17.03.11р.
Справа № 5005/1655/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Індіпендент", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані", м.Дніпропетровськ
про стягнення 58 903,82 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Гуденко Н.А., представник за дорученням № 01-07 від 12.03.11р.; Северен
І.С., представник за дорученням № 01-08 від 12.03.11р.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Індіпендент", м.Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення 58 903,82 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 50 718,06 грн. - заборгованість по оплаті за виконані роботи, 8185,76 грн. - пеня.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 2/8-2008 від 10.09.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за виконанні роботи.
17.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав.
В матеріалах справи знаходиться конверт відправлений господарським судом на адресу відповідача, який було повернуто поштою з відміткою "адресата не знайдено". Відповідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яку надав позивач, встановлено, що станом на 02.02.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса співпадає з адресою зазначеною позивачем в позові, на яку було направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 17.03.2011 р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників позивача, в судовому засіданні 17.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,
10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № № 2/8-2008 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання виконати ремонт та монтаж підкранових балок в осях 32-38/У-Т (8 шт.) в корпусі № 48, розташованого за адресою: вул. Будівельників, 34. Позивач зобов'язується виконати на свій ризик своїми силами, зі своїх матеріалів або матеріалів відповідача вище перераховані роботи відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити усі виконані роботи на умовах даного договору.
Об'єм, характер та вартість робіт, зазначених в п.1.1. даного договору, визначається кошторисами, узгодженими сторонами, по кожному етапу та видам будівельних робіт, які є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.3. Договору).
Згідно п. 2.3. Договору, загальна вартість виконаних позивачем робіт на момент укладання договору складає 148 082,40 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 24 680,40 грн. та складається з кошторисів, узгоджених сторонами по кожному етапу та видам будівельних робіт.
Строк виконання робіт по даному договору визначається по узгодженим сторонами графікам поетапно або по видам робіт, які є невід'ємною частиною договору (п.5.1 Договору).
Відповідач на свій розсуд може провести аванс позивачу у розмірі 30 % від вартості робіт (п. 6.1. Договору).
Позивач проводить здачу виконаних робіт відповідачу з оформленням акта прийому фактично виконаних робіт форми КБ-2в, довідки КБ-3 (п.6.2. Договору).
Оплату за виконані роботи відповідач проводить на протязі 14-ти банківських днів з дня підписання акта прийому (п.6.3 Договору).
За прострочення оплати залишкової суми за виконані роботи відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п. 9.3. Договору).
10.09.09р. відповідач здійснив авансову оплату у розмірі 44 424,72 грн., що підтверджує платіжне доручення № 250.
Як зазначає позивач, він свої договірні обов'язки за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та в обумовлені строки, що підтверджується копіями актів здавання-приймання виконаних підрядних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
В порушення умов договору відповідач за виконані роботи в передбачені договором строки не розрахувався, внаслідок чого станом на 15.04.09р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 78 100,08 грн.
12.01.10р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 40 000 грн., що підтверджує платіжне доручення № 73.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 12.10.2010р. було направлено на адресу відповідача лист № 01-56 від 20.09.10р. з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи, що підтверджує фіскальний чек № 332 та опис вкладення.
Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
На підставі п. 9.3 Договору позивачем було нараховано пеню у розмірі 8 185,76 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі 50 718,06 грн. та пеню у розмірі 8 185,76 грн., а всього 58 903,82 грн.
15.03.11р. до господарського суду надійшла заява позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача 52 626,02 грн., з них:
38100,08 грн. - заборгованість по оплаті за виконані роботи, 8 389,70 грн. - інфляційні витрати, 3 084,07 грн. - 3% річних, 3052,42 грн. - пеня.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному договору на момент розгляду спору відповідач не надав.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи у розмірі 38 100,08 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що за прострочення оплати залишкової суми за виконані роботи відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
На підставі п. 9.3. Договору позивачем було нараховано пеню на суму 38100,08 грн., за період з 23.06.10р. по 23.12.10р., у розмірі 3 052,42 грн.
Господарський суд при перевірки розрахунку пені встановив, що позивачем не правильно зазначено період нарахування пені, а саме з 23.06.10р. по 23.12.10р. - це 185 днів, а нарахування пені проводиться за шість місяців, тобто за 182 дня.
Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, пеня за період з 23.06.10р. по 21.12.10р., тобто за шість місяців або 182 дня, складає 3 051,14 грн.
При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 3 051,14 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог чинного законодавства позивач нарахував інфляційні витрати у розмірі 8 389,70 грн. та 3% річних у розмірі 3 084,07 грн.
За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимогу позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 8 389,70 грн. слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вимога позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 3 084,07 грн. визнається не правомірною, оскільки розрахунок проведено не вірно.
Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства 3% річних складають 2820,75 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі 38 100,08 грн., пеня у розмірі 3051,14 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 389,70 грн. та 3 % річних у розмірі 2 820,75 грн., в решті вимог відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 586,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,81 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 653, 837, 843, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Компані" (49055, м.Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 34, ЄДРПОУ 34885920, р/р 26000000002296/980 в Дніпропетровській філії ТОВ "ВТБ Банк", МФО 306931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Індіпендент" (49005, м.Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, буд. 13, ЄДРПОУ 34775396, р/р26005050204672 в КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі 38100,08грн. (тридцять вісім тисяч сто грн. 08 коп.), пеню у розмірі 3051,14грн. (три тисячі п'ятдесят одна грн. 14 коп.), інфляційні витрати у розмірі 8 389,70грн. (вісім тисяч триста вісімдесят дев'ять грн. 70 коп.), 3 % річних у розмірі 2 820,75 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять грн. 75 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 586,07 грн. (п'ятсот вісімдесят шість грн. 07 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234,81 грн. (двісті тридцять чотири грн. 81 коп.).
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 21.03.11р.