув з ознаками втрати у вигляді поглиблень, які були встановлені під час перевезення, в зв'язку з чим відповідальність за недостачу вантажу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника, яким є Відповідач-1.
Проте позовні вимоги Позивача до Відповідача-1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Пункт "а" статті 134 Статуту залізниць України початком перебігу шестимісячного строку, встановленого ст. 136 цього Статуту визначає день видачі вантажу.
Як вбачається із встановлених вище обставин, вантаж був виданий Позивачу комісійно із складенням комерційного акту 07.02.2010р. Отже останнім днем шестимісячного строку, встановленого Статутом залізниць України, є 07.08.2010р.
Позивач звернувся до суду із позовом, який розглядається у цій справі 08.02.2011р. (відправлений поштовим зв'язком), тобто із пропуском шестимісячного строку позовної давності. При цьому будь-яких пояснень про поважність причин пропуску цього строку не навів та належними доказами не обґрунтував.
Частини 3 і 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлюють, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, та що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного та враховуючи, що Відповідачем-1 була подана суду заява про застосування строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача-1 слід відмовити за спливом позовної давності.
Щодо позовних вимог Позивача до Відповідача-2, то за встановлених вище обставин, які свідчать, що нестача вантажу сталась з вини перевізника, Відповідач-2, який був відправником вантажу, не несе відповідальності за спричинені Позивачу збитки від нестачу цього вантажу, тому у позовних вимогах до Відповідача-2 також належить повністю відмовити.
Судові витрати у справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити повністю.
В позові Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" відмовити повністю.
Судові витрати у справі покласти на Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Повне рішення складено - 14.03.2011р.