09.03.11р.
Справа № 33/297-10
За позовом Приватного підприємства Агрофірма "Борисфен", с. Вищетарасівка, Дніпропетровська область
до Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, м. Київ
Третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", с. Виводові, Дніпропетровська область
про стягнення 1 026 522 грн. 47 коп.
за участю Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від прокуратури: Киричок О.В., посвідчення № 112
Від позивача: Корнілов О.О., довіреність № 7 від 01.11.10 року
Від відповідача: Васильченко А.А., довіреність № 1/2044 від 26.07.10 року
Від третьої особи: Галушка В.В., довіреність від 16.06.2010 року
Приватне підприємство Агрофірма "Борисфен" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Славутич" та третьої особи Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах про стягнення 1 026 522 грн. 47 коп. - суми недоотриманої вигоди і витрат по справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.11р. здійснено заміну неналежного відповідача - ТОВ "Славутич" на належного - Дніпропетровська регіональна філія "Центр державного земельного кадастру" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 2, кімн. № 316).
В судовому засіданні 28.12.2010 року оголошено перерву до 05.01.2011 року.
05.01.2011 року позивач надав уточнення до позовної заяви в якій просить стягнути суму збитків у розмірі 1 026 522 грн. 47 коп. з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а).
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись, на те, що скасовуючи державну реєстрацію 95 договорів оренди земельних ділянок укладених громадянами з ПП Агрофірма "Борисфен", Дніпропетровська регіональна філія Центру ДЗК діяла правомірно на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду України, що набрала законної сили. До того ж скасовуючи державну реєстрацію 95 спірних земельних ділянок ТОВ "Славутич" на виконання протестів прокуратури, регіональна філія Центру ДЗК поновлювала державну реєстрацію означених договорів саме за ПП "Агрофірма "Бори сфен", означене свідчить про відсутність протиправної поведінки відповідача по відношенню до позивача, а отже і відсутність вини.
Третя особа у відзиві на позовну заяву зазначає, що ТОВ "Славутич" у зазначених правовідносинах є добросовісним користувачем земельних ділянок, оскільки правомірно здійснювало користування земельними ділянками у 2009 році на підставі існуючої на нього державної реєстрації договорів оренди землі.
В судовому засіданні від 25.01.2011 року оголошено перерву 10.02.2011 року.
14.02.2011 року від Прокуратури Дніпропетровської області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 33/297-10 з метою захисту інтересів держави. В обґрунтування прокурор посилається на те, що Дніпропетровська регіональна філія Центру ДЗК є державним підприємством і незаконне стягнення будь-яких сум потягне за собою невиконання останнім цілей визначених у Статуті та не передбачених витрат державним бюджетом України.
Прокурор у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач не надав до суду належних доказів наявності договорів оренди 95 земельних ділянок, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства, та доказів того, що відповідач перешкоджав своїми діями або бездіяльністю використовувати ці земельні ділянки. До того ж відповідач по справі відповідно до чинного законодавства здійснює лише реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них.
В судовому засіданні 01.03.2011 року оголошено перерву до 09.03.2011 року.
В судове засідання 09.03.2011 р. з'явилися представники сторін. Позивач підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Прокурор та відповідач проти задоволення позовних вимог заперечують.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора господарський суд, -
У 2003 році між громадянами власниками земельних часток (паїв) в кількості 554 осіб були укладені договори оренди земельних ділянок з ТОВ "Славутич" терміном на 5 років. Договори оренди зареєстровані виконкомом Виводівської сільської ради 22.01.2003 року, тобто термін дії цих договорів до 22.01.2008 року.
В подальшому 96 громадян із перелічених 554 уклали договори оренди з приватним підприємством "Агрофірма “Борисфен". 18.10.2007 року вказане підприємство зареєструвало вищезазначені 96 договорів оренди землі у Томаківському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", тобто в той період коли ще діяв договір оренди земельної ділянки зареєстрований 22.01.2003 року за ТОВ "Славутич" терміном на 5 років.
02.11.2007 року між власниками земельних часток (паїв) в кількості 554 громадян та ТОВ "Славутич" було укладено договори оренди земельних ділянок на новий термін 10 років.
Томаківським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.10.2007 року було зроблено висновок № 3108-685 про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок приватного підприємства "Агрофірма "Борисфен", а саме щодо відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства. Відповідно до змісту вказаного висновку вбачається, що матеріали оренди слід доповнити актами приймання-передачі об'єктів оренди земельних ділянок для державної реєстрації.
16.04.2008 року Томаківським районним відділом центру Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" було проведено перевірку щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок. За результатами вказаної перевірки складено акт в якому встановлено, що реєстрацію 96 договорів оренди земельних ділянок здійснено з порушенням приписів діючого законодавства.
Розпорядженням Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" від 07.04.2008р. та 10.04.2008р. "Про виправлення технічної помилки в книзі реєстрації" зобов'язано начальника Томаківського районного відділу центру здійснити виправлення технічної помилки -95 записів про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених між громадянами та приватним підприємством "Агрофірма "Борисфен", зроблених 18.10.2007р. у книзі реєстрації договорів оренди Виводівської сільської ради.
Томаківським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" було скасовано державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок за Приватним підприємством “Агрофірма “Борисфен”.
30 травня 2008р. прокурором Дніпропетровської області внесено припис про усунення порушень закону та прав громадян при проведенні державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок шляхом поновлення державної реєстрації 95 договорів оренди землі земельних паїв, укладених між громадянами та приватним підприємством "Агрофірма "Борисфен" і зареєстрованих у земельному кадастрі 18.10.2007р.
05 червня 2008р. на підставі розпорядження директора Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" від 03.06.2008р. по виконанню Припису прокуратури Дніпропетровської області від 30.05.2008р. державну реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок було поновлено за Приватним підприємством "Агрофірма "Борисфен".
Про поновлення державної реєстрації 95 договорів оренди земельних ділянок, укладених між громадянами та приватним підприємством "Агрофірма "Борисфен" було повідомлено приватне підприємство "Агрофірма "Борисфен" листом від 05.06.2008р. за підписом начальника Томаківського відділу Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".
Такі дії відповідача, на думку позивача, призвели до понесення останнім збитків у вигляді недоотриманої виручки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2009 року по справі № 2-а-6307/08/0470 визнано протиправним дії Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" по поновленню державної реєстрації 95 договорів оренди ПП АФ "Борисфен". Вказаною постановою було встановлено, що поновлення вказаних договорів за ПП АФ "Борисфен" було здійснено з порушенням вимог передбачених нормами законодавства, а отже дії відповідача у вказаних правовідносинах є протиправними та такими, що протирічать діючому законодавству України. При цьому, протиправна поведінка відповідача полягає саме у скасуванні державної реєстрації вказаних договорів за ТОВ "Славутич".
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010 р. вищезазначену постанову залишено без змін по справі № 2-а-6307/08/0470 .
25.10.2010 року Актом про підсумки розгляду тимчасовою комісією Томаківської районної державної адміністрації заяви ПП "Агрофірма "Борисфен" відповідно до якої встановлено, що позивачем в 2009 році не оброблялись земельні ділянки 95 власників загальною площею 540,2 га на території Виводівської сільської ради, у зв'язку з дією розпорядження Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 18.03.2009 року № 26-н "Щодо поновлення державної реєстрації 95 договорів оренди ТОВ "Славутич".
Відповідно до ч.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 розмір збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, але у вказаному Акті не було визначеного розміру збитків, на які вказує позивач у своїй позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.
Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.
Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому, як землекористувачу збитків, саме відповідачем, на заявлену до стягнення суму збитків у розмірі 1 026 522 грн. 47 коп. і дійшов висновку, що обставини, вказані в уточненій позовній заяві та нормативне обґрунтування позовних вимог не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих позивачем документів в підтвердження понесених збитків неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме відповідачем збитки у розмірі 1 026 522 грн. 47 коп.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних права та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення господарських зобов'язань.
Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань.
Загальне положення про цивільно -правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди.
За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом, відповідно до ст. 1166 ЦК України, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки -наслідком протиправної дії.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Тому кредитор (позивач у справі) має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою.
Як вбачається із документів, доданих до позовної заяви, позивачем не надано належних доказів по суті позовних вимог, а саме доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідача, вина правопорушника, шкідливого результату такої поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.
Позивач вказуючи на доведеність завдання збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів), не надав достатніх доказів, які підтверджують незаконність дій відповідача, а тому суд не має можливості встановити причинний зв'язок між діями відповідача та збитками, які отримав позивач внаслідок таких дій.
Таким чином обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, документально не підтверджені.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
І.А. Рудовська
Рішення підписано 23.03.2011 р.