22.02.11р.
Справа № 5005/368/2011
За позовом Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "ГідроТехІнжинірінг", м.Дніпропетровськ
до закритого акціонерного товариства "Сентравіс Продакшн Юкрейн", м.Нікополь
про стягнення 19 610,38 грн. за договором про надання послуг.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача:Михалевич М.А.-представник, довіреність від 17.11.10р
Від відповідача:Міхова Д.Ф.-представник, довіреність № 106 від 16.11.10р., Морозов, представник, довіреність № 32 від 21.02.11р.
Позивач просить стягнути 18 000,00 грн., що складають заборгованість за надані послуги по договору № 04-5/788 від 01.08.2008р., 476,38 грн. річних, 1134,00 грн. інфляції грошових коштів.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому проти його задоволення заперечує посилаючись на п.4.4 договору, яким передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робіт, а оскільки акт за липень 2009 року на спірну суму (18 000 грн.) не підписаний, тому і підстав для оплати немає.
Крім того, відповідач зазначає про те, що вказаний акт не підписаний останнім в зв'язку з тим, що роботи по ньому виконані не були, оскільки при перевірці записів у журналі обліку технічного обслуговування на місці розташування Установки за липень 2009р. встановлено, що позивач не проводив сервісне обслуговування Установки в цей період, так як у зазначеному журналі, в порушення умов договору, відсутні записи представників позивача, а отже вимоги заявлені безпідставно.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
01.08.2008р. сторони уклали договір № 04-5/788, згідно якому Виконавець (позивач у даній справі) надає послуги по сервісному обслуговуванню системи водопідготовки AROSSAR-2500 (інв.№ 4743122) в ТПЦ, а Замовник (відповідач) приймає виконані послуги та оплачує їх на умовах договору (п.1.1.договору).
Відповідно до статті 902 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами договору ( п.2.1.), під сервісним обслуговуванням мається на увазі контроль нормального функціонування системи водопідготовки, проведення планових хімічних промивок і поставку необхідних реагентів та матеріалів.
В п. 2.2 договору сторони встановили, що поточне сервісне обслуговування здійснюється згідно з фактичним станом установки, але не рідше одного разу в місяць.
Один раз в місяць Виконавець відвідує Замовника з метою контролю вихідних характеристик (витрати води, тиск води та ін.), які фіксуються в журналі обліку технічного обслуговування на місці розташування установки (п.2.3. договору).
Відповідно до п.4.1. договору, вартість робіт по щомісячному сервісному обслуговуванню системи водопідготовки AROSSAR-2500 складає 18 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3000,00 грн.
Відповідно до п.3.3. договору Виконавець зобов'язався кожного місяця надавати Замовнику акт виконаних робіт не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.
Загальна сума договору складає 126 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 21 000,00 грн. (п.4.5 договору).
Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що він виконав в липні 2009 р. роботи, які не оплачені відповідачем.
Заявлені вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
При цьому, в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В підтвердження заявлених вимог позивач залучив до матеріалів справи акт прийому-здачі виконаних робіт від 31.07.09 р., проте вказаний акт не може бути прийнятий судом в якості в якості доказу, що підтверджує факт виконання робіт в липні 2009 р., оскільки він не підписаний Замовником.
В запереченнях на акт про виконані роботи в липні 2009 р., який позивач надіслав на адресу відповідача в грудні 2009 р., останній повідомив, що він відмовляється підписати отриманий акт, оскільки в липні 2009 р. роботи, передбачені умовами спірного договору, позивачем виконані не були. ( лист № 04-5/26 від 11.01.2010 р.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 4.4. договору, оплата робіт по сервісному обслуговуванню установок здійснюється Замовником кожного місяця, згідно виставленому Виконавцем рахунку на протязі 20 -ти банківських днів с дати підписання акту виконаних робіт.
Тобто, належним доказом, який би підтверджував факт надання послуг за спірним договором, є акт виконаних робіт, підписаний сторонами.
Крім того, сторонами в договорі встановлено, що факт здійснення кожного чергового контролю нормального функціонування системи водопідготовки, повинен фіксуються в журналі обліку технічного обслуговування на місці розташування установки (п.2.3. договору)
Наданий для огляду відповідачем журнал, копія якого залучена до матеріалів справи, в якому повинні були здійснюватися фіксації надання послуг, не містить запису про надання відповідачем, передбачених спірним договором послуг, в липні 2009 р.
Документального підтвердження про неможливість вчинити такий запис позивачем не надано.
Пояснення провідного інженера сервісного відділу В.В. Сидельнікова., в яких останній посилається на те, що в липні 2009 р. він безпосередньо виконував роботи по наданню послуг підприємству відповідача, не приймаються судом до уваги, оскільки вказаний факт документально не підтверджено та спростовано залученими до матеріалів справи належними доказами.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Повне рішення складено
18.03.11р